ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.06 Справа № 9/93/06
Суддя Нечипуренко О.М.
За позовом: Приватного підприємства “Еліт Чай” (69001, м. Запоріжжя, бульв. Шевченка, 42)
до відповідача: Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (69063, м. Запоріжжя, вул.. Горького, 23)
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору –Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)
Суддя Нечипуренко О.М.
Представники сторін:
Від позивача - Гінатуліна І.І директор, статут підприємства від 2003 р.
від відповідача - Не з’явився
від 3-ї особи - Не з’явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Приватним підприємством “Еліт Чай” заявлено позов про визнання за ним права власності на прибудову (літ. а) до приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4), розташованого в буд.. № 42 по бульвару Шевченка в м. Запоріжжя, та про зобов`язання ОП “ЗМБТІ” здійснити реєстрацію права власності за підприємством на цей об`єкт.
Провадження по даній справі порушене ухвалою суду від 06.03.2006, судове засідання призначене на 03.04.2006. Ухвалою суду від 03.04.2006 до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору залучено Запорізьку міську раду; слухання спору відкладене на 19.04.2006.
За заявою сторін строк вирішення спору у справі № 9/93/06 продовжений до 30.06.2006. У зв’язку із неявкою представника третьої особи в судове засідання 19.04.2006 слухання справи відкладене на 05.06.2006. В судовому засіданні 05.06.2006 оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення суду до 21.06.2006.
Після початку судового розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги, про що подав суду письмову заяву.
Уточнення позовних вимог відповідає ст.. 22 ГПК України і прийняте судом до розгляду.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст..ст.. 328, 334 Цивільного кодексу України, ст.. 128 Цивільного кодексу УРСР. На обґрунтування позову пояснює, що є власником об`єкту, стосовно якого заявлено позов, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 20.10.2003 з ТОВ “Торговий будинок “Набережний”. Для реєстрації права власності на об`єкт нерухомості позивач звернувся до ОП ЗМБТІ з відповідною заявою, але відповідач відмовив у реєстрації такого права, що спонукало ПП “Еліт Чай” звернутися до суду із позовом про визнання права власності та зобов’язання ОП “ЗМБТІ” здійснити реєстрацію цього права.
Відповідач по суті заявленого позову пояснив суду, що не оспорює і не визнає право власності позивача на прибудову (літ. а) до приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4), розташованого в буд.. № 42 по бульвару Шевченка в м. Запоріжжя. Щодо вимоги про зобов’язання здійснити державну реєстрацію права власності відповідач зазначив, що правовстановлюючі документи для здійснення такої реєстрації на вищевказаний об’єкт нерухомості до ОП “ЗМБТІ” надані не були. Крім того, відповідач вказує на те, що згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127, прибудова –це частина об’єкту нерухомого майна, і вона не підлягає самостійній реєстрації права власності.
Представник третьої особи в судові засідання не прибув, пояснень по суті спору з їх нормативним і документальним обґрунтуванням суду не надав; про час і місце проведення судових засідань третя особа була повідомлена належним чином ухвалами суду.
Суд вважає, що неявка третьої особи не перешкоджає вирішенню спору за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, судом встановлено:
08.08.1997 року між Фондом державного майна України в м. Запоріжжя (Продавець) та ТОВ “Торговий будинок “Набережний” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 39, за умовами якого Покупець придбав у власність нежитлове приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4) за адресою: м. Запоріжжя, бульв. Шевченка, 42, вартістю 28 611,00 грн.
Згідно п.1.3 договору право власності на майно переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення договору. 14.08.1997 року вищевказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Андреєвою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1708.
На момент продажу вищевказаного нежитлового приміщення, згідно викопіювання БТІ від 10.06.1997 р., до підвалу була добудована господарська прибудова (позначена літ. а).
25.04.2000 на підставі рішення виконкому Запорізької міської ради № 121/13 від 23.03.2000 ТОВ “Торговий будинок “Набережний” отримало Державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0910 га для функціонування магазину, вбудовано-прибудованого до житлового будинку по бульвару Шевченка, 42 (копія акту міститься в матеріалах даної справи). На плані зовнішніх меж землекористування, що додається до цього акту, позначена також площа земельної ділянки (Р3-0,036 га), що була виділена для функціонування господарської будівлі, прибудованої до житлового будинку.
20.10.2003 року за договором купівлі-продажу ТОВ “Торговий будинок “Набережний” продав, а ПП “Еліт Чай” придбав у власність приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4), яке розташоване в будинку № 42 по бульв. Шевченка в м. Запоріжжі. Як зазначено в п. 4 договору, право власності на приміщення у покупця виникає з моменту підписання цього договору.
