справа № 2-293\09
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23 березня 2009 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді Штих Т.В.
секретаря Квітчастої О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа у справі Державна виконавча служба Дзержинського району м. Харкова, гаражне товариство « Динамовець» про визнання права власності, виключення майна з акту опису та звільнення із - під арешту,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою, в якій після її уточнення просила суд: визнати за нею право власності на мікроавтобус "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1, автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_2; виключити з опису та звільнити з-під арешту наступне майно: мікроавтобус "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1, гаражний бокс № 161 в гаражному кооперативі "Динамовець", автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_2; а також скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.10.2005р. про накладення арешту на мікроавтобус "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1; гаражний бокс № 161 в гаражному кооперативі "Динамовець"; автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_2.
Заявлені вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 29.06.1972р. знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. і спірне майно було придбане ними в період шлюбу, у зв’язку з чим вона має право власності на 1/2 частину автомобілів, а гаражний бокс № 161 в гаражному кооперативі "Динамовець" підлягає виключенню з акту опису так, як на праві власності ні за нею, ні за її чоловіком не зареєстрований. Так як спірні автомобілі є неподільними, позивачка не заперечувала виплатити відповідачу грошову компенсацію, у зв’язку з чим просила дозволити їй внести на депозит суду в порядку забезпечення позову вартість 1/2 частини спірних автомобілів.
Ухвалою суду від 11.07.07року ОСОБА_1. дозволено внести на депозитний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області 35541,78 грн. для забезпечення позовних вимог щодо добровільної виплати відповідачам 1/2 частини вартості спільного майна, так як воно є неподільним.
Рішенням суду від 23.08.2007року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково – за нею визнано право власності на зазначені вище транспорті засоби, мікроавтобус марки Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1, вилучено із акту опису та арешту серія АА № НОМЕР_3 від 14.10.2005р. та звільнено його з-під арешту. Скасовано державну реєстрацію права власності на вказані транспортні засоби за ОСОБА_2. З ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. стягнуто грошову компенсацію в розмірі 35541,78 грн. з рахунку Територіального Управління державної судової адміністрації в Харківській області, а державну виконавчу службу у Дзержинському районі м. Харкова зобов’язано виплатити ОСОБА_3. зазначені кошти. У задоволенні позовних вимог про виключення з акту опису майна автомобілю марки "Мерседес Бенц-300", державний номер НОМЕР_2, та гаражного боксу № 161 в гаражному кооперативі "Динамівець – відмовлено. Знято арешт з зазначеного автомобілю та гаражного боксу. Скасовано ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2005р. та від 03.10.2005р. та постанову серії АА № 052565 від 14.10.2005 року Відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції м. Харкова.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30.11.2007р. частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_3., скасоване рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.08.2007р. і направлена справа на новий розгляд до того ж суду іншому складу суду. Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу, виходив з того, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обв’язки осіб, які не брали участі у розгляді справи (ГТ "Динамовець"), що відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України є обов’язковою підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд. Крім того апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для вирішенні справи в частині наявність чи відсутність у подружжя Колегаєвих іншого спільного майна. Також зазначено про неповне дослідження судом першої інстанції матеріалів виконавчого провадження, про не врахування вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України при скасування ухвал Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2005р. та від 03.10.2005 р., визначена відсутність у рішенні від 23.08.2007р. обґрунтування та підстав виходу судом першої інстанції за межі заявлених позивачкою позовних вимог при скасування постанови виконавчої служби від 14.10.2005р. серії АА № 052565.
До участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Гаражне товариство "Динамовець".
