u
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 р. 15.52 год. |
Справа № 2-а-175/09/2170 Кат. 6.6.2 |
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Вуйцику О.Г.,
за участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши матеріали справи за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка до приватного підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1 м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсними реєстраційних та установчих документів та припинення приватного підприємства,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка звернулась до суду з позовом про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів приватного підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту реєстрації на громадянина ОСОБА_4, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення ППІНФОРМАЦІЯ_1, анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Приватне підприємствоІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Новокаховської міської ради ІНФОРМАЦІЯ_2 (код НОМЕР_1). Державним реєстратором видано свідоцтво про державну реєстрацію приватного підприємства. З ІНФОРМАЦІЯ_4відповідач взятий на облік ДПІ у м. Нова Каховка як платник податків, в тому числі платник податку на додану вартість. Власником, засновником та генеральним директором підприємства є громадянин ОСОБА_4. Позивач стверджує про те, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою АДРЕСА_1, за якою прописаний громадянин ОСОБА_4 В будівлі за цією адресою відсутні телефонні комунікації. Податкові декларації за січень -березень 2008 року підприємством подаються з показниками, які свідчать про відсутність підприємницької діяльності.
З пояснень ОСОБА_4, наданих оперуповноваженому ГВПМ ДПІ у м. Нова Каховка 14 листопада 2008 року, вбачається, що з моменту реєстрації підприємства він до ведення фінансово-господарської діяльності приватного підприємства ніякого відношення не мав. Реєстрацію приватного підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1на своє ім'я пояснює тим, що він погодився на пропозицію випадкового знайомого ОСОБА_5 зареєструвати на своє ім'я приватне підприємство за грошову винагороду. Також ОСОБА_4 засвідчив нотаріально довіреність, якою уповноважив гр-на ОСОБА_6 здійснювати операції на рахунку в установі банку. Також за вказівкою ОСОБА_6 ОСОБА_4, підписав наказ про призначення на посаду фінансового директора ОСОБА_7, передавши йому всі реєстраційні документи та печатку. В подальшому ОСОБА_4 були повернуті установчі документи та печатка.
В судовому засіданні 24.02.2009 позивач письмовою заявою вточнив позовні вимоги, просить визнати недійсними установчі та реєстраційні документи ППІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту реєстрації на громадянинаОСОБА_4 - з ІНФОРМАЦІЯ_2, припинити юридичну особу ПП 2ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з провадженням діяльності, що суперечить установчим документам та такої, що не відповідає законам, анулювати свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ППІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, позивач відмовляється від позовної вимоги про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення ППІНФОРМАЦІЯ_1, ця відмова не суперечить чинному законодавству, не порушує нічиїх інтересів та приймається судом.
Представники позивача на засіданні суду надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали уточнені позовні вимоги.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав. Представник відповідача в перше та друге судові засідання не прибув, хоч був своєчасно повідомлений про день і час судового розгляду.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Вирішення спору за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, відповідно до пункту 4 ч. 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, віднесено до компетенції адміністративного суду..
Розглянувши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору, дослідивши докази , заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Згідно ст. 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. Установчими документами суб'єкта господарювання, згідно ст. 57 цього Кодексу, є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень порядок формування майна, розподілу прибутку та збитків, умови його реорганізації та ліквідації. Аналогічні вимоги передбачені статтею 87 Цивільного кодексу України передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Ст. 24 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.
Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону. За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
Скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству установчих документів або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законодавством. Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання.
Ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV, передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: … провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;… Відповідно до статті 238 Господарського Кодексу, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади санкції, в тому числі за статтею 239 Кодексу -скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання. Статтею 247 того ж Кодексу встановлено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
В даному випадку господарська діяльність ППІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту реєстрації як юридичної особи здійснювалась без відома та участі особи, яка юридично є його власником та керівником (ОСОБА_4), чим порушені приписи законодавчих актів України, в частині, яка стосується вимог до створення, проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостей, які вносяться до установчих документів, тощо. Засновник підприємства несе певні обов'язки, він повинен дотримуватись установчих документів, виконувати інші обов'язки перед підприємством, які передбачені законодавством та установчими документами. Він несе відповідальність перед державою та суспільством, в тому числі корпоративну, цивільно-правову, кримінальну, адміністративну. Таким чином особи, які фактично проводили господарську діяльність за допомогою зареєстрованого на гр-на ОСОБА_4 підприємства, не несуть ніякої відповідальності за цю діяльність як власники або керівники підприємства, і у разі виявлення фактів порушення чинного законодавства підприємством їх неможливо притягти до відповідальності за ці порушення. Протокол допиту юридичного власника ППІНФОРМАЦІЯ_1 гр-наОСОБА_4. свідчить, що він приймав участь в реєстрації на своє ім'я підприємства на прохання свого знайомого за винагороду шляхом оформлення реєстраційних документів та видавши довіреність іншій особі на ведення всіх справ, не маючи бажання фактично здійснювати підприємницьку діяльність. Він подавав звітність до податкового органу з показниками відсутності підприємницької діяльності, рахунок в установі банку був відкритий, але розпорядником грошових коштів, які надходили на рахунок ППІНФОРМАЦІЯ_1 був гр-н ОСОБА_6 По рахунку підприємства, відкритому в АКБІНФОРМАЦІЯ_3, за період 01.02.08 -04.11.08 проходив рух коштів за господарські операції у великих обсягах. За результатами співставлення інформації, яка надходить до ДПІ у м. Нова Каховка від інших органів державної служби , встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту, сформованого контрагентами підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1, та сумами податкових зобов'язань, задекларованих самим підприємством.
Суд вважає, що позивач довів у встановленому законом порядку факт здійснення відповідачем діяльності, що суперечить закону чи установчим документам підприємства.
За вказаних обставин, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ППІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: Статуту з моменту реєстрації, рішення засновника (власника) від ІНФОРМАЦІЯ_5. Оскільки Статут, який визначає правовий статус підприємства та встановлює правову основу господарської діяльності визнано недійсним, приватне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає припиненню (скасуванню державної реєстрації). Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання позбавляє його можливості продовжувати господарювання - його господарська діяльність припиняється з цього моменту. Скасування державної реєстрації є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації СПД (призначення ліквідаційної комісії, стягнення дебіторської заборгованості, публікація повідомлення про ліквідацію) і виключення з ЄДРПОУ.
Суд закриває провадження в частині позовної вимоги про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, оскільки відповідно до КАС України таку вимогу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Порядок реєстрації як платника податку на додану вартість, видачі свідоцтва платника та його анулювання визначено ст. 9 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", податковий орган має повноваження анулювати реєстрацію платника ПДВ самостійно у випадках, передбачених законодавством. Також суд закриває провадження в частині вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ППІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Розглянувши справу по суті, судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату виготовлення повного тексту постанови.
Керуючись ст.ст. 94, пп.1, 2 ч. 1 ст. 157, ст.ст.. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
п о с т а н о в и в :
1. Позов задовольнити. Визнати недійсними Статут приватного підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) з моменту реєстрації - ІНФОРМАЦІЯ_2) та рішення засновника ОСОБА_4 про створення приватного підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5.
2. Припинити (скасувати державну реєстрацію) юридичну особу ППІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДР НОМЕР_1).
3. В решті позову закрити провадження у справі.
4. Надіслати копію постанови Держреєстратору у день набрання законної сили постанови для внесення запису про судове рішення щодо припинення (скасування) державної реєстрації приватного підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1 .
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
6. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом'якова
Постанову складено у повному обсязі
та підписано 02 березня 2008 року.