АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2008р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: Головуючого - судді Бєлан И.О. Суддів - Шальнєвої Т.П., Ходаса В.І. за участю прокурора Мішкової Г.О. захисника ОСОБА_3 засудженого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Дяченка О.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець м. Києва, не маючий судимості: засуджений за ст. 307 ч. 2 на 5 років позбавлення волі;
за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено ОСОБА_1 покарання 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, - не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці ограни про зміну місця проживання, роботи і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним, у тому, що він в липні 2007 року біля кафе "Лабіринт", що розташовано по вулиці Солом'янській №1 в м. Києві, у невстановленої особи незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, який став незаконно зберігати за місцем свого мешкання, в квартирі АДРЕСА_1, як для власного вживання так і з метою збуту.
Справа №11-а-373.
Категорія 307 ч.2 КК України.
Головуючий у першій інстанції Губко А.О.
Доповідач Бєлан Н.О.
2
26 липня 2007 року, приблизно о 19 год. 20 хв., ОСОБА_1 за місцем свого мешкання, в квартирі АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_2 за 50 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс вагою 2, 23 гр. та 18 вересня 2007 року, приблизно о 19 год. 05 хв. у дворі будинку АДРЕСА_1 засуджений збув йому повторно 11, 38 гр. канабісу за 80 грн.
18 вересня 2007 року, біля 19 год. 15 хв. у ОСОБА_1 при затриманні був виявлений особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс загальною масою 30, 5 гр., який він незаконно придбав у вказаному місці та зберігав без мети збуту для власного вживання.
В апеляції та доповненнях до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, визначену кваліфікацію дій засудженого, просить вирок скасувати в частині призначення покарання внаслідок його м'якості, постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 2, 309 ч. 1 КК України, та призначити покарання: за ст. 307 ч.2 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 309 ч. 1 КК України - 2 роки позбавлення волі і на підставі ст. 70 КК України призначити за сукупністю злочинів остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. На обгрунтування цих вимог апелянт послався на те, що судом першої інстанції не в повній мірі урахована ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого частиною другою ст. 307 КК України, а саме, незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, який посягає на здоров'я та життя інших осіб.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію, пояснення захисника та засудженого, які просили вирок залишити без змін, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого про щире каяття у вчинених злочинах, запевнення й про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в апеляції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.
Висновок суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення цих злочинів не перевіряється, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, вони не оспорювалися самим засудженим, іншими учасниками судового розгляду, тому докази за їх згодою відповідно до вимог ч.1 ст. 299 і ст. 301-1 КПК України не досліджувалися.
Встановлені фактичні обставини вчинення злочину та кваліфікація дій
винного за ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч. 1 КК України в апеляції також не
оспорюються.
Що стосується доводів про порушення вимог кримінального закону при призначенні винному покарання, то вони не заслуговують на увагу, оскільки переконливих доводів щодо цього апелянтом не наведено.
При призначенні покарання засудженому суд першої інстанції, урахувавши ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу,
3
обґрунтовано призначив покарання, передбачене в санкціях вказаних статей закону, на підставі ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі.
Приймаючи рішення про звільнення винного від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, судом ураховано, що той раніше не судимий, виключно позитивно характеризується за місцем навчання та роботи, щиро кається, злочини вчинив у неповнолітньому віці. За таких обставин згідно до ст. 98 КК України до нього не може бути призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, про що необґрунтовано порушується в апеляції.
Крім того, як убачається з матеріалів справи, засуджений мешкає з батьками, з якими у нього нормальні стосунки, тому, враховуючи ці обставини, суд дійшов правильного висновку щодо можливості його виправлення без ізоляції від суспільства, навіть при тому, що він вчинив тяжкий злочин, та звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням у визначений іспитовий строк терміном 2 роки, за передбачених ст. 75 КК України, умов.
Отже, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, судова колегія
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію прокурора Дяченка О.О. залишити без задоволення, в вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2007 року відносно ОСОБА_1 - без змін.