АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2008р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м.  Києва у складі:

Головуючого - судді Бєлан Н.О.

Суддів - Єфімової О.І.,  Ходаса В.І.

за участю прокурора Рудак О.В.

розглянула в судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м.  Києва від 05 листопада 2007 року. Цим вироком ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженкам м.  Прип 'ять Київської області,  мешканка м.  Києва,  раніше судима:

16.11.2006 року Деснянським районним судом м.  Києва за  ст.   ст.  309 ч.1,  75 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,  -засуджена за  ст.  309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 визначено покарання 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною у тому,  що 29 серпня 2007 року,  приблизно о 18 год.,  в м.  Біла Церква у невстановленої слідством особи вона повторно без мети збуту незаконно придбала за 250 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в скляній пляшці загальною вагою 0, 25 грам,  який в цей же день перевезла в м.  Київ,  де в першому під'їзді будинку № 23 по проспекту Маяковського частину наркотичного засобу вжила,  а решту продовжила незаконно зберігати при собі до її затримання о 21 год. працівниками міліції.

В апеляції засуджена,  не оспорюючи винуватість у скоєному злочині,  визначену кваліфікацію дій,  просить вирок змінити,  пом'якшити призначене покарання із застосуванням  ст.  69 КК України,  оскільки,  вважає,  що судом не

в повній мірі враховано те,  що. вона є потерпілою від аварії на ЧАЕС,  хворіє

на туберкульоз,  є віл-інфікованою,  вживала наркотичні засоби епізодично,

але мала намір лікуватися від наркотичної залежності у лікаря-нарколога.

Справа №11 -а-433 Категорія 309 ч.2 КК України.

Головуючий у першій інстанції - Вінтоняка Р.Я. Доповідач - Бєлан Н.О.                               

2

З запереченнях прокурор,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  наполягає на безпідставності доводів,  наведених в апеляції. Заслухавши доповідача,  пояснення прокурора,  на думку якої вирок суду є законним та обґрунтованим,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи,  наведені в апеляції,  судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення цього злочину не перевіряється,  оскільки,  як вбачається з протоколу судового засідання,  вони не оспорювалися самою засудженою,  іншими учасниками судового розгляду,  тому докази за їх згодою відповідно до вимог ч.1  ст. 299 і  ст. 301-1 КПК України не досліджувалися.

Встановлені фактичні обставини вчинення злочину в апеляції також не оспорюються.

Кваліфікація дій винної визначена за  ст. 309 ч.2 КК України правильно.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочин і даним про її особу,  то вони непереконливі і не грунтуються на матеріалах справи.

Встановлено,  що засуджена раніше судима за аналогічний злочин,  цей же злочин вчинила під час іспитового строку,  бо за попереднім вироком була звільнена від відбування покарання з випробуванням.  Тому судом обгрунтовано остаточне покарання визначено за правилами  ст. 71 КК України. Ураховуючи обставини,  що пом'якшують покарання,  - щире каяття винної,  її стан здоров'я,  суд першої інстанції призначив покарання не в максимальних межах санкції статті.

Отже,  міра покарання призначена засудженій відповідно до вимог  ст. 65 КК України,  за своїм видом та розміром є справедливою,  відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої.

Судова колегія також не знаходить підстав для пом'якшення покарання.

Клопотання засудженої щодо уточнення строку обчислення строку відбуття покарання,  а саме з дня затримання 29 серпня 2007 року,  а не з 31 серпня 2007 року,  як зазначено у вироку,  підлягає вирішенню судом першої інстанції у порядку,  передбаченому  ст.  ст. 409, 411 КПК України,  оскільки у справі відсутні дані про місце її перебування з дня затримання з 29 серпня 2007 року.

Керуючись  ст.  ст. 365,  366 КПК України,  судова колегія

УХВАЛИЛА:

 Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення,   а вирок Деснянського районного  суду м.   Києва від 05 листопада 2007 року стосовно неї - без змін.

обчислення строку відбуття покарання,  призначеного засудженій.