24.03.2008 року ОСОБА_1. в особі свого представника ОСОБА_4. звернулась у суд з клопотанням про призупинення провадження у зазначеній справі та про скасування заходів забезпечення позову, вжити ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.07.07р. шляхом скасування вказаної ухвали та повернення ОСОБА_1. внесених нею на депозит територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області 35541,78 грн. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.03.2008р. клопотання ОСОБА_1. в особі її представника ОСОБА_4. задоволено – скасовано ухвалу Дзержинського районного суду від 11.07.2007 року та ОСОБА_1. повернуто з депозитного рахунку територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області 35541,78 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.04.2008р. частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_3., ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.03.2008р. змінена із скасуванням її в частині задоволення в повному обсязі клопотання ОСОБА_1. та скасування ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.07.2007р. Клопотання ОСОБА_1. про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково – відмовлено їй в задоволенні клопотання в частині скасування ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.07.2007р. про забезпечення її позову та скасовані заходи забезпечення позову ОСОБА_1., встановлені ухвалою Дзержинського районного суду Харківської області від 11.07.2007р. В іншій частині ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.03.2008р. залишена без змін. При цьому Апеляційній суд Харківської області встановив, що внесення позивачкою грошової компенсації на депозитний рахунок суду вартості 1/2 частини спірних автомобілів, є її правом, а не обов’язком, яке може бути нею реалізоване на будь-якій стадії процесу, але до ухвалення по справі рішення, так як його реалізація є обов’язковою умовою для задоволення її позову, що відповідає вимогам ч. 4 та 5 ст. 71 СК України. Також апеляційний суд зазначив, що скасування зазначених заходів забезпечення позову позивачки шляхом скасування ухвали суду від 11.07.2007р. про забезпечення її позову, яка набрала законної сили, є порушенням вимог ст.ст. 14, 15, ч. 5 ст. 155, ч. 2 ст. 307 ЦПК України, оскільки скасувавши зазначену ухвалу суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетенції тому, що тільки апеляційний суд, за наявності прийнятої до розгляду та наслідками розгляду апеляційної скарги, має право на скасування чи зміну ухвали суду першої інстанції.
ГТ "Динамовець" 13.02.2009р. та від 13.02.2009р. звернулося до суду із клопотанням розглядати за справу його відсутності. Дзержинський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції заявою № 1464 від 26.01.09 р. також звернувся до суду із клопотанням розглядати справу без участі його представника.
В судовому засіданні 11.02.09р. представник позивачки звернулася до суду із клопотанням про зупинення розгляду справи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України в зв’язку з неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої цивільної справи, що розглядається Дзержинським районним судом м. Харкова за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_3., ОСОБА_2., ОСОБА_5, приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_6., ОСОБА_7.; треті особи – КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_8., про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та вселення. Представник ОСОБА_3. проти задоволення заявленого клопотання заперечував з тих підстав, зазначені справи не пов’язані між собою ані предметом, ані підставами позовів і вирішення справи про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири жодним чином не впливає на можливість розгляду справи про визнання за позивачкою права власності на транспортні засоби, виключення з опису та звільнення з-під арешту транспортних засобів та гаражного боксу № 161 в ГТ "Динамовець".
Ухвалою суду від 11.02.09р. у задоволенні заявленого клопотання було відмовлено.
Представник позивачки підтримала заявлені позовні вимоги в редакції заяви від 15.03.2007 р. з викладених у заяві підстав. Представник ОСОБА_3. проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях проти позову. Належним чином повідомлений про час та дати розгляду справи ОСОБА_2. до суду не з’являвся, про причини неявки суду не повідомляв.
У судовому засіданні 17.02.09 року представник Дзержинський відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_9. надала пояснення щодо підстав та обставин опису та накладення арешту на спірне майно, а також надала суду для залучення до матеріалів справи копії: постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від жовтня 2005 року серії АА № 052565 (з якого зроблені копії серії АК № 370493, АК № 340494), двох актів державного виконавця № 1135/11-05 від жовтня 2005 року, а також акту опису та арешту майна серії АА № 771673 (з якого зроблені копії серії АК № 677767, АА № 677768) від жовтня 2005 року щодо опису та решту мікроавтобусу "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від жовтня 2005 року серії АК № 052566 (з якого зроблені копії серії АК № 370551, АК № 340495) та повідомлення про накладення заборони відчуження об’єктів нерухомого майна № 03-22/ від жовтня 2005 року щодо заборони відчуження гаражний бокс № 161 в ГТ "Динамовець". Судом надані документи залучені до матеріалів справи, а також досліджені надані Дзержинським ВДВС Харківського МУЮ матеріали виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. суми боргу. Представник ОСОБА_3. звернувся до суду із усним клопотанням про залучення до матеріалів справи копії заяви ОСОБА_2, з якою той 08.08.2006р. звернувся ДВС Дзержинського району м. Харкова щодо звернення стягнення на майно, яке було описано актом опису та арешту серії АК № 677767 (мікроавтобус мікроавтобусу "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1).
