РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/332/15-ц

пр. № 2/759/1961/15

10 червня 2015 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Кривов'яза А.П.

при секретарі - Тищенко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити дії, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в грудні 2014 року звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» видати готівкою одноразовою операцією через касу належні їй грошові кошти.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що між сторонами у даному спорі були укладені наступні договори: 12.07.2010 року договір №SAMDN01000711169348 відповідно до умов якого позивач передала відповідачу депозитний вклад в розмірі 900 000,00 доларів США під 10% річних з періодом нарахування - 1 місяць, на строк - 366 днів; 01.07.2011 року договір №SAMDN01000717735387 відповідно до умов якого позивач передала відповідачу депозитний вклад в розмірі 1 140 000,00 доларів США під 8% річних строком на 367 днів, а з 12.10.2012 року згідно Додаткової угоди №2 до 10% річних з періодом нарахування - 1 місяць та з подовженням строку на 12 місяців з 01.07.2012 року по 01.07.2013 року.

Згідно з умовами зазначених Договорів Клієнт банку мав право протягом строку вкладу здійснювати його доповнення. Також умови Договорів передбачали автоматичну пролонгацію їх дії на той самий строк без необхідності підписання додаткових документів.

Позивач посилається на те, що протягом строку дії Договору №SAMDN01000711169348 на депозитний рахунок нею були внесені кошти в загальному розмірі 1 800 000 доларів США, а за Договором №SAMDN01000717735387 внесені кошти в розмірі 2 200 000 доларів США.

Відповідно до умов укладених Договорів нарахування відсотків повинно було здійснюватись починаючи з наступного дня після зарахування коштів і зараховуватись на рахунок для зарахування процентів за вкладом, зазначеним в Договорі, відкритому в Банку, або шляхом видачі готівки в касі Банку.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона неодноразово зверталася до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з проханням повернути кошти за депозитними рахунками, однак будь-якої відповіді не отримала і жодних дій щодо виплати грошових коштів не здійснено.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що 12.07.2010 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» було укладено договір №SAMDN01000711169348 (вклад «Депозит VIP»), відповідно до якого позивач передала відповідачу депозитний вклад в розмірі 900 000 доларів США під 10% річних з періодом нарахування - 1 місяць, на строк - 366 днів.

Відповідно до п. 2 вказаного Договору нарахування відсотків за вкладом починаються з дня, наступного за днем надходження грошових коштів в Банк, та нараховуються за кожен календарний день, виходячи із фактичної кількості днів в році за процентною ставкою, визначеною в Договорі. Виплата суми нарахованих процентів проводиться Банком в строки, визначені періодом нарахування відсотків. Клієнт має право отримати нараховані проценти не раніше 15.00 год. першого банківського робочого дня наступного за датою укладення Договору за повну кількість періодів нарахування, які минули з моменту укладення Договору. Протягом строку вкладу на суму нарахованих процентів за вкладом проценти не нараховуються, крім випадків зарахування їх на депозитний рахунок, зазначений в Договорі. Виплата процентів по вкладу повинна була здійснюватись шляхом зарахування на рахунок для зарахування процентів за вкладом, зазначеним в Договорі, відкритому в Банку, або шляхом видачі готівки в касі Банку.

Згідно з положеннями п.3 Договору клієнт має право протягом строку вкладу здійснювати довнесення по вкладу, при цьому сума внесень в кожному наступному місяці першого строку депозиту не повинна перевищувати суму вкладу, зазначену в договорі. При продовженні договору на новий строк сума довкладень в кожному наступному місяці після кожної нової пролонгації не повинна перевищувати суму вкладу на дату цієї пролонгації.

Відповідно до поданих позивачем квитанцій, ОСОБА_1 за договором № SAMDN01000711169348 внесла на депозитний рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», кошти на загальну суму 1 800 000 доларів США.

Крім того, судом встановлено, що 01.07.2011 р. між сторонами у даному спорі був укладений Договір № SAMDN01000717735387, відповідно до умов якого позивач передала депозитний вклад в розмірі 1 140 000 доларів США під 8% річних, а з 12.10.2012 р. відповідно до Додаткової угоди № 2 до договору під 10% річних, з періодом нарахування - 1 місяць, на строк 367 днів.

Згідно з умовами зазначеного Договору Клієнт банку мала право протягом строку вкладу здійснювати його доповнення.

