Справа № 1-39/10

Провадження №без н/п

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Ярмоленка В.Г при секретарі - Ільніцька С.В. з участю прокурора - Лозовика А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця селища ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, холостого, громадянина України, судимого:

08.05.2007 року Соломенським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до 2-х років позбавлення волі;

13.03.2008 року Малинським районним судом Житомирської області за ч.І ст.186, 70 КК України до 3-х років позбавлення волі;

звільненого 28.05.2009 року постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області на підставі ст.81 КК України умовно-достроково з не відбутим строком 8 місяців 4 д

ні, -

за ч.2 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив повторне відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ) за таких обставин.

Близько 9-ї години 3 вересня 2009 року на вул. Леніна в селищі Чоповичі Малинського району Житомирської області в районі автобусної зупинки біля ринку ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна, підійшов до престарілої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, та попросив у неї 2 гривні на придбання для неї коцюби. Коли остання відрахувала гроші для цього, підсудний повторно відкрито забрав у неї з рук близько 100 гривень і з місця події втік. Частину викрадених грошей підсудний витратив на власні потреби, а решту в сумі 28 гривень 90 копійок того ж дня в нього було виявлено та вилучено працівниками міліції.

Підсудний не визнав вини у вчиненні злочину. Пояснив, що вранці 3 вересня 2009 року біля ринку в селищі Чоповичі зустрів свого знайомого ОСОБА_3, в якого просив в борг гроші, однак отримав відмову. Підходив до потерпілої, якій необхідна була для господарства коцюба, та запропонував продати їй свою за дві гривні. ОСОБА_2 сама дала йому гроші, які були в неї, і він пішов, щоб принести їй коцюбу. В пошуках її їздив по магазинах і, не знайшовши ніде, пішов до себе додому, щоб взяти та віддати потерпілій власну коцюбу. Там був затриманий працівниками міліції. Пояснив, що не рахував гроші, які давала йому потерпіла і точної суми не знає. Вилучені в нього 28 гривень 90 копійок - це його власні гроші. Зазначив, що частину грошей потерпілої витратив на придбання спиртного та віддав цигану, який грав йому на гармошці. Ствердив, що він працював по людях, мав заробіток і необхідності викрадати гроші в потерпілої в нього не було.

Як видно з пояснень потерпілої ОСОБА_2 З вересня 2009 року вона на ринку в селищі Чоповичі придбала серпа, рибу, відро оцинковане та батарейку, на це витратила близько 50 гривень. В неї залишилось близько 100 гривень різними купюрами, які вона зберігала в сумці в поліетиленовому пакеті. На автобусній зупинці біля ринку до неї 1 підходив підсудний, запитував навіщо вона купляла серпа, бо він би їй віддав свого. Дізнавшись, що їй потрібна коцюба, запропонував продати їй власну. Попросив за це гривні і пообіцяв принести їй коцюбу. Вона погодилась і, діставши з сумки гроші, почала відраховувати з них вказану суму. В цей час підсудний викрав у неї з рук всі гроші і, запевнивши, що зараз принесе коцюбу, пішов від неї. Вона кричала йому вслід щоб повернув гроші, однак той не повернувся.

Аналогічні показання щодо обставин викрадення грошей у потерпілої дав свідок ОСОБА_3 З них видно, що підсудний того ранку підходив до нього біля ринку і просив у нього дві гривні, на що він відмовив. Тоді ОСОБА_1 підійшов до потерпілої іС пропонував продати їй коцюбу за 2 гривні. Бачив як вона, вийнявши гроші з сумки, І відрахував їх, щоб дати підсудному. В цей момент той вихопив в неї з рук всі гроші і пішов в сторону ринку, не звертаючи уваги на прохання потерпілої повернути їх.

Зазначив, що бачив у потерпілої в руках гроші різних купюр: по 50, 10, 2 та по 1 гривні.

З показів свідка ОСОБА_4 видно, що того дня в районі ринку селища Чоповичі до нього підходив ОСОБА_3 та повідомив, що підсудний забрав у І потерпілої гроші, про що він повідомив міліцію. Тоді ж потерпіла розповіла йому, що в неї ОСОБА_1 забрав біля 100 гривень.

Як ствердила свідок ОСОБА_5 вранці 03.09.2009 року підсудний купляв в кафе- магазині, де вона працює продавцем, горілку та сік томатний, за що заплатив 10 гривень.

Як видно, з матеріалів кримінальної справи ( а.с. 7 та 19 ) в своїх поясненнях та при допиті в якості підозрюваного підсудний пояснював, що вранці 3 вересня 2009 року він в районі ринку шукав гроші для придбання спиртних напоїв. З цією метою просив 2 гривні у ОСОБА_3, але той відмовив. Потім підходив до потерпілої, пропонував продати їй за дві гривні коцюбу. Коли та відраховувала йому гроші, вихопив в неї з рук гроші різними купюрами і, незважаючи на прохання останньої повернути, пішов від неї. Визнавав, що викрав в неї 56 гривень.

Факт давання підсудним таких пояснень ствердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7В, працівники міліції, допитані судом.

Аналіз та співставлення їх з поясненнями потерпілої та показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щодо обставин вилучення грошей потерпілої свідчить про їх ідентичність, а також повне співпадання в деталях. Під час очної ставки з потерпілою ( а.с. 35 ) та свідком ОСОБА_3М ( а.с. 37-38 ) він по суті підтверджував обставини викрадення зазначені останньою та цим свідком.

Таким чином, заперечення підсудного щодо його причетності до вчинення злочину в суді є намаганням уникнути відповідальності за скоєне і не приймаються судом до уваги

Пояснення потерпілої щодо обставин справи як на досудовому слідстві, так і в суд: носять конкретний, логічний та послідовний характер. Вони підтверджені матеріалами справи та іншими доказами. Тому суд приймає їх як достовірні та кладе в основу вирок;

Вони стверджуються іншими матеріалами кримінальної справи, зокрема: протокол огляду місця події ( а.с. З ), де підсудний вилучав у неї гроші, протокол особистого огляду підсудного та вилучення в нього грошей в сумі 28 гривень 90 копійок ( а.с. 4 ), а також протоколом їх огляду як речових доказів - 25 ).

На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо винності ОСОБА_1; вчиненні повторного відкритого викрадення чужого майна ( грабежу) та кваліфікує йог дії за ч.2 ст. 186 КК України.

злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких , та особу винного.

Він негативно характеризується як особа схильна до вчинення крадіжок, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за учинення корисливих злочинів. Останній вчинив в період не відбутої частини покарання при умовно-достроковому звільненні щодо особи похилого віку. Це свідчить про злісність злочинних намірів підсудного, небажання стати на шлях виправлення та підвищену його суспільну небезпеку.

З урахування цього виправлення його можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. При цьому остаточне покарання підсудному суд призначає відповідно ч.4 ст.81 КК України за правилами ст.71 КК України.

Керуючись ст. ст. 323,324,327 КПК України

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

Відповідно ч.4 ст.81 КК України в порядку ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання призначити ОСОБА_1 - 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Строк покарання засудженому рахувати із 3 вересня 2009 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу лишити засудженому - утримання під вартою.

Речові докази - гроші в сумі 28 гривень 90 копійок, що знаходяться на зберіганні ОСОБА_2 - повернути останній за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд упродовж 15 діб.

Суддя В.Г. Ярмоленко