Від ОСОБА_1. до суду надійшла телеграма із клопотанням про перенесення розгляду справи в зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання та її бажанням приймати особисту участь у розгляді справи. В зв’язку з неявкою позивачки та її представника, з огляду на заявлене клопотання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 04.03.2009р. о 10-15.
В судове засідання 04.03.2009р. ОСОБА_1. також не з’явилася, від її представника до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на інший час після 20.03.2009р. в зв’язку з перебуванням ОСОБА_1. за межами м. Харкова та відсутністю у її представника ОСОБА_4. повноважень на представництво. В зв’язку з неявкою позивачки та її представника, з огляду на заявлене клопотання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.03.2009р. о 10-00.
В судове засідання 23.03.2009р. з’явилися представники позивачки ОСОБА_1. та відповідача ОСОБА_3. ГТ "Динамовець" та Дзержинський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції раніше звернулися до суду із клопотаннями розглядати за справу їх відсутності. Інші особи в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Ст. 60 Сімейного кодексу України встановлено що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Ч. 4, 5 ст. 71 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Ст. 365 Цивільного кодексу України також передбачена можливість припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Апеляційний суд Харківської області своєю ухвалою від 23.04.08р. змінюючи ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.03.2008р. із скасуванням її в частині задоволення в повному обсязі клопотання ОСОБА_1., зазначив, що внесення позивачкою грошової компенсації на депозитний рахунок суду вартості 1/2 частини спірних автомобілів, є її правом, яке може бути нею реалізоване на будь-якій стадії процесу, але до ухвалення по справі рішення, так як його реалізація є обов’язковою умовою для задоволення її позову, що відповідає вимогам ч. 4 та 5 ст. 71 СК України.
Станом на день прийняття рішення ОСОБА_2. не внесла на депозитний рахунок суду відповідну грошову суму вартості 1/2 частки спірного майна, що з урахуванням вимог ч. 4, 5 ст. 71 СК України та ст. 365 ЦК виключає можливість задоволення її позовних вимог в частині визнання за нею права власності на мікроавтобус "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1, та на автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_2.
З цих же підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги про виключення з опису та звільнення з-під арешту зазначених транспортних засобів. Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відсутність визначених законом матеріально-правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання прав власності на спірне майно зумовлює неможливість задоволення позовних вимог виключення з опису та звільнення з-під арешту зазначених транспортних засобів.
Позовні вимоги про виключення з опису та звільнення з-під арешту гаражного боксу № 161 в ГТ "Динамовець" ОСОБА_2 обґрунтовує посиланням на п. 4-4 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.08.1976р., змінами та доповненнями, "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" та тими обставинами, що вказаний бокс ні їй, ні її чоловіку на праві власності не належить, правовстановлюючих документів на нього не має, а тому й стягнення на це майно не може бути звернене.
Проте погодитися із такими доводами не можна. П. 4-4 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.08.1976р. "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" передбачено, що при розгляді справи суд зобов’язаний звертати увагу, чи додержані відповідною службовою особою вимоги закону про опис майна, зокрема, чи перелічено у акті опису інше майно, в тому числі те, що знаходиться у власності боржника з іншими особами, яке не описувалось, а також чи не описано те майно, на яке стягнення не може бути звернене за виконавчими документами або може бути звернене лише у передбачених законодавством випадках. Встановивши, що описане майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами або за даними вимогами, суд відповідно до ч. 7 ст. 203 ЦПК виключає це майно з опису незалежно від заявлених позивачем вимог.
Додатком до Закону України "Про виконавче провадження" вичерпно встановлено перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, серед яких відсутній таке майно як гаражний бокс. Постановою Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що наведений у додатку до Закону № 606-XIV Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, є єдиним для всіх випадків звернення стягнення на зазначене майно.
Суд також враховує вказівки ст. 178 ЦК України про умови оборотоздатності об’єктів цивільних прав, до яких ст. 177 ЦК України віднесено речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Зокрема ст. 178 ЦК України визначено, що об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи, при цьому види об’єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об’єкти, вилучені з цивільного обороту) та/або які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об’єкти, обмежено оборотоздатні) встановлюються законом. Позивачкою в обґрунтування своїх вимог в цій частині не наведено закон, яким гаражний бокс вилучений з цивільного обороту та/або визначено обмежено оборотоздатним.
