БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.06.2015

Справа № 497/804/15-ц

Провадження № 2/497/319/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 року. м. Болград

Болградській районний суд Одеської області в складі:

головуючої -судді Семанівої Ю.В.

за участю секретаря - Суйчимезової Х.В.,

позивача - ОСОБА_1

прокурора - Пустового В.С.

представника органу опіки та піклування - Янчевої Г.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Болградської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про позбавлення його батьківських прав, оскільки він, як батько ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки. Ні словесно, ні письмово не спілкується з дівчинкою, не цікавиться її життям, не проявляє ніякого батьківського піклування, та не надає будь-якої матеріальної допомоги, хоча таку можливість має. З урахуванням викладеного, позивачка вважає, що відповідача необхідно позбавити батьківських прав.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, наполягала на його задоволенні. Надала пояснення з підстав, зазначених в позові, а також, надала письмову згоду на ухвалення заочного рішення (а.с.54).

Представник третьої особи Болградської районної державної адміністрації Одеської області в особі Органу опіки та піклування - Янчева Г.Ф., яка діє на підставі довіреності від 30.04.2015 року за № 01/01/1072 (а.с.55) в судове засідання прибула та підтримала позовні вимоги, зазначивши про наявність висновку органу опіки та піклування районної державної адміністрації, в якому вказано, що зазначений орган вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 через те, що останні 5 років, батько не спілкується з дитиною, матеріально не допомагає, не цікавиться її здоровєм, життям та вихованням. повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Також, представник, зазначила, про підтримання позовних вимог позивачки, та доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, стверджувала, що для позбавлення батьківських прав відповідача є всі передбачені законом підстави, підтримала висновок органу опіки та піклування.

Відповідач до суду не прибув, повідомлявся згідно вимог чинного законодавства за адресою постійного місця реєстрації (а.с.27, 47,53, 69). Повідомлення повернулися до суду без вручення з відміткою листоноші, що адресат за вказаною адресою не проживає (а.с.47,53, 69).

На виконання вимог ч.9 ст. 74 ЦПК України, відповідач, фактичне місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликався в суд через оголошення у пресі. Тобто, відповідач був повідомлений через засоби масової інформації шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» № 94 (5468) від 28.05.2015 року (а.с.63-64) та газеті «Одеські вісті» № 48 (4758) від 04.06.2015 року (а.с.65-66).

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України (а.с.13).

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви позивачки по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновновку.

В силу п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, яка передбачає підстави позбавлення батьківських прав, зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Виноградівською сільською радою Болградського району Одеської області батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є відповідач - ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1, відповідний актовий запис в Книзі реєстрації народжень за № 10 від 5 березня 2008 року (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 17.05.2010 року, шлюб між відповідачем - ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_1 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №55 від 17.05.2010 року (а.с.5).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 проживає окремо, з донькою не спілкується, матеріальної допомоги на її утримання не надає, не цікавиться її здоров'ям та життям, взагалі самоусунувся від виховання своєї дитини.

Аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання дитини - не стягуються (а.с.8,9,35).

Вказані обставини підтверджуються:

- довідками про склад сім'ї позивачки № 260 від 17.03.2015 року та №411 від 14.07.2015 року (а.с.19,38), довідкою про склад сім'ї відпвідача № 259 від 17.03.2015 року (а.с.20, 32);

- довідкою виконавчого комітету Виноградівської сільської ради № 131/02-19 від 25.03.2015 року про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований в АДРЕСА_1, проте більше року в селі відсутній (а.с.7,36);

- довідкою амбулаторія загальної практики сімейної медицини в селі Виноградівка про те, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в лікарні і що за дитиною здійснює догляд мати (а.с.10,37);

- висновком № 01/Б-199/127 від 26.03.2015 року Органу опіки та піклування Болградської районної державної адміністрації Одеської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4);

- довідкою Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеней, в якій зазначено, що за період навчання в школі вихованням дитини займається лише мати, ОСОБА_3 успіхами та досягненнями дитини не цікавиться, родинні збори не відвідує (а.с.15,40);

- довідкою завідуючої Виноградівської дошкільної установи «Родничок» ОСОБА_7, яка повідомляє, що за весь час пербування дити в дитячому садочку, батько дитини не з'являвся, його участі у вихованні дитини працівники дитячого садка не бачили (а.с.16,39);

- характеристикою, наданою ОСОБА_1 про те, що на її утриманні знаходиться малолітня дитина ОСОБА_4, якій мати приділяє великої уваги на виховання та утримання доньки (а.с.17,34);

- актом обстеження матеріально-побутових умов сімї ОСОБА_1 від 14.04. 1015 року №172 (а.с.18,33);

Також слід зазначити, що о позовної заяви додані письмові пояснення ОСОБА_8 який є сусідом ОСОБА_1, ОСОБА_9 який є дідусем ОСОБА_4, ОСОБА_10, яка є сусідкою ОСОБА_1, ОСОБА_11, яка є вчителькою ОСОБА_4 про те, що батько ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні ОСОБА_4 (а.с.11-14).

Отже, своїми діями, відповідач свідомо порушує свої зобов'язання закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.

В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 вищеназваного Закону вказано, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обов'язків по вихованню дитини - неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, не спілкується з нею, хоча перешкод в спілкуванні йому з дитиною ніхто не чинив і не чинить.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов'язку - виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що перешкод у спілкуванні з дитиною йому ніхто не чинив і не чинить.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінює докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачкою відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов і позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: …. п. 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Позивачкою надано докази, понесених нею витрат на публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача до суду: в газеті «Одеські вісті» в розмірі 80.00 гривен (а.с.69,70) та в газеті «Урядовий кур'єр» в розмірі 630.00 гривен (а.с.67,68), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі - 243.60 гривен.Керуючись положенням ст.ст. 10, 11, 31, 44, 57, 60, 79, 81, 88, 209, 212, 213-215, 223 ЦПК України; ст.ст.164 ч.1 п.2, 165, 166 Сімейного Кодексу України; ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402; ч.2 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації «Про права дитини», проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Болградської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 позбавити батьківських прав стосовно його доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму судових витрат в розмірі 953.60 гривен (дев'ятсот п'ятдесят три гривні шістдесят копійок), з яких судовий збір - 243.60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок), витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача - 710.00 гривен (сімсот десять гривен).

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області для виконання.

На це заочне рішення відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії може бути подана заява до Болградського районного суду Одеської області про перегляд цього заочного рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Суддя Ю.В. Семаніва

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Цивільного процесуального кодексу України в судовому засіданні 11 червня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Постанова в повному обсязі складена 15 червня 2015 року.

З оригіналом згідно.

Рішення набрало законної сили

«___» _______________ 2015 року

Оригінал рішення знаходиться в суді

у справі за № 497/804/15-ц, провадження № 2/497/319/15.

Секретар ______________ І.М. Стоянова.

Суддя Болградського районного суду

Одеської області _______________ Ю.В. Семаніва.

.