Справа № 1-34/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Лущак Н.І.

з участю: секретаря Мазур О.М.

прокурора Гриніва М.М.

потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого відповідальним черговим ДПІ в Тлумацькому районі, не судимого, гр. України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я потерпілого.  

Злочин було вчинено при наступних обставинах:

07.11.2010 року приблизно о 23 год. 30 хв. біля магазину «Каприз», що по вул. Шевченка в м. Тлумач, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, розпочав словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_1, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи їх вчинити та можливі наслідки своїх дій, безпричинно, умисно наніс удар ногою по правій руці ОСОБА_1, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці та шиловидного відростка правої ліктьової кістки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров’я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з нього 1115 грн. 35 коп. на відшкодування матеріальної шкоди визнав частково на суму 884 грн. 75 коп., а про стягнення з нього 10000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди не визнав, показав, що 07.11.2010 року близько 23 год. 00 хв. він вийшов з приміщення кафе, яке знаходиться на території центрального ринку, де випив одну пляшку пива ємкістю 0,5л та приблизно 100 грам горілки. Ідучи додому, біля магазину «Каприз», що по вул. Шевченка в м. Тлумачі він побачив, що серед невідомих йому трьох хлопців, які стояли, був ОСОБА_4, якого він візуально знав, оскільки той раніше працював в магазині «Мобі +», де ОСОБА_3 ремонтував свій телефон. Він витягнув з кишені свій мобільний телефон марки «Соні-Еріксон К-750», показав його ОСОБА_4 й сказав, що даний телефон він вже ремонтувати не буде. Пройшовши 1-2 кроки він відчув удар в спину і в нього випав з рук на землю мобільний телефон. ОСОБА_4 взяв його в руки й побіг з ним в сторону магазину «Каприз», з ним побігли і два невідомих хлопці, а він залишився в дворі будинку. Через декілька секунд до нього, знову повернувся ОСОБА_4, два невідомих хлопця, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, який запитав його в чому справа. ОСОБА_1 наніс йому удар ногою в таз, а також вдарив ще невідомий хлопець в праву руку. Зрозумівши що його будуть бити, він витягнув балончик «Терен-1» й розпилив газ з балончика один раз провівши його на відстані 1 метр від осіб, які його обступили. Двоє невідомих осіб пішли в сторону с. Колінці, а ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пішли в магазин «Каприз». Він також пішов в магазин «Каприз» для того щоб вияснити чому в нього забрали мобільний телефон, але двері в магазин були зачинені. Через деякий час приїхали працівники міліції, які забрали всіх у відділ міліції.

До потерпілого ОСОБА_1 08.11.2010 року він ходив з метою все залагодити, щоб не було у нього ніяких проблем. Однак названа потерпілим сума його не влаштовувала.

Запевняє суд, що будь-якого тілесного ушкодження потерпілому не спричинив. Чому останній вказує на вчинення щодо нього тілесного ушкодження зрозуміти не може. У вчиненому щиро розкаюється, запевняє суд, що більше такого не повториться. Просить суд його суворо не карати.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України самим підсудним, його вина доведена показами потерпілого, свідків, матеріалами справи дослідженими та перевіреними судом.

Показами потерпілого ОСОБА_1, який показав, що 07.11.2010 року біля 22 год. 00 хв. він разом із ОСОБА_5 зайшов в магазин «Каприз», який знаходиться по вул. Шевченка в м. Тлумачі, до своєї знайомої ОСОБА_6 В магазині також був ще ОСОБА_4, який біля 23 год. 30 хв. вийшов на вулицю покурити, а через 2-3 хв. швидким темпом прибіг до вхідних дверей, а за ним біг ОСОБА_3

Він, побачивши, що ОСОБА_3 розпилює речовину з балончика в область обличчя ОСОБА_5, яка вийшла на вулицю та спитала підсудного що він хоче від ОСОБА_7, також швидко вийшов на вулицю до ОСОБА_3 та сказав йому що він робить, навіщо він розпилив невідому речовину в обличчя ОСОБА_5 На що ОСОБА_3, нічого не пояснюючи, почав розмахувати руками і також розпилив невідому речовину в його сторону, але він ухилився і речовина на нього не попала. Після чого ОСОБА_3 різко зробив один крок до нього та несподівано наніс йому один удар лівою ногою по його правій руці (нижче ліктя), від чого він відчув різку біль й впав (лівою стороною) на тротуарну доріжку. Чому ОСОБА_3 наніс йому удар він не розумів. ОСОБА_5 допомогла піднятись йому і вони троє разом із ОСОБА_4В швидко забігли у приміщення магазину, де ОСОБА_6 зачинили двері на замок, щоб ОСОБА_3 не зайшов в приміщення магазину. Він зателефонував у міліцію та повідомив про дії ОСОБА_3 Працівники міліції через декілька хвилин приїхали, припинили дії підсудного та доставили його в Тлумацький РВ УМВС. В цей же день він звернувся в Тлумацьку ЦРЛ, де його було госпіталізовано на стаціонарне лікування.

Просить підсудного покарати згідно вимог Закону та задоволити його цивільний позов в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_5 повністю ствердила покази дані потерпілим ОСОБА_1

Показами свідка ОСОБА_4 стверджується факт несподіваного нанесення ОСОБА_3 07.11.2010 року ОСОБА_1 одного удару лівою ногою по правій руці (нижче ліктя), від чого останній впав (лівою стороною) на тротуарну доріжку. Після чого ОСОБА_5 допомогла піднятись ОСОБА_1 на ноги і вони троє разом з забігли у приміщення магазину «Каприз», де ОСОБА_6 зачинили двері на замок, щоб ОСОБА_3 не зайшов в приміщення магазину. Свідок ОСОБА_4 вказав, що в магазині «Мобі +» він вже не працює з березня 2008 року і жодного мобільного телефону у ОСОБА_3 не забирав.

