копія

Провадження №11-кп/792/337/15

Справа №675/25/15-к Головуючий в 1-ій інстанції Демчук П.В.

Категорія ст.82 КК України Доповідач Вітюк І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2015 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді Вітюк І.В.,

суддів Болотіна С.М., Цугеля І.М.,

при секретарі с/з Кашевській-Колос Т.В.,

з участю прокурора Лисюка С.О.,

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2015 року, -

В с т а н о в и л а:

18 листопада 2014 року засуджений ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду з клопотанням про заміну йому невідбутої частини покарання, призначеного вироком апеляційного суду Хмельницької області від 13 липня 2004 року із змінами внесеними ухвалою ВСУ від 21 грудня 2004 року на 15 років позбавлення волі, більш м'яким у виді виправних робіт, оскільки він на час звернення до суду відбув більше двох третин призначеного покарання.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, а саме виправними роботами.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, місцевий суд виходив з того, що засуджений ОСОБА_3 на час відбуття покарання характеризується з негативної сторони, у скоєному злочині вину не визнав, виконавчі листи у встановленому законом порядку не відшкодував, за період з 2002 р. по 2012 р. допустив 28 порушень порядку відбування покарання, які полягали в порушенні розпорядку дня, невиконанні законних вимог представників адміністрації, нетактовній поведінці, створенні конфліктної ситуації, що в сукупності свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, а тому підстави для заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким, на думку суду, відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду засуджений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити його клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, а саме виправними роботами.

Свою позицію обґрунтовує тим, що судом при розгляді клопотання належним чином не враховано обставини, які вказують на його виправлення та перевиховання, а саме те, що він активно працює і виконує свої обов'язки.

Звертає увагу апелянт на те, що відшкодувати завдану шкоду у нього не має фізичної можливості, так як він перебуває в колонії.

Наголошує на скрутному матеріальному становищі його сім'ї, якій необхідна допомога і підтримка з його сторони.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, засудженого ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, міркування прокурора про законність, обґрунтованість рішення місцевого суду та безпідставність доводів апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, яка задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення і відбув визначену законом частину покарання встановленого вироком суду.

Отже, заміна невідбутої частини покарання більш м"яким надає змогу, дотримуючись мети покарання, поліпшувати правове становище засудженого і зменшувати обсяг та характер карально-виховного впливу на нього, якщо засуджений стане на шлях виправлення.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, ОСОБА_3 відбув передбачений п.3 ч.4 ст.82 КК України строк, у зв'язку з чим виникла можливість вирішення питання щодо заміни невідбутої частини покарання призначеного засудженому апеляційним судом на більш м'яке покарання.

Однак, відповідно до роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», при вирішенні питання про можливість застосування відносно особи заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, вирішальним фактором є не факт відбування ним встановленої частини покарання, а виправлення засудженого, яке підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання: виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищення загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; придбання спеціальності; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, від вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор; неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.

Проте, як вбачається з матеріалів судового провадження, засуджений ОСОБА_3 в період відбування покарання неодноразово допускав порушення вимог режиму тримання, за що в період з 2002 року по 2012 рік 28 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності з послідуючими стягненнями у виді доган та попереджень, за порушення розпорядку дня, невиконання законних вимог адміністрації, нетактовну поведінку, порушення вимог ізоляції, відмову від роботи, створення конфліктних ситуацій, що свідчить про стійке небажання останнього ставати на шлях виправлення.

Таким чином, матеріали справи не містять жодного обґрунтованого, достовірного та об'єктивного доказу того, що ОСОБА_3 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким. Не вбачаються і зміни в особі засудженого, які б гарантували не вчинення ним нових злочинів у майбутньому, правослухняність та повагу до законів.

Посилання ж засудженого на наявність у нього заохочень та сумлінне ставлення до праці у виробничій колонії, можливість реального працевлаштування в разі заміни невідбутої частини покарання більш м'яким та погашення на момент звернення до суду всіх застосованих до нього стягнень, в порядку вимог п.14 ст.134 КВК України, колегією суддів до уваги не приймаються, позаяк висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі, а не за час, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе вирішення питання про заміну засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким. Крім того, висновок суду повинен ґрунтуватися і на даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого у цілому.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення, чого в даному випадку не сталося.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги засудженого про те, що судом неповно та однобічно досліджені обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, оскільки судом першої інстанції повною мірою враховані всі обставини, на які послався засуджений ОСОБА_3, як на підстави для заміни йому невідбутої частини покарання на більш м'яке. Так, при вирішенні вказаного питання судом першої інстанції з'ясовані данні, що характеризують особу засудженого, його поведінку, ставлення до праці та виправлення.

Таким чином, висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими, які узгоджуються з матеріалами провадження та кореспондуються з нормами кримінального та кримінального процесуального закону, оскільки вони зроблені на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, яким суд надав належну правову оцінку.

Порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, а саме виправними роботами, залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Вітюк І.В.