Справа № 11-а-18 Головуючий 1-ої інстанції - Броновицька О.В.
Категорія - 361-2 ч.2 КК України Доповідач - Бєлан Н.О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 року колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: Головуючого - судді Бєлан Н.О.
Суддів - Ходаса B.I, Слинька С.І.
за участю прокурора Мінакової Г. О.
підсудного ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Молодика В.В., який затвердив обвинувальний висновок, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2007 року.
Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 361-2 ч.2 КК України, повернута прокурору м. Києва на додаткове розслідування.
За матеріалами справи, ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у тому, що він повторно з метою збуту інформації з обмеженим доступом, що зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або носіях такої інформації, створеної та захищеної у відповідності з діючим законодавством, за місцем проживання, в квартирі АДРЕСА_1, використовуючи власний портативний комп'ютер, увійшов в мережу Інтернету і скопіював на жорсткий магнітний диск, а потім на декілька оптичних дисків інформацію щодо експортно-імпортних операцій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, акредитованих в Державній митній службі України, бази даних ДАЇ МВС України, базу Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та інші.
11 квітня 2007 року ОСОБА_1, умисно через свого знайомого ОСОБА_3, який не був усвідомлений про таку його незаконну діяльність, біля універсаму "Сільпо", що розташований по вулиці Драйзера, 8 в м. Києві, при проведенні оперативної закупівлі вчинив несанкціонований збут покупцеві за 5 тис. грн. 9 оптичних дисків - "ESPERANZA CD-R" з номерами: № G 0506А2; №G 0506С1; № G 0506В1; № G 0506В2; №G 0506С1; №G 0508B1; №H 0519C2;' "X-DIGITAL CD-R 80" № RFD80M-75941 80; "X-DIGITAL DVD-R 80" № L1 B50605140024, які містять інформацію з обмеженим доступом.
За змістом вказаної постанови, суд задовольнив клопотання захисника про направлення справи на додаткове розслідування внаслідок неповноти та неправильності досудового слідства, яка не може бути усунена у судовому засіданні, і виразилася у наступному.
На обґрунтування доведеності вини у вчиненні цього злочину органи досудового слідства послалися на висновки експертиз, які були проведені з порушенням вимог ст.75 КПК України, а саме слідчий належним чином не впевнився в особі експертів, прізвища яких зазначені у висновках і не перевірив їх повноваження.
Крім того, суд погодився з доводами, наведеними у клопотанні захисника, про те що слідчими органами не встановлено, де і яка саме зберігалася інформація з обмеженим доступом, яку збув підсудний; не з'ясовано, чи була вона захищена відповідно до чинного законодавства і чи порушував підсудний ці система або способи захисту; неповно та необ'єктивно перевірені обставини вчинення цього злочину і не встановлено спрямування умислу останнього, внаслідок чого йому було пред'явлено неконкретне обвинувачення.
Судом першої інстанції також ухвалена окрема постанова щодо недбалого і несумлінного виконання заступником прокурора м. Києва Молодиком В.В. своїх обов'язків при перевірці кримінальної справи у порядку, передбаченому ст. 228 КПК України, який на переконання суду, зобов'язаний був звернути увагу на вказані недоліки і повернути слідчому справу на для проведення додаткового розслідування.
В апеляції та доповненнях до неї прокурор, порушив питання про скасування вказаних постанов як незаконних та повернення справи на судовий розгляд, оскільки вважає, що висновки суду, викладені в постановах, не відповідають фактичним обставинам справи.
Іншими особами, що мають право подати апеляцію, постанова про повернення справи на додаткове розслідування не оскаржена.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію, та пояснення підсудного про обґрунтованість постанови суду першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення з таких підстав.
Предметом цього злочину, за змістом диспозиції статті, є інформація з обмеженим доступом, що зберігається на відповідних носіях такої інформації, і яка створена та захищена згідно до чинного законодавства. У свою чергу, згідно зі ст.30 Закону України "Про інформацію" інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на таємну і конфіденційну.
Право на інформацію охороняється законом і держава гарантує всім учасникам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Відповідно до ст. 10 вказаного закону обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою та особливими умовами їх схоронності, що визначаються відповідними чинним законодавством.
