Справа № 2-129/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 березня 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді Курус Р.І.

при секретарі - Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому з уточненням позовних вимог (а.с. 2, 117) просила поділити між ними їхнє спільне майно подружжя, виділивши їй у власність трикімнатну квартиру №2 в будинку №3 на вул. Горішня Брама в м. Дрогобичі загальною вартістю 266203,00 грн., що складає на її думку 58,4 % від загальної вартості спільного сумісного майна та стягнути на її користь понесені судові витрати. Позовні вимоги мотивує тим, що 20.09.2003 року зареєструвала шлюб з відповідачем, в якому у них народилось двоє дітей, донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. За час перебування в шлюбі вони з відповідачем придбали вказану вище квартиру та два транспортні засоби –автомобіль марки "MITSUBISHI LANCER 2.0 I", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, загальною вартістю 106960,87 грн. та автомобіль марки "JAC HFC1020K", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, загальною вартістю 82785 грн. Спільне майно було зареєстроване за ОСОБА_2 Після розірвання 13.04.2010 року Галицьким районним судом міста Львова їхнього з відповідачем шлюбу, вони не досягли домовленості щодо розподілу спільного майна. Крім цього зазначає, що після розлучення їхні з відповідачем малолітні діти залишились на її утриманні та вихованні, відповідач лише періодично надає їй матеріальну допомогу для утримання дітей. Відтак, для забезпечення їхніх інтересів, та враховуючи, що транспортні засоби є неподільними, просить суд відступити від засад рівності часток у спільному майні подружжя, виділивши їй у власність вказану вище квартиру.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали і доповнили, що після розірвання їхнього з відповідачем шлюбу їхні діти залишились проживати разом з нею. За характером своєї роботи вона змушена проживати у м. Львові, куди перевезла і дітей. Не заперечила, що відповідач ОСОБА_2 ще за час перебування в шлюбі дійсно подарував їхнім дітям квартиру №1 в будинку №2 на вул. Горішня Брама в м. Дрогобичі Львівської області. Крім цього, вони домовились, що вона не звертатиметься до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача, а той добровільно надаватиме їй допомогу на утримання їхній дітей в розмірі по 3000 грн. щомісячно. Однак відповідач таку допомогу надає їй нерегулярно і в значно меншому розмірі (біля 1500-2000 грн.). Крім цього, одна з їхніх дітей хворіє, а тому потребує значно більших витрат на своє утримання. Зазначає, що у випадку задоволення її позову, має намір продати обидві квартири (в т.ч. і належну своїм дітям) в м. Дрогобичі і придбати на ім'я дітей квартиру у м. Львові. Просять позов задоволити та стягнути на їхню користь понесені судові витрати, зокрема, по оплаті вартості проведених експертиз.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник –адвокат ОСОБА_5 заперечили проти запропонованого позивачкою варіанту розподілу їхнього спільного майна, однак не заперечили проти того, щоб спільне майно між ними було розділено в рівних частках –по 1/2 ід. частині. Суду пояснили, що дійсно за час перебування в шлюбі ними було придбане майно –трикімнатна квартира та два транспортні засоби, щодо яких просить ухвалити рішення позивачка. Він - ОСОБА_2 ще за час спільного проживання подарував їхнім дітям квартиру №1 в будинку №3 на вул. Горішня Брама в м. Дрогобичі та після розлучення надає позивачці постійну допомогу на їх утримання, розмір якої вони добровільно обумовили. Крім цього, постійно купляє дітям одяг, продукти харчування, надає додаткові кошти на лікування дитини. Іншого житла, крім спірної квартири у нього немає, а тому заперечує, щоб така була виділена у власність виключно позивачці. Не заперечує, щоб його частка в спірній квартирі в майбутньому була переписана на їхніх дітей, при умові, якщо на це погодиться і позивачка.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року за № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 20.09.2003 року по 13.04.2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилось двоє малолітніх дітей, донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Останні (діти) є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1, яку їм подарував ОСОБА_2

Крім цього, сторони не заперечують, що за час перебування в шлюбі ними було придбано наступне майно –квартира №2 в будинку №3 на вул. Горішня Брама в м. Дрогобичі Львівської області вартістю згідно висновку експертизи №3022 від 28.02.2011 року 266203,00 грн. (а.с. 100-104), автомобіль марки "MITSUBISHI LANCER 2.0 I", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки "JAC HFC1020K", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2.

Ринкова вартість вказаної вище квартири №2 в будинку №3 на вул. Горішня Брама в м. Дрогобичі згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28.02.2011 року за №3022, складеної Львівським НДІСЕ, складає 266203,00 грн. (а.с. 100-104).

