Справа № 712/5209/15-ц

Провадження № 2/712/1829/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого /судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

за участю прокурора Завгороднього О.О.

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, УМВС України в Черкаській області, прокуратури Черкаської області про стягнення моральної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, УМВС України в Черкаській області, прокуратури Черкаської області про стягнення моральної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства про стягнення моральної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, посилаючись на те, що 11.03.2014р. старшим слідчим СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області йому було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 358 ч. 4, ст. 190 ч.1 КК України.

04.04.2014р. слідчим СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області позивача було повідомлено про зміну раніше оголошеної підозри, відповідно до якої слідчим ніби встановлена достатність доказів для підозри його у використанні завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.04.2014р. позивачу обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

В подальшому, позивачу було вручено обвинувальний акт та кримінальне провадження надіслано до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13.03.2015р., позивача було визнано невинуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України за недоведеністю, що в його діях є склад кримінального правопорушення.

Позивач вважає, що він незаконно перебував під слідством більше року. Фактом незаконного притягнення позивача до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання та інших процесуальних дій, які обмежували його правайому завдано моральну шкоду, яка полягає в систематичному перенесенні ним протягом року нервових потрясінь та страждань, постійного перебуванні в ситуації невизначеності, невідомості, неможливості будувати та планувати своє майбутнє, фактично він був обмежений в пересуванні, вільному обранні свого місця проживання та перебування, через що відчував емоційну напругу та хвилювання. Крім того, Тривале перебування під слідством призвело до погіршення відносин в його родині та із друзями і знайомими.

Моральну шкоду позивач оцінює в 100 000 грн.

Позивач та його адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з’явився причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник УМВС України в Черкаській області – ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Прокурор Завгородній О.О. в судовому засіданні позов визнав частково. Зазначив, що оскільки на даний час позивачем не надано доказів застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв’язків, відновлення стосунків з оточуючими людьми, та інших зазначених у позові моральних страждань, вважає, що сума в 14 697 грн. відповідає розумності, виваженості та справедливості.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної справи, матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступні факти та відповідні їм цивільні правовідносини

             Згідно частин 1,2 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладання адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно- розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

            Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 1 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (надалі - Закон), підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході

кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення

арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та

інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у ч.1 цієї статті, шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

          Відповідно до ч. 5 ст. 3 вказаного Закону, у наведених у ст.1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, моральна шкода, а згідно до п.п.1,2 ст. 2 Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.02.2013 року, 09.02.2013 року та 01.04.2014 року Соснівським РВ УМВС України у Черкаській області за фактом заволодіння ОСОБА_2 чужим майном шляхом обману та використання завідомо неправдивих документів внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013250050000421 про кримінальне правопорушення передбачені частинами 1,2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

11.03.2014р. старшим слідчим СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_4, ОСОБА_2 було оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 358 ч. 4, ст. 190 ч.1 КК України.

04.04.2014 року старшим слідчим СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_4 ОСОБА_2 було оголошено про зміну підозри.

Ухвалою судді Соснівського району м. Черкаси від 04.04.2014 року в межах кримінального провадження було відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід - особисте зобов’язання.

08. 04. 2014 року старшим прокурором прокуратури м. Черкаси ОСОБА_5 підозрюваному ОСОБА_2 було вручено копію обвинувального акту.

22.12.2014 року вироком Соснівського районного суду м. Черкаси, ОСОБА_2 було визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України за недоведеністю, що в його діях є склад кримінального правопорушення.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 14.03.2015 року вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.12.2014 року в частині визнання невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України за недоведеністю, що в його діях є склад кримінального правопорушення було залишено без змін.           

За наявності виправдувального вироку відносно  ОСОБА_2, він приюдиційно має право на відшкодування моральної шкоди та його вимоги про наявність підстав для її стягнення відповідають нормам матеріального права, зокрема, положенням ст. 4 Закону, відповідно до якої відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього зусиль для організації свого життя.

           Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, який її завдав, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

            Слід зазначити, що право на відшкодування шкоди в повному обсязі гарантоване й ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом національного права.

           Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

           Відповідно до ст. 13 Закону, розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством і судом провадиться виходячи із розміру не менше мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом.

             Згідно роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 2005 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

           При визначенні розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 під час перебування його під слідством та судом, суд враховує, що починаючи з моменту оголошення йому підозри з 11.03.2014 року та по час набрання законної сили ухвали апеляційного суду Черкаської області від 13.03.2015 року, минув 1 рік та 2 дні.

        Суд враховує, що відносно ОСОБА_2 неправомірно було застосовано запобіжний захід – особисте зобов’язання, що обмежувало його у пересуванні, вільному обранні свого місця проживання та перебування, через що останній відчував емоційну напругу та хвилювання. Крім того, тривале перебування під слідством призвело до погіршення його стану здоров’я, погіршення відносин в його родині, що призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, та безумовно завдало моральної шкоди.

          У зв'язку з цим, позов ОСОБА_2  до Державної казначейської служби України, УМВС України в Черкаській області, прокуратури Черкаської області про стягнення моральної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходить з розміру мінімальної заробітної плати на час розгляду справи 1218 грн. (ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»).

          На думку суду, розмір моральної шкоди слід розрахувати наступним чином 12 місяців х 1218 грн. = 14616 грн. + 2 дні х 1218/30 = 81,20 грн. = 14697,20 грн.

         У зв'язку з цим, розмір моральної шкоди, що підлягає до стягнення на користь ОСОБА_2 становить 14697,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1176 ЦК України, Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 2005 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України УМВС України в Черкаській області, прокуратури Черкаської області про стягнення моральної шкоди, спричиненої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України УМВС України в Черкаській області на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів з державного бюджету України шляхом списання грошових коштів у розмірі 14 697,20 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот дев’яносто сім гривень 20 коп.) з єдиного казначейського рахунку в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Т.Є. Троян