22-ц/775/660/2015(м)

0519/9526/2012

Головуючий у 1 інстанції Хараджа Н.В.

Категорія 59 Доповідач Мальцева Є.Є.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Песоцької Л.І., Ткаченко Т.Б.

при секретарі - Брежнєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2015 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, заінтересовані особи ОСОБА_3 , приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське», про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання -

В С Т А Н О В И Л А:

25 лютого 2015 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, звернулася до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування заяви зазначила,що відповідно до рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12 червня 2013 року, яке було змінено рішенням апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 було стягнуто з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. та з ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» страхове відшкодування у розмірі 4 586,13 грн. Рішення суду набрало чинності 07 жовтня 2013 року.

У звязку з тим, що ОСОБА_3 оскаржувала судове рішення від 15 грудня 2009 року про встановлення факту батьківства відносно неповнолітньої ОСОБА_2 та рішення суду було скасоване, заявниця зверталася до суду з новим позовом про встановлення факту батьківства. Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 07 серпня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09 грудня 2014 року, встановлено факт батьківства ОСОБА_4, померлого 19 жовтня 2009 року, відносно ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки матеріальну та моральну шкоду було стягнуто у звязку із загибеллю батька неповнолітньої дитини, ОСОБА_1 не пред’являла виконавчий лист до виконання до вирішення справи про батьківство.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 – ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_7 та представник ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» ОСОБА_8 заперечували проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1, просили скаргу відхилити.

Апелянт ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. ОСОБА_3 у судове засідання апеляційного суду також не явилася, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи через представника ОСОБА_7, надала суду письмові заперечення проти апеляційної скарги. Тому колегія суддів у відповідності до положень ч.2 ст. 305 ЦПК України розглянула справу без їх участі.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12 червня 2013 року, яке було змінено рішенням апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 було стягнуто з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та з ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» страхове відшкодування у розмірі 4586,13 грн. Рішення суду набрало чинності 07 жовтня 2013 року.

Виконавчі листи на підставі зазначених судових рішень були видані за заявою ОСОБА_1 25 лютого 2015 року з відміткою про строк пред’явлення до виконання 08 жовтня 2014 року (т.1.а.с.255; т.2.а.с.12,13 ).

25 лютого 2015 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, звернулася до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Оскаржуваною ухвалою від 21 березня 2015 року у заяві ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, відмовлено у поновленні строку пред’явлення виконавчого документа до виконання - виконавчого листа № 263/110/2013 року, виданого на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12 червня 2013 року по цивільній справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 15000 грн. та виконавчого листа № 0519/9526/2012 року, виданого на підставі рішення апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року по цивільній справі про стягнення з ПАТ «Страхового товариства «Іллічівське» на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 страхового відшкодування, пов’язаного зі смертю ОСОБА_4 за період з 20 жовтня 2009 року до 01 грудня 2011 року у розмірі 4 586,13 грн..

Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд виходив з того, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустила строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Але погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно п.2 ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Тобто, встановлений законом початок перебігу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання починається саме з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Зі справи вбачається, що виконавчі листи на підставі зазначених судових рішень були видані за заявою ОСОБА_1 25 лютого 2015 року з відміткою про строк пред’явлення до виконання 08 жовтня 2014 року (т.1.а.с.255; т.2.а.с.12,13).

Відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно з положеннями ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пунктом 21 Постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз’яснено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку для пред’явлення виконавчих документів до виконання.

Перевіряючи додержання строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, суд має враховувати як положення статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», так і інші акти законодавства, якими врегульоване це питання.

Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, заявником ОСОБА_1 зазначено причиною неподання документу до виконання в передбачений законом строк її юридична необізнаність, а саме, той факт, що до вирішення спору про батьківство померлого ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_9, інтереси якої вона представляє, вона вважала неможливим пред’явлення виконавчого листа до виконання. Крім того, як пояснила новий представник ОСОБА_1 колегії суддів, адвокат, що приймала участь у справі про відшкодування шкоди на користь неповнолітньої дитини не роз’яснила ОСОБА_1 своєчасно про необхідність звернення до державної виконавчої служби протягом певного терміну.

Зі справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12 червня 2013 року, яке було змінено рішенням апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 було стягнуто з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та з ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» страхове відшкодування у розмірі 4586,13 грн. Рішення суду набрало чинності 07 жовтня 2013 року. Виконавчі листи на підставі зазначених судових рішень були видані за заявою ОСОБА_1 25 лютого 2015 року.

З 08.10.2014 року – кінцевого строку виконання рішення суду про стягнення грошових коштів на користь неповнолітньої ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 - до 25 лютого 2015 року, коли заявник звернулася до суду з заявою про поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання, сплинуло менш п’яти місяців.

При вирішенні відповідно до ст.371 ЦПК України питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, суд повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, з’ясувавши обставини щодо причин пропуску строку, не надав їм жодного аналізу з точки зору їх поважності або неповажності, а зробив висновок про їх неповажність без відповідного мотивування, і зазначив про відсутність підстав для поновлення строку пред’явлення виконавчого документу про стягнення коштів на користь неповнолітньої дитини.

Сторони не оспорювали, що ОСОБА_3 оскаржувала рішення суду від 15 грудня 2009 року про встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_4 щодо ОСОБА_9. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.11.2013 року рішення суду та ухвала апеляційного суду за результатами даного спору скасовані, заява ОСОБА_1 залишена без розгляду. 05.02.2014 року ОСОБА_1 знов звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства, відшкодування моральної та матеріальної шкоди. 07.08.2014 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя, залишеним без змін ухвалою апеляційної інстанції від 09.12.2014 року, встановлено батьківство ОСОБА_4, померлого 19.10.2009 року, щодо ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Таким чином, дійсно існували обставини, які могли б вплинути на виконання рішення суду від 12.06.2013 року про стягнення коштів на користь неповнолітньої ОСОБА_9, і хоча ці обставини з правової точки зору не виключають можливості пред’явлення виконавчого документу до виконання, але ОСОБА_1 вважала, що це неможливо при наявності сумнівів у батьківстві дитини, тому не пред’являла виконавчий лист до виконання.

Рішенням суду від 12 червня 2013 року стягнуто кошти на користь неповнолітньої дитини, яка не має можливості захищати свої права самостійно. Позбавлення можливості пред’явити виконавчий лист, яким стягуються кошти на її користь, фактично порушує її майнові права.

Відповідно до ч.2 ст.312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції та доводів апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена на неповно з’ясованих обставинах справи, не у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням рішення про задоволення заяви про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання, у зв’язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2015 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання задовольнити.

Поновити строк пред’явлення виконавчого документа до виконання - виконавчого листа № 263/110/2013 р. виданого на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 12.06.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПАТ «Страхового товариства «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 15000 грн. та виконавчого листа № 0519/9526/2012 р., виданого на підставі рішення апеляційного суду Донецької області від 07.10.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПАТ «Страхового товариства «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про стягнення з ПАТ «Страхового товариства «Іллічівське» на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, страхове відшкодування, яке пов’язано зі смертю ОСОБА_4 за період з 20 жовтня 2009 року до 01 грудня 2011 року у сумі 4586,13 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12