КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
17.08.06 р. № 88/20-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Рибченко А.О.
Судді
Мельник С. М.
Зеленіна Н.І.
при секретарі судового засідання: Огієнко В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Ящишина А.Ф., дов. № 2 від 10.01.2006 р. – представник;
від відповідача: Завальнюк В.В., дов. № 2/03 від 22.03.2006 р. –представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Агротек»на рішення господарського суду Київської області від 26.04.2006 р.
у справі № 88/20-06 (суддя Іваненко Я.Л.)
за позовом Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД», м. Київ
до Малого приватного підприємства «Агротек», м. Тетіїв, Київська область
про стягнення 135 364,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Київської області звернулось Дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД»(далі в тексті –ДП ЗАТ Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД») з позовом до МПП Агротек»про стягнення 135 364 грн., з яких: 104 900 грн. збитків, 10 880 грн. штрафу, 19 584 грн. штрафної неустойки.
Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2006 р. у справі № 88/20-06 позовні вимоги задоволено повністю. З МПП Агротек»на користь ДП ЗАТ Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД»стягнуто 104 900 грн. збитків, 19 584 грн. штрафної неустойки, 10 880 грн. штрафу, 1 353,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, МПП «Агротек»звернувся до апеляційного господарського суду через суд першої інстанції з апеляційною скаргою від 14.05.2006 р. № 1/5, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.04.2006 р. у справі № 88/20-06 та прийняти нове рішення в межах ст. 101 ГПК України. Скаржник вважає, що підставою для скасування рішення суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи (п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України).
Згідно розпорядження в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.08.2006 р., в зв’язку з відпусткою суддів Андрейцевої Г.М., Швеця В.О., склад колегії суддів змінено, розгляд справи здійснюється в складі колегії суддів: головуючого судді Рибченка А.О., суддів –Мельника С.М., Зеленіної Н.І.
Позивачем - ДП ЗАТ Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД»подано апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу № 1048 від 16.08.2006 р., в якому просить залишити апеляційну скаргу скаржника без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Відповідачем - МПП «Агротек»подано до відділу документального забезпечення апеляційного господарського суду клопотання від 17.08.2006 р. про призначення у справі проведення експертного дослідження в Українському інституті сортів рослин для надання висновків, побудованих на основі спеціальних знань, а саме з питань:
· чи внесені сорти сої «Ламберт»та «Хардін» до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні ?;
· чи є позитивний висновок Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки про біобезпеку генетичної конструкції, включеної до геному цих рослин?;
· чи відносяться дані сорти сої до посадкового матеріалу, придатного для відтворення цілісних рослин в кліматичних умовах України?;
· чи відносяться сорти сої «Ламберт»та «Хардін»до генетично модифікованого (трансгенного) сорту рослин?
Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.
Колегія суддів відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки питання, що запропоновано відповідачем поставити на вирішення експертизи, не стосуються предмету спору даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга МПП «Агротек»не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
16.04.2004 р. між сторонами у справі - ДП ЗАТ Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД»та МПП «Агротек»було укладено договір бартеру № 40-02-04-0015 (далі в тексті –Договір) (а.с. 6-7).
Пунктом 1.1 сторони визначили предметом договору бартеру зустрічну поставку товарів, визначених його умовами без грошових платежів на компенсаційній основі.
Гарантією виконання умов Договору сторони передбачили укладення договору застави (п. 8.5).
З метою забезпечення виконання зобов’язання, що виникло у відповідача по Договору сторони уклали договір застави від 23.04.2004 р. (а.с. 19), відповідно до умов якого МПП «Агротек»передає, а ДП ЗАТ Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД»приймає у заставу майно - сівалку «Ассоrd»6м, балансова вартість 99 540 грн., оприскувач 3,0 куб. м., балансова вартість 114 700 грн., загальною вартістю 214 240 грн. в т. ч. ПДВ. Договір застави посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Мельничук І.М.