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ОП “ЗМБТІ” № 1866983 від 30.10.2003 право власності на вищевказане майно зареєстроване за позивачем. Однак, в інвентаризаційних матеріалах БТІ прибудова до підвалу (літ. а) значиться як самовільно збудована.
Заявою вих. № 11/10 від 11.10.2005 позивач звернувся до ОП “ЗМБТІ” із проханням здійснити реєстрацію права власності на прибудову (літ. а) до приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4), розташованого в буд.. № 42 по бульвару Шевченка в м. Запоріжжя.
Листом вих. № 6345 від 31.10.2005 реєстратор відмовив ПП “Еліт Чай” у проведенні реєстрації права власності з посиланням на те, що позивачем не були надані правовстановлюючі документи на зазначений об’єкт нерухомості згідно із Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 28.01.2003 р. № 6/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 р. за № 66/7387.
Проаналізувавши і оцінивши представлені сторонами докази, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного:
У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (який набув чинності з 01.01.2004 року), щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим кодексом, положення кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Договір купівлі-продажу, на підставі якого ґрунтуються вимоги позивача, був укладений у 2003 році, однак правовідносини за цим договором продовжують існувати і на даний момент; крім того, позивач звернувся до господарського суду за захистом права власності у 2006 році, після набрання чинності Цивільним кодексом України. Таким чином, до спірних правовідносин, що розглядають судом у межах даної справи, суд вважає за необхідне застосувати положення вищевказаного кодексу.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що шляхом укладення та виконання договору від 20.10.2003 р. з ТОВ “Торговий будинок “Набережний” ПП “Еліт Чай” набув право власності на об’єкт нерухомості - нежитлове приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4) за адресою: м. Запоріжжя, бульв. Шевченка, 42, з моменту підписання цього договору.
Докази визнання вищезазначеного договору недійсним (неукладеним) або докази незаконності набуття права власності, встановленої судом, відсутні.
Як свідчать надані суду документи, зокрема, інвентаризаційні матеріали БТІ (план та ви копіювання технічного паспорту), у складі переданого за договором майна також значиться і господарська прибудова до приміщення підвалу (познач. літ. а). Вказана прибудова є частиною підвального приміщення і купувалась позивачем як один цілий об’єкт, однак ОП “ЗМБТІ” було зареєстроване за ПП “Еліт Чай” на праві власності тільки нежитлове приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4).
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, зазначеною нормою законодавчо визначено, за наявності яких обставин особа може звернутися до суду за захистом свого права власності шляхом пред`явлення позову про визнання такого права.
З матеріалів справи вбачається що відповідач –ОП ЗМБТІ –не оспорює і не заперечує проти факту наявності у позивача права власності на прибудову (літ. а) до нежитлового приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульв. Шевченка, 42. Однак, саме відмова відповідача у реєстрації права власності позивача на зазначений об’єкт перешкоджає реалізації цього права і стала причиною звернення позивача до господарського суду із відповідним позовом.
При таких обставинах, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на на прибудову (літ. а) до нежитлового приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульв. Шевченка, 42, суд визнає обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач є власником прибудови (літ. а) до нежитлового приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульв. Шевченка, 42, яке набуте ним за договором купівлі-продажу від 20.10.2003 р.
Відповідно до ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається своїм майном.
Ст.48 Закону України “Про власність” передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були пов`язані з позбавленням володіння власністю.
Згідно “Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03 р. № 6/5, БТІ здійснює реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Суд доходить висновку, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у реєстрації права власності, оскільки право власності на прибудову до підвального приміщення набуте позивачем правомірно, на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2003.
До того ж, слід звернути увагу, що тільки державна реєстрація БТІ права власності на вищевказану прибудову у встановленому порядку дозволить позивачу у повній мірі реалізувати своє право власності на зазначений об’єкт нерухомості.
У зв’язку із викладеними обставинами, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Судові витрати у справі відносяться на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суддя
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Приватним підприємством “Еліт Чай” (69001, м. Запоріжжя, бульв. Шевченка, 42, ЄДРПОУ 32585016) право власності на прибудову (літ. а) до приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4), розташованого в буд.. № 42 по бульвару Шевченка в м. Запоріжжя.
3. Зобов’язати Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 23, ЄДРПОУ 03344941) зареєструвати право власності за Приватним підприємством “Еліт Чай” (69001, м. Запоріжжя, бульв. Шевченка, 42, ЄДРПОУ 32585016) право власності на прибудову (літ. а) до приміщення ХХІV підвалу (літ. А-4), розташованого в буд.. № 42 по бульвару Шевченка в м. Запоріжжя.
Суддя О.М.Нечипуренко