Отже, вимоги до забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом спрямовані запобіганню несанкціонованим діям щодо такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України в редакції від 31 травня 2005 року "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" вимоги до забезпечення захисту інформації, зокрема інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно до ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" особа може бути звільнена від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою.
Таким чином виконання наведених положень чинного законодавства, які стосуються предмету злочину, передбаченого ст. 361-2 КК України, відповідно до вимог ст.64 КПК України підлягають обов'язковому встановленню шляхом збирання відповідних доказів.
Між тим органами досудового слідства ці вимоги закону виконані неналежним чином, і тому судом першої інстанції обґрунтовано зазначено у постанові про те, що у процесуальних документах слідчий обмежився лише констатацією факту про несанкціонований збут обвинуваченим інформації з обмеженим доступом з посиланням на експертні висновки. Проте дані, які б свідчили про характер, ступінь конфіденційності цієї інформації, створення та здійснення її захисту відповідно до чинного законодавства, відсутні.
Як вбачається з протоколу судового засідання, прокурор, який брав участь у розгляді справи, не скористався своїм правом про можливість усунення цих недоліків у порядку, передбаченому ст.277 КПК України.
За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити, чи не є інформація, яку збув підсудний, суспільно значимою, а також чи обґрунтовано і з дотриманням вимог закону віднесено цю інформацію до категорії відомостей з обмеженим доступом.
З урахуванням наведеного слід визнати правильними посилання у постанові суду на неконкретність пред'явленого обвинувачення.
За висновками слідчих органів, що зазначені у процесуальних документах, інформацію підсудний отримав в мережі Інтернету.
Разом з тим ці обставини належним чином не досліджені і не з'ясовано, чи дійсно така інформація була розміщена в мережі Інтернету у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, і чи дійсно таким чином був порушений порядок доступу до інформації. Не перевірені також виконання відповідними власниками системи вимог чинного законодавства по забезпеченню захисту інформації, яку збув підсудний.
Крім того, як убачається зі справі, факт збуту останнім інформації встановлено під час оперативної закупівлі, яка відповідно до вимог Інструкції від 30 листопада 2001 року "Про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності" проводиться на підставі постанови, винесеної оперативним
працівником і затвердженої в установленому порядку відповідним керівником та погодженої з прокурором.
Між тим така постанова у справі відсутня.
Заслуговують на увагу й посилання у постанові суду щодо забезпечення вимог кримінально-процесуального закону при проведенні призначених у справі експертиз та здійснення належної перевірки повноважень та компетентність експертів.
Висновок експерта підлягає ретельній оцінці як з точки зору дотримання норм кримінально-процесуального закону під час проведення експертизи, так і обґрунтованості, правильності висновків. Тому його оформлення та зміст повинні відповідати вимогам, зазначеним у ст. 200 КПК України.
Проте, як убачається з матеріалів, що стосуються проведених експертиз у справі, зокрема, що була доручена ОСОБА_4, дослідницької частини у його висновках немає (а.с. 9-10 т.2).
Крім того, долучивши до матеріалів справи витяг протоколу № 1 засідання експертної комісії, слідчим не вирішені питання про перевірку повноважень її членів. У справі також відсутні й дані про залучення вказаних у протоколі осіб до проведення експертизи в установленому законом порядку.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність повернення справи на додаткове розслідування є відповідним закону, зазначені у постанові вказівки підлягають виконанню при провадженні додаткового розслідування.
Разом з тим не можна не погодитись з доводами в апеляції прокурора Молодика В.В., особи, щодо якої судом винесена окрема постанова.
За змістом постанови попереднього розгляду справи від 20 липня 2007 року, суддею не встановлені порушення вимог закону, що стосуються повноважень прокурора при перевірці ним кримінальної справи з обвинувальним висновком.
Крім того, за даними протоколу судового засідання, такі факти, які б свідчили про недбале і несумлінне виконання останнім своїх обов'язків, судом теж не встановлені, а у окремій постанові не наведені обґрунтування такого висновку суду. За таких обставин ухвалену окрему постанову не можна визнати законною, тому вона підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 365, 382 КПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Молодика В.В. задовольнити частково, скасувавши окрему постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2007 року стосовно нього.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2007 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 прокурору м. Києва на додаткове розслідування залишити без змін.