Справа № 2-а-223/2009
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
03 березня 2009 року смт. Куликівка
Куликівський районний суд в особі головуючого судді – Войтеха О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу, за адміністративним позовом
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;
до відповідача:
Управління Пенсійного Фонду України в Куликівському районі Чернігівської області, місцезнаходження: 16300 Чернігівська область смт. Куликівка вулиця Щорса 67, телефон 2-11-27; код ЄДРПОУ 14249246, р/р 25602303011158 в ОПЕРВ Ощадбанку міста Чернігів МФО 353553;
про визнання протиправною відмову щодо виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни та зобов’язання здійснити її нарахування та виплату,-
ВСТАНОВИВ:
26.02.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом де просить зобов’язати відповідача надати інформацію про розмір виплаченої йому пенсії із зазначенням розміру доплат, передбачених ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якщо такі проводилися, за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, а також визнати протиправною відмову відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячну соціальну допомогу як дитині війни, за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та зобов’язати відповідача провести відповідні нарахування за вказаний період і забезпечити їх виплату у сумі 4471 гривня 20 копійок.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що він є дитиною війни, а тому, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», йому щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна виплачуватися соціальна державна допомога у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Нарахування і виплату соціальної допомоги повинне здійснювати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області.
Чинним законодавством передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Незважаючи на це, державна соціальна допомога у визначеному розмірі, йому не виплачується, і сума невиплаченої допомоги на 31.12.2008 року складає 4471 гривня 20 копійок.
Оскільки відповідач в добровільному порядку задовольнити вимоги відмовляється, то позивач просить винести рішення про примусове їх виконання, а справу просить розглянути у його відсутність в порядку письмового провадження.
Відповідач в письмових запереченнях просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем, в частині вимог за 2006 та 2007 роки, пропущено строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи (передбачений ст.99 КАСУ), а відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» новою редакцією ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було передбачено виплату щомісячної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ця вимога відповідачем виконується і відповідні кошти виплачуються. Виплати коштів у розмірах, вказаних позивачем, неможливі, оскільки не передбачені видатками державного бюджету.
Справу просить розглянути в порядку письмового провадження.
Розглянувши письмові заяви позивача та відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
При розгляді справи встановлено, що позивач має статус дитини війни, який підтверджується пенсійним посвідченням з відповідною відміткою в ньому.
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року йому, як дитині війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ці вимоги законодавства відповідачем в 2006 – 2008 роках із різних причин не дотримувалися.
Кодексом про адміністративне судочинство України передбачено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач щомісячно отримує пенсію, а тому мав змогу знати, що надбавку у вигляді щомісячної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком він не отримує.
У нього виникло право після 01.01.2006 року звернутися до суду з відповідним позовом.
Позивач звернувся до суду лише 26.02.2009 року. Відповідач наполягає на застосуванні до вимог позивача за 2006 та 2007 роки строку давності, оскільки він не заявив клопотання про поновлення строків на звернення до суду, а також не надав доказів, що цей строк пропущений з поважних причин. Заперечення відповідача наявними у справі матеріалами не спростовуються. В зв’язку з цим вимоги позивача до 26.02.2008 року задоволені бути не можуть.
Разом з тим вимоги позивача, щодо неправомірності дій відповідача в частині нарахування та виплати надбавки до пенсії йому, як дитині війни, за 2008 рік підлягають частковому задоволенню.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни " і дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
В розвиток закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48 гривень 10 копійок, з 1 липня – 48 гривень 20 копійок та з 1 жовтня – 49 гривень 80 копійок.
Вказані виплати були здійснені позивачу відповідачем.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
В зв’язку з цим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На підставі викладеного позивач має право з 22.05.2008 року на отримання щомісячної соціальної допомоги, як дитина війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну соціальну допомогу як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, суперечить чинному законодавству, і має бути визнана протиправною.
Вимога позивача зобов’язати відповідача надати інформацію про розмір виплаченої йому пенсії із зазначенням розміру доплат, передбачених ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, якщо такі проводилися, за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав доказів, що за подібною інформацією він звертався до відповідача та отримав відмову, а позасудовий порядок її отримання втрачено, а окрім того, позивач, щомісячно, під розписку отримуючи пенсію, письмово повідомляється про її розмір та отримувані доплати.
Сплачене держмито підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України (ст.94 КАСУ).
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.122, ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково, визнавши протиправною відмову відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну соціальну допомогу як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області провести відповідні нарахування за вказаний період, згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та забезпечити їх виплату позивачу ОСОБА_1, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.
1. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вартість сплаченого держмита в сумі 3 гривні 40 копійок.
2. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Куликівського
районного суду ОСОБА_2