Ринкова вартість автомобіля марки "MITSUBISHI LANCER 2.0 I", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 19.11.2010 року за №3023, складеної Львівським НДІСЕ, складає 82785,00 грн., а автомобіля марки "JAC HFC1020K", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 19.11.2010 року за №3024, складеної Львівським НДІСЕ, - 37323,00 грн. (а.с. 68-97).

Результати визначення експертами вартості придбаного майна сторони не оспорювали.

За положеннями ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Як на підставу своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалась, що її частка у спільному майні повинна бути збільшена у зв’язку зі знаходженням при ній дітей та що розмір аліментів, які на їх утримання сплачує ОСОБА_2, недостатньо для забезпечення усіх потреб дітей.

Однак, як встановлено в судовому засіданні і позивачкою не заперечувалось, вона працює і отримує середньомісячний дохід в розмірі біля 4500,00 грн., а ОСОБА_2 добровільно надає допомогу на утримання їхній спільних дітей в розмірі біля 1500,00 грн., що додатково також стверджується і долученими до справи копіями квитанцій. При цьому позивачкою не наведено належних та допустимих доказів, що цих коштів їй недостатньо для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Крім цього, суд враховує і те, що вказаний розмір аліментів відповідає 30% прожиткового розміру на дитину відповідного віку, який встановлено, зокрема, Законом України "Про державний бюджет України на 2012 рік".

Разом з тим, суд приймає до уваги і доводи відповідача, проти яких позивачка не заперечує, що ним –ОСОБА_2 було подаровано їхнім дітям квартиру №1 в будинку №3 на вул. Горішня Брама в м. Дрогобичі, співвласниками якої вони являються, проти чого ОСОБА_1 не заперечує.

Таким чином суд вважає, що позивачкою у відповідності до вимог ч. 3 ст. 70 СК України не наведено ґрунтовних та переконливих підстав, за яких її частка у спільному майні подружжя може бути збільшена, а відтак, суд приходить до переконання, що квартиру, яка було придбана подружжям ОСОБА_1 за час перебування в шлюбі, слід розділити між сторонами в рівних частках по 1/2 ід. частині.

Вирішуючи позов про розподіл спільного майна між бувшим подружжям ОСОБА_1, суд також враховує, що майно, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Транспортні засоби, які придбані подружжям ОСОБА_1 за час їхнього перебування в шлюбі, відносяться до неподільних речей.

Відповідно до вимог п. 25 постанови від 21 грудня 2007 року за № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Даних про те, що ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 внесені на депозит суду гроші для компенсації за транспортні засоби, матеріали справи не містять і сторони про таку компенсацію не просили. При таких обставинах суд вважає за необхідне визнати ідеальні частки подружжя ОСОБА_1 в цьому майні без його реального поділу і залишити майно у їх спільній частковій власності.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України, пропорційно задоволеному позову, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 половину витрат, понесених нею за проведення експертиз, а саме –2148 грн. ((1074 грн. + 1074 грн. +2148 грн.) / 2 = 2148 грн.).

Крім цього, стягненню в рівних частках зі сторін в дохід держави також підлягає і несплачений судовий збір, який на час розгляду справи при ціні позову 386311,00 грн. (266203,00 грн. + 82785 грн. + 37323 грн.) відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про судовий збір" складає 3219 грн. Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 підлягає 1569,00 грн. судового збору в дохід держави (40,00 грн. нею сплачено при подачі позову, а.с. 3), а з ОСОБА_2 –1609,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 80, 88, 209, 212-214, 215 ЦПК України, ст ст. 60, 65, 70, 71 СК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ ідеальній частині за кожним на:

- квартиру №2 в будинку №3 на вул. Горішня Брама в м. Дрогобичі Львівської області;

- автомобіль марки "MITSUBISHI LANCER 2.0 I", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1;

- автомобіль марки "JAC HFC1020K", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 1569,50 грн. судового збору в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 1609,00 грн. судового збору в дохід держави та на користь ОСОБА_1 2148,00 грн. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя

Повний текст судового рішення

виготовлено та підписано 26 березня 2012 року

Справа №2-129/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В с т у п н а т а р е з о л ю т и в н а ч а с т и н а

22 березня 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді Курус Р.І.

при секретарі - Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін та їх представників, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ ідеальній частині за кожним на:

- квартиру №2 в будинку №3 на вул. Горішня Брама в м. Дрогобичі Львівської області;

- автомобіль марки "MITSUBISHI LANCER 2.0 I", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1;

- автомобіль марки "JAC HFC1020K", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 1569,50 грн. судового збору в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 1609,00 грн. судового збору в дохід держави та на користь ОСОБА_1 2148,00 грн. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя