Малиновський районний суд м.Одеси

м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1а, 65033, (048) 728-51-02

Справа №2-1351/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого: - Демченко О.М.

при секретарі: -Гресько О.В.

розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом та вселення, за у стрічним позовом ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах, та в інтересах - повнолітньої ОСОБА_5, до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася у Малиновський районний суд м. Одеси з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом та вселення.

У 2005 році ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Малиновської талонної адміністрації Одеської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті матері - ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після уточнення позовних вимог 24.02.2006 року ОСОБА_3 визначила відповідачем у справі свого брата - ОСОБА_7 та просила задовольнити її позовні вимоги про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом та вселення до квартири АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_7 26.06.2009 року відповідачем за позовом ОСОБА_3 була визначена його дружина - ОСОБА_4.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити та визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/9 частин квартири АДРЕСА_1, усунути їй перешкоди в і тестуванні власністю та вселити її в зазначену квартиру.

Як на підставу заявлених вимог ОСОБА_3 вказує на те, що вона доглядала свою матір ОСОБА_6, в зв'язку з чим має право на обов'язкову частку у . ятковому майні.

Представник ОСОБА_4 та сама ОСОБА_6 у судовому засідані вимоги ОСОБА_3 не визнали, просили відмовити в їх задоволенні з підстав незаконності та необґрунтованості.

В свою чергу ОСОБА_4 звернулася з зустрічним позовом в своїх інтересах, та в вересах неповнолітньої ОСОБА_5, до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за нею та ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках в порядку спадкування за законом.

ОСОБА_4 посилається на те, що після смерті ОСОБА_7 вона та ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом.

Представник ОСОБА_3 зустрічний позов ОСОБА_4 не визнав, просив відмовити в його задоволенні та задовольнити первісний позов ОСОБА_3

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши представлені сторонами докази по справі, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовляє, а зустрічний позов ОСОБА_4 задовольняє у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно з договором купівлі-продажу від 05 травня 1995 року ОСОБА_6 належала квартира АДРЕСА_1.

11 листопада 1999 року ОСОБА_6 склала заповіт, за яким заповіла зазначену спірну квартиру своєму сину - ОСОБА_7.

ОСОБА_7 та ОСОБА_4 одружилися 07 серпня 1998 року, про що свідчить свідоцтво про одруження від 07 серпня 1998 року, актовий запис №600. Після одруження ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.

Після смерті матері ОСОБА_7 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у вигляді спірної квартири.

Також з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_3, 1933року народження, як спадкоємиця на обов'язкову частку у спадщині.

Інший син померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_9, 1940 року народження, відмовився від спадщини на користь свого брата - ОСОБА_7.

ОСОБА_3 в якості обґрунтування свого права на обов'язкову частку у спадщині посилається на те, що на протязі п'яти років вона доглядала своїх батьків, зокрема доглядала та піклувалася про свою матір - ОСОБА_6, яка після перенесеного інсульту фактично була недієздатною. Інші діти ОСОБА_6 будь-якої допомоги матері не надавали і доглядала матір тільки ОСОБА_3

Однак суд не може погодитися з такими доводами ОСОБА_3, так як диспозицією частини 1 статті 1241 ЦК України визначений перелік осіб, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) - це малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Статтею 535 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 і має бути застосований до даних правовідносин у відповідності з пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, також передбачено, що право на обов'язкову частку у спадщині мають неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (у тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого.

ОСОБА_3 до зазначеного переліку осіб не підпадає жодним чином. Навпаки, сама ОСОБА_3 в своїх поясненнях вказує, що саме вона доглядала та піклувалася про свою матір, яка на той час потребувала стороннього догляду в зв'язку з тяжкою хворобою.

В зв'язку з цим суд не визнає за ОСОБА_3 права на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_6 та відмовляє в задоволенні її позову.

Після смерті ОСОБА_6 її син - ОСОБА_7 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що свідчить про прийняття ним спадщини у вигляді спірної квартири, однак своїх спадкових прав оформити не встиг в зв'язку з існуванням спору щодо спірної квартири з ОСОБА_3

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином на сьогодні спадкоємцями першої черги на майно у вигляді спірної квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як дружина та дочка померлого відповідно.

Про той факт, що ОСОБА_4 з дочкою ОСОБА_5 фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 свідчить довідка про склад сім'ї та реєстрацію від 24.09.2009 року №325, згідно якої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на сьогодні проживають та зареєстровані в спірній квартирі.

За таких обставин суд задовольняє зустрічні вимоги ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах, та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 та визнає за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1, в рівних частках в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлогоІНФОРМАЦІЯ_3.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України суд також стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати: 100 гривень витрати по сплаті держмита та 120 гривень витрат по сплаті ІТЗ.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 535 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах, та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності в рівних частках на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті державного мита в розмірі 100 (сто) гривень та витрати по сплаті ІТЗ в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Всього стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову сумі в розмірі 220 (двісті двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

СУДДЯ: