Номер справи 623/2173/15-к

Номер провадження 1-кп/623/161/2015

ВИРОК

іменем України

27 травня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Гуренко М.О.,

за участю прокурора - Федорченко І.С.,

при секретарі - Довгалюк О.Л.,

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 «б», кв. 24, мешкає за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, буд . 11, кв. 68, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

9 лютого 2015 року приблизно о 13 годині, ОСОБА_2, знаходячись на території смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, Луганської області, точне місце скоєння кримінального правопорушення досудовим розслідуванням не встановлено, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_3, з дозволу невстановленого досудовим розслідуванням військовослужбовця добровольчого батальйона «ДУК» (Добровольчий Український корпус), на прізвисько «Ставр», на складі вказаного батальйону придбав у власне користування 10 корпусів гранат Ф-1; 17 корпусів гранат РГД-5; 20 запалів типу УЗРГМ до ручних гранат; 2 корпуси гранати типу РКГ-ЗЕМ; 13 електродетонаторів ЕДПр; 5 тротилових шашок Т-400; 2 цинки з патронами калібру 7,62x700; 100 бойових патронів калібру 7,62; 1 цинк з патронами калібру 5,45x1080; 115 бойових патронів калібру 5,45; невідому речовину темно-жовтого кольору, схожу на бездимний порох, які переніс до власного автомобіля «VOLKSWAGEN LT 35», реєстраційний номер НОМЕР_2 та сховав в автомобільній шині, прикріпивши її до штатного місця кріплення запасного колеса вищевказаного автомобіля, тим самим, незаконно, не маючи спеціального на те дозволу, придбав бойові припаси, вибухову речовину та вибухові пристрої, які став зберігати у вказаному автомобілі та перебуваючи у якості водія пересувався по території Луганської та Харківської областей направляючись до м. Київ. Вказані боєприпаси та вибухові речовини ОСОБА_2Сю та ОСОБА_3 планували використати для проведення бойової підготовки на випадок мобілізації до Збройних Сил України.

09 лютого 21 годині на посту дорожньо-патрульної служби, розташованому на 630 км автошляху Київ-Харків-Довжанський, поблизу м. Ізюм Харківської області, працівниками міліції був зупинений автомобіль «VOLKSWAGEN LT 35», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, співробітники міліції виявили та вилучили вищевказані предмети, які ОСОБА_2 придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992.

Своїми умисними діями ОСОБА_2, скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

07 травня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно такої угоди ОСОБА_2 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов’язки передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч.1 ст. 263 КК України, з урахуванням істотних для даного кримінального провадження обставин.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України, в тому числі й ч.7 ст. 474 КПК України; правова кваліфікація є вірною та передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні дані щодо неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань; наявні підстави для визнання винуватості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому також роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто згідно ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та п. 56 Наказу «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції) №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010р., затвердженого Генеральною прокуратурою України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Служби Безпеки України, Верховним Судом України, Державною судовою адміністрацією України речові докази після набрання вироком законної сили необхідно передати до Головного управління МВС України в Харківській області.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 472, 474 КПК України суд -

з а с у д и в :

Затвердити угоду від 7 травня 2015 року про визнання винуватості між ОСОБА_2 та прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 в період іспитового терміну, не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця поживання,роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально- виконавчій інспекції.

Речові докази: 1500 патронів калібру 7,62x39; 1195 патронів калібру 5,45x39; 10 корпусів гранат Ф-1; 17 корпусів гранат РГД-5; 13 запалів УЗРГМ-2 та 7 запалів УЗРГМ; 13 електродетонаторів ЕДП-р; 5 тротилових шашок вагою 400 грам; 2 рукоятки гранат РКГ-ЗЕМ; 2 корпуси гранат РКГ-ЗЕМ; трубчатий бездимний порох після набрання вироком законної сили - передати до Головного управління МВС України в Харківській області.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 36 540,00 (тридцять шість тисяч п’ятсот сорок) грн. 00 коп., яка внесена на депозитний рахунок № 37318008000164 одержувач ГУ ДКСУ у Харківській області, банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, повернути заставодавцю – ОСОБА_5

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Обвинуваченим, його захисником вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.1 ч.4 ст.394 КПК України.

Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п.2 ч.4 ст.394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.  

Суддя : М.О. Гуренко