Відповідно до п.7 Договору, у разі, якщо у строк не пізніше дня закінчення дії вкладу Клієнт не заявив Банку про повернення вкладу, даний Договір продовжується ще на один строк, Договір може бути продовжений неодноразово без явки Клієнта. У цьому разі проценти за наступний строк вкладу нараховуються на суму вкладу з врахуванням довнесених коштів.

Позивач відповідно до умов договору №SAMDN01000717735387 протягом строку його дії внесла суму коштів в розмірі 2 200000 доларів США, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено у судовому засіданні, Голосіївським судом м. Києва постановлено рішення від 14 листопада 2014 року по справі № 752/10111/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за депозитними договорами, зазначені обставини було також встановлено.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Загальний порядок залучення банками України банківських вкладів від юридичних і фізичних осіб на їх вкладні (депозитні) рахунки регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 №516, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2003 у за № 1256/8577 (далі - Положення).

Згідно із цим Положенням договір банківського вкладу (депозиту) укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу [вклад (депозит) на вимогу] або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку [строковий вклад (депозит)].

Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Умови цього договору не можуть суперечити законодавству України. (п.1.2. Положення).

У пункті 1.6. Положення передбачено, що банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти: у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті; у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті; за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Враховуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, а також ту обставину, що предметом укладеного між сторонами договору банківського вкладу є сума коштів визначена в іноземній валюті, стягнення коштів повинно відбуватися саме в іноземній валюті.

Крім цього, пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5 роз'яснено, що у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України. Це роз'яснення стосується як кредитних, так і депозитних коштів.

Крім того, Договором передбачено право Вкладника на витребування вкладу, тобто даний депозитний вклад є вкладом на вимогу. Отже, Відповідач зобов'язаний повернути кошти протягом усього строку дії договору в будь-який момент на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст.1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу (ст.1061 ЦК України).

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходиться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

В ході судового розгляду встановлено, що Банк не виконав належним чином свої зобов'язання за депозитними договорами № SAMDN01000711169348, №SAMDN01000717735387.

Порядок нарахування і виплати процентів за вкладами в іноземній валюті регламентується постановою Національного банку України «Про затвердження порядку здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», відповідно до якої банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги те, що на момент розгляду справи відповідачем не подано доказів про виконання обов'язку щодо повернення коштів, нарахування і виплати нарахованих відсотків, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми депозитів та нарахованих відсотків за укладеними депозитними договорами є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також є обґрунтованими і підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з ПАТ КБ «Приват Банк» 3% річних від суми боргу, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень ті обставини, що позивач проживає на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою.

Дійсно, позивач у справі проживає на території Автономної Республіки Крим, яка на момент розгляду справи має статус тимчасово окупованої території.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

В силу положень зазначеного Закону держава взяла на себе зобов'язання вживати всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Сторонами укладених Договорів №SAMDN01000711169348, №SAMDN01000717735387 є ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», а тому відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює даний вид правовідносин, зобов'язання за укладеними Договорами виникають саме у ПАТ КБ «ПриватБанк», а не у його Кримської філії, на що посилалась представник відповідача.

Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє Банк від обов'язку щодо виконання укладених договорів.

Крім того, посилання представника відповідача на нормативні акти Російської Федерації суперечать положенням ст.ст.5, 10 ЦК України, відповідно до яких цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Актами цивільного законодавства є Цивільний кодекс України та інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Міжнародні договори застосовуються на території України лише у разі надання згоди на їх обов'язковість Верховною Радою України.

З огляду на викладене, аналізуючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явленого позову, в зв'язку з чим він підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 3 654грн.

Керуючись ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 611, 1058, 1061 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) видати готівкою одноразовою операцією через касу банку належні ОСОБА_1 кошти за договором №SAMDN01000711169348 у валюті вкладу у розмірі 1 927 578,09 (один мільйон дев»ятсот двадцять сім тисяч п»ятсот сімдесят вісім) доларів США 9 центів, а саме: 1 800 000 доларів США - сума вкладу; 98 136,99 доларів США - сума не нарахованих відсотків; 29 441,10 доларів США - сума 3% річних.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570) видати готівкою одноразовою операцією через касу належні ОСОБА_1 кошти за договором №SAMDN01000717735387 у валюті вкладу у розмірі 2 355 928,77 (два мільйони триста п»ятдесят п»ять тисяч дев»ятсот двадцять вісім) доларів США 77 центів, а саме: 2 200 000 доларів США - сума вкладу; 119 945,21 доларів США - сума не нарахованих відсотків; 35 983,56 доларів США - сума 3% річних.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570) судовий збір на користь держави у розмірі 3 654грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя: