h

справа № 2-а-28908/08

категорія 28

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2009 р.         м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Ковальській І.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації

про стягнення 31905,17 грн.,-

встановив:

Позивач звернулась з вказаним позовом до суду, в якому зазначає, що вона проживає в м. Овручі Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. З вересня 1996 року працює в Овруцькій районній спілці споживчих товариств " Райспоживспілка". За період з 1.09.1996 року по 01.09.2008 рік відповідачем їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а за період з 2007 року по 01.09.2008 року виплати, передбачені ст. 37 цього ж Закону, що призвело до порушення її прав. Заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивач визначила в розмірі 31905,17 грн., заборгованість по допомозі у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37) в розмірі 1007,40 грн. Посилається на те, що вона отримувала відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заперечення, які б спростовували позовні вимоги, суду не надав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням. Проживає в м. Овручі Овруцького району Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. З вересня 1996 року по серпень 2008 року включно, працюючи в Овруцькій районній спілці споживчих товариств "Райспоживспілка", отримувала диференційовану доплату до заробітної плати згідно ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та виплати, в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, згідно ст. 37 вказаного Закону.

Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця.

Проте вказана доплата та допомога виплачувалась у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі, чим було порушено права позивача.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Однак позов підлягає частковому задоволенню.

Задоволенню не підлягає позов щодо виплати допомог та доплат (ст.ст. 37,39 ) за період з 01.01.2006 року по липень 2007 року та за період з січня 2008 року по червень 2008 року, оскільки дію абзацу третього частини першої статті 37 та абзацу третього частини першої статті 39 зупинено на 2006 рік та 2007 рік, а на 2008 рік змінено вказані статті в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" і лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року їх дію відновлено рішеннями Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р.

Заборгованість по допомозі, передбаченій ст.37 Закону, підлягає задоволенню лише за періоди з липня по грудень 2007 року та з червня по серпень 2008 року включно (рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008) .

Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню за періоди з 01.09.1996 р. по 31.12.2005 р., з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 01.06.2008 р. по 31.08.2008 р., відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України, незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.

З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме: розмір мінімальної заробітної плати у спірний період становив: з 2 вересня 1996 року –15 грн., з 1 січня 1998 року –45 грн., з 1 липня 1998 року –55 грн., з 1 січня 1999 року –74 грн., з 1 квітня 2000 року –90 грн., з 1 липня 2000 року - 118 грн., з 1 січня 2002 року -140 грн., з1 липня 2002 року –165 грн., з1 січня 2003 року –185 грн., з 1 грудня 2003 року - 205 грн., з 1 вересня 2004 року 237 грн., з 1 січня 2005 року 262 грн., з 1 квітня 2005 року. - 290 грн., з 1 липня 2005 р.- 310 грн., з 1 вересня 2005 року –332 грн., з 1 січня 2006 року - 350 грн., з 1 липня 2006 р.- 375 грн., з 1 грудня 2006 року 400грн, з 1квітня 2007 року –420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року –460 грн., з 1 січня 2008 - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн.

Заборгованість буде становить:

1) по допомозі, передбаченій ст. 37 Закону:

- за липень - вересень 2007 року - 521,70 грн.(440грн.х40%х3)=528 грн. - 6,30 грн.);

- за жовтень-грудень 2007року –545,70грн. (460 грн.х40%х3= 552грн. - 6.30 грн.);

- за червень - серпень 2008 року - 623,70 грн. (525 грн. х 40%х3 = 630 грн. - 6.30 грн.), а всього 1691,10 грн..

2) по доплаті, передбаченій ст.39 Закону;

- за вересень 1996 р. - лютий 1997р., липень - грудень 1997 р. - 255,03 грн. (15грн. х 2 х 12 міс.(пропрацьовано) = 360 грн. - 104,97грн. (отримані кошти));

- за січень - червень 1998 р. - 477 грн. (45грн. х 2 х 6 міс. = 540грн. - 63 грн.);

- за липень - грудень1998 р. - 598,44 грн. (55грн. х 2 х 6міс. = 660грн. - 61,56грн.);

- за січень 1999 р. - березень 2000 р. - 2072,36 грн.(74грн. х 2 х 15= 2220грн. - 147,64грн.);

- за квітень - червень 2000р. - 508,50 грн.(90грн. х 2 х 3=540грн. - 31,50грн.);

- за липень 2000р. - грудень 2001р. - 4059,00 грн.(118грн. х 2 х 18=4248грн. - 189 грн.);

- за січень - червень 2002 р. - 1617,00 грн. (140грн. х 2 х 6=1680грн. - 63 грн.);

- за липень - грудень 2002 р. - 1917,85 грн. (165грн. х 2 х 6=1980грн. - 62,15 грн.);

- за січень - листопад 2003 р. - 3954,50 грн. (185грн. х 2 х 11=4070грн. - 115,50 грн.);

- за грудень 2003р. - серпень 2004р. - 3595,50 грн. (205грн. х 2 х 9=3690грн. - 94,50 грн.);

- за вересень - грудень 2004р. - 1854,00 грн. (237грн. х 2 х 4=1896грн. - 42 грн.);

- за січень - березень 2005р. - 1540,50 грн. (262грн. х 2 х 3=1572грн. - 31,50 грн.);

- за квітень - червень 2005р. - 1708,50 грн. (290грн. х 2 х 3=1740грн. - 31,50 грн.);

- за липень - серпень 2005р. - 1219,00 грн. (310грн. х 2 х 2=1240грн. - 21 грн.);

- за вересень - грудень 2005р. - 2614,00 грн. (332грн. х 2 х 4=2656грн. - 42 грн.);

- за липень - вересень 2007р. - 2608,50 грн. (440грн. х 2 х 3=2640грн. - 31,50 грн.);

- за жовтень - грудень 2007р. - 2728,50 грн. (460грн. х 2 х 3=2760грн. - 31,50 грн.);

- за червень - серпень 2008 року - 3118,50 грн. (525 грн. х 2 х 3 = 3150 грн. - 31,50 грн.), а всього 36446,68 грн..

Отже з врахуванням викладеного вище в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст.37 Закону становить 1691,10 грн., а по ст.39 Закону - 36446,68 грн., а всього –38137,78 грн.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.

Керуючись Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішеннями Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. ст. 86, 158 –163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 доплат та допомог в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” –неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА на користь ОСОБА_1 заборгованість, передбачену ст. 37 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 1691,10 грн. та заборгованість згідно ст. 39 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 36446,68 грн., а всього 38137,78 грн..

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:        С.В. Черноліхов