Справа № 2-92/09

    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 березня  2009 року                                                 смт. Великий Березний

    Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., з участю позивача за первісним позовом ОСОБА_1, відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, представника органу опіки та піклування ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про зобов'язання вчинити певні дії та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про  стягнення  аліментів,

В С Т А Н О В И В :

        Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом з тих підстав, що після розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2, їх син  ОСОБА_1 залишився  проживати з відповідачкою, яка не надає йому можливості спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні, тому просить зобов'язати її надавати йому можливість спілкуватися з сином щотижня, у суботу та неділю з 14.00 до 18.00 години.

        Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 звернулася до суду з тих підстав, що ОСОБА_1 не бере участі в утриманні сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому просить стягувати з нього аліменти в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

        В судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав свій позов, та визнав зустрічний позов ОСОБА_2

        Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 підтримала свій позов, просила його задовольнити.У задоволенні первісного позову просила відмовити.

        Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позови підлягають до задоволення з наступних підстав.

        В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 19 жовтня 1999 року сторони уклали шлюб між собою, від якого народився син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

        Після розірвання шлюбу, з 2008 року дитина залишається  проживати з  ОСОБА_2, яка не надає можливості батькові дитини спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні.

        В запереченні на позовну заяву ОСОБА_4 вчинення перешкод пояснює тим, що ОСОБА_1 часто зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, тобто веде суспільно-негативний та пасивний спосіб життя.

        Разом з тим, ч. 2 та 3 ст. 157 Сімейного Кодексу України визначають, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею;  Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

        Відповідно до ст. 159 ч. 1 та 2 цього Кодексу, згідно яких якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

        Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

        Відповідачка за первісним позовом не довела обставин необхідності побачення батька з дитиною в присутності іншої особи.

        З висновку опікунської ради № 1 від 12.03.2009 року вбачається, що         ОСОБА_1 має середню спеціальну освіту, стоїть на обліку в районному центрі зайнятості, матеріально та фінансово забезпечений, беручи дитину на вихідні дні, хоче створити всі умови для духовного, фізичного та розумового розвитку дитини. З врахуванням цього опікунська рада вважає за доцільне задовільнити прохання  ОСОБА_1 про надання дозволу на зустріч з сином на вихідні дні.

        Оскільки відповідачкою за первісним позовом не доведено будь-якого перешкоджання нормальному розвиткові дитини з боку ОСОБА_1, тому суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні первісного позову.  

        Згідно ст.180 СК України - батьки зобов'язанні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

          Обов'язок по утриманню дитини покладається як на матір так і на батька дитини, тому з батька дитини, ОСОБА_1, слід утримувати аліменти.

        Відповідно до ст. 184 цього ж Сімейного Кодексу України - якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.     Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не працює та не має постійного заробітку (доходу), розмір аліментів слід встановити у твердій грошовій сумі, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, який становить 210 грн. 30 коп.

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 60, 123, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 180, 157, 159, 184 СК України, суд,

В И Р І Ш И В :

    Первісний позов задовольнити повністю.

    Зобов'язати ОСОБА_2 надавати можливість ОСОБА_1 на систематичні побачення з сином ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, щотижня, у суботу та неділю з 14.00 до 18.00 години, з можливістю спільного відпочинку, відвідування місця його проживання.

    Зустрічний позов задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 210 грн. 30 коп., щомісячно, але не менше 30 відсотків розміру прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з  13 березня 2009 року і до його повноліття.

    Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановлені ст. 223 ЦПК України.

    На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення через цей суд.

            Головуючий:          “підпис”

        Суддя Великоберезнянського

        районного суду                                   ОСОБА_5