u
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
25 лютого 2009 р. 17.35 год. |
Справа № 2-а-5929/08/2170 Кат. 2.11.1 |
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Вуйцику О.Г.,
за участю:
представника позивача:ОСОБА_1,
представників відповідача:ОСОБА_2, ОСОБА_3,
свідка ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністюІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування акту індивідуальної дії,
встановив:
Державною податковою інспекцією у м. Херсоні за висновками невиїзної позапланової перевірки обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1) за березень, квітень 2008 р. на розрахунковий рахунок платника у банку (акт від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2) прийнято податкове повідомлення - рішення від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_3 про зменшення ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 суми податку на додану вартість у розмірі 342840 грн. Позивач в порядку, передбаченому підпунктом 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", подав скаргу до ДПІ у м. Херсоні, за наслідками розгляду якої рішенням інспекції від ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_4 про результати розгляду первинної скарги ( з урахуванням рішення від ІНФОРМАЦІЯ_5 р. НОМЕР_5 ) скарга товариства частково була задоволена, податкове повідомлення - рішення від ІНФОРМАЦІЯ_3 було частково скасоване, інспекцією на адресу товариства було направлено нове податкове повідомлення - рішення від ІНФОРМАЦІЯ_6 НОМЕР_6, згідно з яким підприємству була зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 160505 грн., а саме: згідно з декларацією за березень 2008 р. - 39716 грн.; за декларацією квітня 2008 р. - 120789 грн. Позивач просить суд скасувати акт індивідуальної дії, а саме: податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні відІНФОРМАЦІЯ_7 НОМЕР_6.
В акті зазначено, що підприємство в порушення вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3 п.7.2., підпунктів 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/98-ВР "Про податок на додану вартість" (далі -Закон про ПДВ) завищило суму бюджетного відшкодування, оскільки розрахувало суму податку на додану вартість з урахуванням сум податку з податковими накладними отриманими від суб'єкта господарювання, який має ознаки фіктивності, а саме приватного підприємстваІНФОРМАЦІЯ_8. Підприємство включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими ПП ІНФОРМАЦІЯ_8, від імені якого податкові накладні складав гр-н ОСОБА_4 Фахівець ДПІ зазначив в акті про те, що ОСОБА_4 не мав ніякого відношення до підприємства ІНФОРМАЦІЯ_8, що свідчить про недійсність податкових накладних, і як наслідок, неможливість їх врахування при формуванні податкового кредиту позивача.
ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає висновки податкової інспекції такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, обставинах відносин підприємства із контрагентом ІНФОРМАЦІЯ_8. Податкові накладні ПП ІНФОРМАЦІЯ_8 оформлені у відповідності до вимог Закону "Про податок на додану вартість", Порядку заповнення податкової накладної, затвердж. наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, і тому підстав для їх виключення під час формування податкового кредиту не має. ПП ІНФОРМАЦІЯ_8 є платником податку на додану вартість, і це свідчить про дійсність виданих податкових накладних. Директор ПП ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 відповів на запит позивача, що з 06.02.2008 він є засновником та директором ПП ІНФОРМАЦІЯ_8, але, у зв'язку із виробничою необхідністю, ним була надана довіреність на виконання юридичних дій від імені підприємства гр-ну ОСОБА_4, в тому числі виписування податкових накладних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що, згідно з витягом з ЄДРПОУ з 06.02.2008, керівником ПП ІНФОРМАЦІЯ_8 був ОСОБА_5 Проте, в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_5 не має ніякого відношення до зазначеного підприємства, так як ПП ІНФОРМАЦІЯ_8 перереєстровано на його ім'я за винагороду. Первинні бухгалтерської документи та податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, виписані гр-ном ОСОБА_4, який юридично до ПП ІНФОРМАЦІЯ_8 не має ніякого відношення. Постачальником реалізованої продукції на ПП ІНФОРМАЦІЯ_8 було ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_9, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано ІНФОРМАЦІЯ_10 за неподання податкових декларацій, починаючи з 01.05.2007, постановою господарського суду Херсонської області від 23.10.2007 ТОВІНФОРМАЦІЯ_9 визнано банкрутом, ухвалою від 18.03.08 ТОВ було ліквідовано як юридичну особу.