Такі фактичні обставини та наведені норми законів, застосованих до спірних правовідносин є підставами для відмови у задоволенні заявлених вимог в цій частині.
Відмовляючи в частині позовних вимог про скасування ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.10.2005р. про накладення арешту на мікроавтобус "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1; гаражний бокс № 161 в ГТ "Динамовець"; автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_2, суд керувався наступним.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Лазюк С.В.) від 03.10.2005р. накладений арешт на мікроавтобус "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1, та на гаражний бокс № 161 в ГТ "Динамовець". Арешт на автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_2, було накладено ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Лазюк С.В.) від 23.09.2005р. Вказані ухвали в апеляційному чи касаційному порядку ані окремо (ст. 293 ЦПК України), ані разом із рішенням суду від 25.11.2005р. оскаржені не були, набули чинності та є обов’язковими для виконання.
Апеляційний суд Харківської області, скасовуючи своєю ухвалою від 30.11.2007р. рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.08.2007р. із направленням справи на новий розгляд до того ж суду іншому складу суду вказав, що суд першої інстанції, при скасуванні ухвал Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2005 року та від 03.10.2005 року (т.1 а.с. 9,12), постановлених в порядку забезпечення позову ОСОБА_3. по іншій справі не врахував вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України. Також, Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 23.04.2008р. при зміні ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.03.2008р. та її скасуванні в частині задоволення в повному обсязі клопотання ОСОБА_1. та скасування ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.07.2007р. визначив, що скасування зазначених заходів забезпечення позову позивачки шляхом скасування ухвали суду від 11.07.2007р. про забезпечення її позову, яка набрала законної сили, є порушенням вимог ст.ст. 14, 15, ч. 5 ст. 155, ч. 2 ст. 307 ЦПК України, оскільки скасувавши зазначену ухвалу суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетенції тому, що тільки апеляційний суд, за наявності прийнятої до розгляду та наслідками розгляду апеляційної скарги, має право на скасування чи зміну ухвали суду першої інстанції. Згідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
За таких фактичних обставин, з урахуванням зазначених приписів процесуального права й висновків і мотивів суду апеляційної інстанції, з яких скасоване рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.08.2007р. та змінена ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.03.2008р. з направлення справи на новий розгляд, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
З урахуванням всього вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1. про визнання за нею права власності на мікроавтобус "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1, автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_2; виключення з опису та звільнення з-під арешту мікроавтобусу "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1, гаражного боксу № 161 в ГТ "Динамовець", автомобілю "Мерседес", державний номер НОМЕР_2; а також про скасування ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.10.2005р. про накладення арешту на мікроавтобус "Форд-Транзит", державний номер НОМЕР_1; гаражний бокс № 161 в ГТ "Динамовець"; автомобіль "Мерседес", державний номер НОМЕР_2 задоволенню не підлягають із покладанням судових витрат на позивачку.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 15, 57-60, ч. 3 ст. 154, 209, 212, 214-215, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 ЦПК України; на підставі ст.ст. 60, 70, ч. 4 та 5 ст. 71 Сімейного Кодексу України; ст.ст. 365, 177, 178 ЦК України; ч. 1 ст. 59 Закону "Про виконавче провадження" та додатком до нього, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Штих Т.В.
справа № 2-293\09
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23 березня 2009 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді Штих Т.В.
секретаря Квітчастої О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа у справі Державна виконавча служба Дзержинського району м. Харкова, гаражне товариство « Динамовець» про визнання права власності, виключення майна з акту опису та звільнення із - під арешту,
В С Т А Н О В И В :
До суду звернулась ОСОБА_1. з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа у справі Державна виконавча служба Дзержинського району м. Харкова, гаражне товариство « Динамовець» про визнання права власності, виключення майна з акту опису та звільнення із - під арешту.
Виходячи з того, що для складання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за необхідне оголосити вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 15, 57-60, ч. 3 ст. 154, 209, 212, 214-215, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 ЦПК України; на підставі ст.ст. 60, 70, ч. 4 та 5 ст. 71 Сімейного Кодексу України; ст.ст. 365, 177, 178 ЦК України; ч. 1 ст. 59 Закону "Про виконавче провадження" та додатком до нього, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Штих Т.В.