Єдиний унікальний номер 185/5041/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

при секретарі Шемет Ю.І.

за участю прокурора Коваль К.О.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040370000951, з обвинувальним актом та угодою про примирення за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого прохідником в ШУ «Тернівське» шахта «Західно-Донбаська», неодруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2 ст. 185 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

3 квітня 2015 року приблизно о 20.25 годині обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ «АТБ-маркет 106» за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. К.Маркса, 61/1, побачивши ящик з слабоалкогольним енергетичним напоєм «REVO» у кількості 24 штуки, реалізуючи раптово виниклий намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, із корисливих мотивів, розуміючи незаконність та протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу взяв ящик з слабоалкогольним енергетичним напоєм «REVO» у кількості 24 штуки, що належить ТОВ «АТБ-маркет 106», пройшов касову зону, не розплатившись, вийшов з магазину, завдавши матеріальний збиток на загальну суму 488.40 гривень. Однак виконати всі дії, які обвинувачений ОСОБА_3 вважав необхідним для закінчення кримінального правопорушення до кінця та довести свій злочинний намір, не зміг з причин незалежних від його волі, оскільки був затриманий на місці скоєння злочину працівником охорони магазину ТОВ «АТБ-маркет 106», що виключило можливість розпорядитися викраденим майном на свій розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковані за ст. 15 ч.2 ст.185 ч.1 КК України, незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Під час судового розгляду 29.04.2015 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а саме те, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину, та узгодженого покарання, яке повинен нести обвинувачений, а саме: штрафу у розмірі 850 гривень. В угоді про примирення зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також зазначені наслідки її невиконання.

Таким чином, зміст угоди про примирення, укладеної 29.04.2015 року між представником потерпілого та обвинуваченим ОСОБА_3, відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2 ст. 185 ч.1 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджене покарання, в скоєному щиро кається, на досудовому слідстві сприяв швидкому розслідуванню вчиненого злочину, має реальну можливість виконання узгодженого покарання за вчинений злочин, оскільки працює, має стабільний заробіток у вигляді заробітної платні.

У судовому засіданні представник потерпілого пояснив, що йому цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, та просить затвердити угоду про примирення.

Прокурор в судовому засіданні не заперечує проти затвердження угоди про примирення та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Захисник в судовому засіданні також наполягає на затвердженні угоди про примирення між обвинуваченим та представником потерпілим, зазначає, що скоєний злочин обвинуваченим відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, узгоджена міра покарання відповідає вимогам щодо призначення покарання та санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, за місцем роботи, обвинувачений працює, отримує стабільний щомісячний дохід, узгоджену міру покарання обвинувачений може реально відбути.

Згідно п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесене до категорії середньої тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення.

При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з представником потерпілого угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, відповідає положенням Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також визначене сторонами покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом не встановлено жодних підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення.

На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання у виді штрафу без ізоляції його від суспільства, оскільки зазначений вид покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, відповідає обставинам вчиненого злочину.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралась.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України:

· диск з відеозаписом скоєного злочину підлягає збереженню з матеріалами кримінального провадження;

· поліетиленовий ящик, в якому знаходиться 24 банки слабоалкогольного енергетичного напію «REVO», переданий на відповідальне збереження співробітнику ТОВ «АТБ-маркет 106», - після набрання вироком законної сили підлягає залишенню по приналежності.

· 

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 29 квітня 2015 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, що внесено в ЕРДР за №12015040370000951, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами провадження покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень в дохід держави.

Речові докази:

· диск з відеозаписом скоєного злочину зберігати з матеріалами кримінального провадження

· поліетиленовий ящик, в якому знаходиться 24 банки слабоалкогольного енергетичного напію «REVO», переданий на відповідальне збереження співробітнику ТОВ «АТБ-маркет 106», - після набрання вироком законної сили залишити останнім по приналежності.

· 

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, захисником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.5-7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим - з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз’яснення наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених ч.6-7 ст 474 КПК України

- прокурором - з підстав затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: Ю.А. Мельник