ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015Справа №910/4096/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика"

про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення 3 691 019,32 дол. США, що еквівалентно 97 290 518,93 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Бальчос П.В. (дов. № 44/7 від 16.02.2015)

від відповідача: Попков П.О. (дов. від 01.04.2015)

У судовому засіданні 24.06.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року у справі № 910/4096/15-г матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" до товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика" про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення 3 691 019,32 дол. США, що еквівалентно 97 290 518,93 грн. - направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

28.04.2015 Постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року у справі № 910/4096/15-г скасувано, матеріали справи № 910/4096/15-г направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

14.05.2015 ухвалою суду розгляд справи призначено на 01.06.2015.

Судом встановлено, що 01.06.2015 вихідний день, таким чином розгляд справи, ухвалою суду від 18.05.2015, призначено на 03.06.2015

03.06.2015 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2015.

15.06.2015 представник відповідача заявив клопотання про відвід судді Лиськова М.О, в якому заявляє відвід головуючому у розгляді справи №910/4096/15-г судді Лиськову М.О.

15.06.2015 оголошено перерву до 24.06.2015.

В судове засідання , призначене на 24.06.2015, з'явились представники сторін.

В судовому засіданні , призначеному на 24.06.2015, суд розглянув клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке було усно заявлено на судовому засіданні 15.06.2015 та письмово 24.06.2015 та відмовив в його задоволенні.

В судовому засіданні , призначеному на 24.06.2015, суд розглянув клопотання відповідача про призначення експертизи у справі, яке було усно заявлено на судовому засіданні 15.06.2015, 24.06.2015, а також письмово 24.06.2015 та відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, дійшов висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у проведенні експертизи у даній справі, а питання які просить поставити позивач на вирішення експертизи не відносяться до предмету спору у даній справі.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі експертизи.

В судовому засіданні , призначеному на 24.06.2015, суд розглянув клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи.

Заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 15 Закону України № 2453-VІ "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 року. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово або колегією суддів.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно вимог якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Розглянувши доводи позивача про призначення колегіального розгляду справи № 910/4096/15 та матеріали вказаної справи не вбачається підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з такого.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Із поданого клопотання про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник не навів жодної конкретної обставини на підтвердження складності справи або складності спору, не надав жодного доказу на підтвердження заяви, не зазначив жодного нормативного обґрунтування, обмежившись при цьому лише безпідставним проханням розглядати справу колегіально.

За наведених обставин справи не вбачається наявність підстав для задоволення заяви про колегіальний розгляд справи, оскільки заява позбавлена фактичного та правового обґрунтування.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2011 між Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Балтика" (позичальник) був укладений кредитний договір №300611-К/1, за умовами якого (п.1.1.) Банк 30.06.2011 надає позичальнику строковий кредит у сумі 3 400 000,00грн. на наступні цілі: рефінансування позичкової заборгованості в ПАТ "Донгорбанк" за кредитним договором №07V від 17.04.2007.

У відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 3 998 300 доларів США - несплачена частка кредиту та 292 719,32 доларів США - несплачені відсотки за користування кредитом. Вказаний факт також встановлено рішенням №904/2301/15

За змістом п.5.6. кредитного договору у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, у т.ч. при несвоєчасному поверненні кредиту та сплати відсотків за його використання, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його використання, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому, відповідно до ст.212, 611,651 ЦК України, за зобов'язаннями, терміни виконання за якими не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначеному в повідомленні дату. В цю дату позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобов'язання за договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим вказаним договором між сторонами було укладено Договір іпотеки № 300611-І/1, відповідно до умов якого (п.1.1) поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011, а саме:

Відповідно до п. 1.3. Договору іпотеки предметом іпотеки, що с забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань Боржника, є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення (в літ «А»), гр. приміщення № 46, 47-48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення) загальною площею 970,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 32, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва право власності на нерухоме майно від 19.12.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 248403680391.

Згідно п.1.6. Договору іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання подавцем положень Кредитного договору та/або невиконання або неналежного виконання положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок іета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Згідно п. 5.1. Договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Кредитного договору та/або порушення Іпотекодавцем обов'язків, встапов встановлених своїх зобовязань за Кредитним договором, а в разі їх невиконання звернути стягнення па предмет спору

У зв'язку із невиконанням Іпотекодавнем умов кредитного договору, Іпотекодавцю було направлено вимоги Позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотеколержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до висновку № 0107/14 від 01.07.2014 суб'єкта оціночної діяльності про оцінку Предмету іпотеки, складеного ПП Експертно-консалтингова група «ВЕЛЕС», загальна ринкова вартість предмету іпотеки складає 10 836 017,00 грн., без ПДВ грн.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 31.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Судом вище встановлено, що загальна вартість предмета застави складає 10 836 017,00 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

Керуючись ст.ст. 33, 32, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. З метою часткового погашення заборгованості ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАЛТИКА» (83121, и. Донецьк, пр.. Київський, 7, код ЄДРПОУ 30250625), в сумі 441 908,10 доларів США перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна 17, код ЄДРПОУ 14352406) за Кредитним договором №300611-К від 30 червня 2011 року, заборгованість за яким станом на 17.12.2014 року складає загальну суму у розмірі 3 691 019,32 доларів США, звернути стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Договором іпотеки №300611-1/1 від 30.06.2011 року, а саме на нежитлові приміщення (в літ. «А»), гр. приміщення №46, 47, 48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення) загальною площею 970,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок 32 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 грудня 2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 248403680391;

3. Визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна 17, код ЄДРПОУ 14352406) право власності на предмет іпотеки за Договором іпотеки №300611-1/1 від 30.06.2011 року, а саме на: нежитлові приміщення (в літ. «А»), гр. приміщення №46, 47, 48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення) загальною площею 970,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок 32 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 грудня 2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 248403680391, за вартістю 10 836017,00 грн. без ПДВ.

4. До моменту реєстрації права власності на нерухоме майно передати в управління ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна 17, код ЄДРПОУ 14352406) право власності на предмет іпотеки за Договором іпотеки №300611-1/1 від 30.06.2011 року, а саме на: нежитлові приміщення (в літ. «А»), гр. приміщення №46, 47, 48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення) загальною площею 970,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, будинок 32 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 грудня 2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 248403680391, з наданням права передання такого майна в оренду;

5. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАЛТИКА» (83121, и. Донецьк, пр.. Київський, 7, код ЄДРПОУ 30250625) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна 17, код ЄДРПОУ 14352406, р/р 2909590070001 в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» МФО 305749) заборгованість за Кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011 року в сумі 3 279 921,22 доларів США. , витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 74 298 грн., про що видати наказ

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складено 26.06.2015

Суддя М.О. Лиськов