21.05.2015
Справа № 175/1364/15-ц
Провадження № 2/175/561/15
Справа № 175/1364/15
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
21 травня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Реброва С.О.
при секретарі Паленко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 13.01.2014 року помер його батько – ОСОБА_3. Після смерті відкрилась спадщина на належний йому житловий будинок №24 по вул.Широка в с.Старі-Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області. За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, згідно якого усе належне майно спадкодавець заповів ОСОБА_1 У встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, у зв’язку із тим, що спадкодавцем після підписання договору купівлі-продажу житлового будинку не було зареєстровано право власності на нерухоме майно, що унеможливлює належне оформлення спадкових прав позивача через державну нотаріальну контору. Вважав себе єдиним спадкоємцем вищевказаного житлового будинку і просив визнати право власності в порядку спадкування за заповітом.
Позивач, представники відповідача ОСОБА_2 сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області до суду не з’явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька – ОСОБА_3, який помер 13.01.2014 року (свідоцтво про смерть серії 1-КИ №539293, видане 17.01.2014 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області).
Так, згідно заповіту від 18.06.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним номером 1300, ОСОБА_3 заповів все належне йому майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті – ОСОБА_1
На момент смерті ОСОБА_3 був власником житлового будинку №24 по вул.Широкій в с.Старі-Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області (договір купівлі-продажу від 25.05.1968 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради депутатів трудящих Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Право власності на даний житловий будинок спадкодавцем належним чином зареєстроване не було, що підтверджується довідкою Комунального підприємства Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації» від 20.03.2015 року.
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Проте, спадкодавець ОСОБА_3 за життя не зареєстрував своїх прав на нерухоме майно на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 25.05.1968 року, внаслідок чого постановою Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори від 26.03.2015 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Дана обставина унеможливлює оформлення його спадкових прав через державну нотаріальну контору.
Отже до правовідносини, що виникли між сторонами застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин. Так, відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 227 ЦК Української РСР 1963 року Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ОСОБА_5 народних депутатів.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред’являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки в судовому засіданні встановлено факт наявності спадкових прав позивачу на вищезазначене майно та неможливості його оформлення у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що його позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись 10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.392, 1241, 1261, 1268-1270, 1274, 1296 ЦК України року, ст.ст. 4, 41, 42, 47, 128, 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), суд -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (інн.2313408960, НОМЕР_1, виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 24.11.1997 року) право власності на житловий будинок №24 по вул.Широкій в с.Старі-Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, загальною площею 53.1 кв.м., житловою 32. кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок «А», прибудову «а», тамбуру «а1», літню кухню «Б», погріб «пг», вбиральню «В», літній душ «Г», сарай «Д», гараж «Е», вхід в погріб «Ж», замощення «І», огорожу №№1-2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 13.01.2014 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.О.Ребров