Показами свідка ОСОБА_6 про те, що коли вона 07.11.2010 року вийшла на вулицю, то побачила, що в приміщення магазину швидко заходить ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які тримались за очі, та ОСОБА_1, який тримався за праву руку (нижче ліктя) та казав, що його болить рука. ОСОБА_3 в цей час щось викрикував, відійшовши на декілька метрів від дверей магазину. Коли всі зайшли в приміщення магазину, то вона також зайшла в магазин і зачинила двері на замок, щоб ОСОБА_3 не зайшов в приміщення магазину та не продовжував свої дії, оскільки зрозуміла що останній розпилив з балончика в очі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 невідому речовину й наніс удар ОСОБА_1 Тоді потерпілий зателефонував у міліцію та повідомив про дії ОСОБА_3, який ще ходив навколо магазину та стукав по дверях і вікнах, щоб ОСОБА_1 вийшов на вулицю з ним порозмовляти та кричав щоб вони не викликали міліції й повернули йому телефон, але який телефон і що він взагалі хоче не пояснював. Спитавши ОСОБА_4 чи він забирав у ОСОБА_3 телефон та оглянувши його кишені, вони жодного телефону у нього не знайшли.

Згідно даних, що містяться у висновку судово-медичної експертизи №248 від 04.12.2010 року у гр. ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження: закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці та шиловидного відростка правої ліктьової кістки, який утворився від дії тупого твердого предмета, міг утворитися як при нанесенні удару тупим твердим предметом у вказану вище ділянку, так і при падінні та ударі вказаною вище ділянкою до тупого твердого предмета незадовго до поступлення на стаціонарне лікування і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечними для життя в момент спричинення (а.с.52-54).

Вина підсудного також підтверджується даними, що містяться у протоколі усної заяви (повідомлення) про злочин потерпілого від 08.11.2010 року, де останній вказує на спричинення йому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, яка зареєстрована в ЖРЗПЗ Тлумацького РВ УМВС №1106 від 08.11.2010 року (а.с. 5), у протоколі огляду місця події від 08.11.2010 року та фото-таблицями до нього, яким встановлено місце вчинення злочину, а саме територію, що знаходиться біля магазину «Каприз» в м. Тлумачі по вул. Шевченка (а.с. 7-10), у протоколі очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 08.12.2010 року, в якому ОСОБА_1С ще раз підтвердив що саме ОСОБА_3 спричинив йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (а.с. 42-43), у протоколі очної ставки між свідком ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 08.12.2010 року, в якому ОСОБА_5 ще раз підтвердила що саме ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (а.с. 44-45), у протоколі очної ставки між свідком ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 08.12.2010 року, в якому ОСОБА_4 ще раз підтвердив що саме ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (а.с. 46-47).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, оскільки він умисно спричинив ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.

Не заслуговують на увагу покази підсудного в тій частині, що будь-якого тілесного ушкодження потерпілому не спричинив, оскільки суд не бачить жодних підстав у потерпілого наговорювати на підсудного. А тому суд вважає такі покази надуманими, способом захисту, який обрав підсудний, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім наведеного, такі його покази є необґрунтовані і повністю спростовуються доказами здобутими на досудовому слідстві та дослідженими судом під час судового слідства.

При призначенні підсудному ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного: вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, проживає з матір’ю пенсійного віку.

Пом’якшуючих покарання обставин судом не встановлено. Як обтяжуючу покарання обставину, суд враховує вчинення підсудним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин суд вважає, що підсудному слід обрати покарання у межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді обмеження волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Беручи до уваги фактичні обставини справи, особу винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання у вигляді обмеження волі, а тому на підставі ст.75 КК України його слід звільнити від відбування такого покарання з випробовуванням, встановивши необхідний іспитовий строк та відповідні обов’язки з числа передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_1 пред’явлений до ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 1115 грн. 35 коп. слід задоволити в повному обсязі, в частині моральної шкоди частково, а також стягнути судові витрати у розмірі судового збору та витрат понесених потерпілим на правову допомогу.

Вирішуючи питання цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди та визначаючи розмір відшкодування такої шкоди, суд враховує характер діяння підсудного, тривалість фізичних та моральних страждань потерпілого, його стан здоров’я, тяжкість заподіяних травм та виходить з принципу розумності та справедливості.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання - 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому покарання у вигляді обмеження волі з випробовуванням на іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов’язки протягом іспитового строку.

Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набуття вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередньо обраний – підписка про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_1 пред’явлений до ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволити повністю, в частині моральної шкоди частково, а також стягнути судові витрати у розмірі судового збору та витрат понесених потерпілим на правову допомогу.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 – 1115 (Одну тисячу сто п’ятнадцять) грн. 35 коп. на відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, 2000 (Дві тисячі) грн. 00 коп на відшкодування моральної шкоди, 150 (Сто п’ятдесят) грн. 00 коп. витрат понесених потерпілим на правову допомогу та 8 (Вісім) грн. 50 коп. судового збору, а всього 3273 (Три тисячі двісті сімдесят три) грн. 85 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча Н.І.Лущак