Відповідач вказує на те, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), також з поняття платника податку, як особи, яка згідно із Законом про ПДВ, зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з тим, що неможливо підтвердити факт того, що постачальники (контрагенти) позивача ПДВ не сплатити ПДВ по господарським операціям з позивачем. Податкова накладна вважається оформленою належним чином, у разі дотримання при її оформленні вимог п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ. Даним підпунктом передбачено зазначення у податковій накладній місцезнаходження продавця товарів. Проте зазначена в податкових накладних адреса місцезнаходження продавця є недійсною, у зв'язку із відсутністю продавця за цією адресою. Формування податкового кредиту платником на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням, є таким, що не ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Позивачем порушено п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165.
Представники відповідача в судовому засіданні просять відмовити в задоволенні позову.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 засвідчив, що він був власником підприємства ІНФОРМАЦІЯ_8, але в подальшому передав всі права власника та засновника гр-ну ОСОБА_5, ці зміни в установчих документах зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_11 Тоді ж між підприємством та гр-ном ОСОБА_4 був укладений договір доручення, який передбачав право ОСОБА_4 підписувати документи від імені ПП, включаючи податкові накладні. ОСОБА_4 була видана довіреність від ІНФОРМАЦІЯ_12 а право підписання від імені довірителя угод, бухгалтерських та податкових документів.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за таких підстав.
Позивачем до складу податкового кредиту в лютому 2008 року було включено 39715 грн. податку на додану вартість, у березні 2008 року 115055 грн. 60 коп. ПДВ, у квітні 2008 року -7154 грн. ПДВ за господарським операціями придбання соняшника від ПП ІНФОРМАЦІЯ_8, м. Херсон.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За нормами п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відсутність в податкових накладних хоча б одного з обов'язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі таких накладних.
Податкові накладні ПП ІНФОРМАЦІЯ_8, за даними яких позивачем сформований податковий кредит, містять всі необхідні реквізити, які дають змогу ідентифікували контрагента позивача. Та обставина, що з ІНФОРМАЦІЯ_12 змінилась юридична адреса ПП ІНФОРМАЦІЯ_8, і замість юридичної адреси АДРЕСА_1, в деяких податкових накладних зазначена адреса АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_4, не є беззаперечною перепоною для використання даних податкових накладних для формування податкового кредиту. Факт поставки позивачу соняшника ПП ІНФОРМАЦІЯ_8 підтверджено первинними документами -накладними, товарно-транспортними накладними, здійснення платежів по господарським операціям, яких стосуються спірні податкові накладні, підтверджуються відповідними платіжними документами. Контрагент позивача -ПП ІНФОРМАЦІЯ_8 знаходиться в Єдиному державному реєстрі, має свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, подавав звітність до податкової інспекції та сплачував задекларовані податки за спірний період стосунків з позивачем.
Податкова накладна повинна бути підписана особою, яка уповноважена платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг). При цьому роз'яснення порядку визначення наявності повноважень у особи , яка підписала податкову накладну, відсутнє в нормативних актах. В даному випадку податкові накладні підписані повноважною особою, і податкова інспекція мала можливість перевірити повноваження особи, яка підписала податкові накладні, наприклад, ДПІ мала можливість направити запит підприємству-продавцю або здійснити зустрічну перевірку. Суд приймає до уваги, що ДПІ у м. Херсоні була обізнана з документами про надання ОСОБА_4 повноважень на підписання податкових накладних, про це свідчить додаток до скарги позивача на податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3, але відповідач не дав належної оцінки наданим документам в рішенні про результати розгляду первинної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Посилання відповідача на те, що підприємство ІНФОРМАЦІЯ_8 має ознаки фіктивності, не доведено належними доказами. На день розгляду спору реєстрація даного підприємства не скасована, установчі документи не визнані недійсними. Доводи податкової інспекції, викладені у запереченнях до позову, відхиляються судом , оскільки вони суперечать вищевикладеній позиції. Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено відсутності підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ. Відповідач не встановив несплати ПДВ позивачем, не спростував дані позивача про таку сплату ПДВ у вартості придбаного товару, послуг, не спростував наявності об'єкта оподаткування, правильності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин спірне рішення не відповідає діючому законодавству, оскільки прийняте без врахування вказаних вище норм, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним такого рішення.
Керуючись ст. 94, 159-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
1. Позов задовольнити. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні відІНФОРМАЦІЯ_7 НОМЕР_6 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 160505 грн.
2. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_3, поточний рахунок НОМЕР_7в Херсонській філії ТОВ "КБ ІНФОРМАЦІЯ_13, код ЄДРІІОУ НОМЕР_1) 3,40 грн. судового збору до Державного бюджету.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом'якова
Повний текст постанови підписаний
03 березня 2009 року.