Відповідно до п. 9 договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно в разі, якщо на день настання строку виконання заставодавцем його зобов’язань за договором він не поверне застводержателю суму боргу і відсотки за користування грошима. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві насіння сої сортів «Ламберт»у кількості 11 тонн, «Хардін»у кількості 10 тонн та гербіцид «Півот»у кількості 200 літрів. Всього поставлено товару на загальну суму 108 800 грн., що підтверджується актом приймання-передачі насіння сої № 16 від 21.04.2004 р. (а.с. 46), довіреностями ЯЖЯ № 730293 від 20.04.2004 р., ЯЖЯ № 730290 від 14.05.2004 р. (а.с. 9, 11), виданими на ім’я уповноважених осіб відповідача та товарно-транспортними накладними 02ААУ № 914467 від 21.02.2004 р. на суму 58 800 грн. та 02ААЦ № 185305 від 14.05.2004 р. на суму 50 000 грн. (а.с. 8, 10), скріпленими печатками та підписами уповноважених представників сторін.
Згідно п. 2.2 договору якість товарів повинна відповідати вимогам Державного стандарту України, встановленим на даний вид товару.
Як підтверджується результатами лабораторного аналізу насіння сої сорту «Ламберт»№ 240-93 на РС 1-3 від 13.02.2004 р. та сорту «Хардін»32240-93 на РС-1 від 31.12.2004 р., що проведений Каховською районною державною насіннєвою інспекцією, насіння сої, що було поставлено позивачем згідно договору, за своїми якісними показниками відповідає вимогам Державного стандарту України (а.с. 85, 86).
Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач зобов’язався поставити сою товарну у кількості 98,909 тонн, загальною вартістю 108 800 грн. в т.ч. ПДВ до 15.10.2004 р.
Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань відповідач поставку 98,909 тонн сої товарної не здійснив, чим заборгував позивачеві товару на суму 108 800 грн.
Оскільки виконання зазначеного зобов’язання було забезпечено заставою, позивач з метою задоволення своїх вимог 28.12.2004 р. звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно.
На виконання виконавчого напису нотаріуса № 4942 від 28.12.2004 р. постановою відділу Державної виконавчої служби Тетіївського районного управління юстиції 12.01.2005 р. відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь позивача 110 000 грн. боргу (108 800 грн. - вартість непоставленого товару, 1200 грн. - сплачених позивачем за вчинення виконавчого напису).
В процесі виконавчого провадження позивач частково задовольнив свої вимоги за рахунок заставленого майна відповідача на суму 5100 грн., оскільки решти заставленого майна, а саме, сівалки «Ассоrd», вартістю 99 540 грн. виявлено не було. Залишок боргу відповідача складає 104 900 грн. (103 700 грн. - вартість непоставленого товару, 1200 грн. - за вчинення виконавчого напису).
Постановою відділу державної виконавчої служби у Тетіївському та Ставищанському районах 10.01.2006 р. виконавчий напис нотаріуса № 4942 від 28.12.2004 р. повернуто стягувачу (позивачу), оскільки залишок боргу стягнути неможливо через відсутність майна, зазначеного у виконавчому написі нотаріуса.
Відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 104 900 грн. не погасив.
МПП Агротек»посилається на лист Інституту землеробства Української аграрної академії наук № 22/13/355 від 12.04.2005 р., в якому вказано, що сорти «Ламберт»та «Хардін»не включені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, але це не є підставою для відмови у проведенні розрахунків за отримане насіння сої та гербіциди.
Твердження відповідача про те, що поставлене насіння сої не відповідає умовам п. 2.2 Договору і є неякісним на підставі того, що поставлені сорти насіння сої не включені до Державного реєстру сортів рослин є неправомірним, оскільки це повністю заперечується вищевказаними результатами лабораторного аналізу Каховської районної державної насіннєвої інспекцієї, яким підтверджується відповідність насіння сої вимогам Державного стандарту, а відповідно і вимогам п. 2.2 Договору бартеру.
Крім того, будь-яких претензій у відповідача щодо поставки саме визначених Договором сортів насіння сої не було, що також підтверджується актом приймання-передачі насіння сої № 16 від 21.04.2004 р., підписаного уповноваженими представниками сторін, де чітко визначено, що претензій щодо якості поставленого насіння сторони одна до одної не мають.
Також відповідачем не надано доказів, що він використав саме поставлене позивачем насіння сої і гербіцид для вирощування і отримання врожаю і що вирощений врожай отримано саме з насіння, поставленого позивачем.
МПП «Агротек»в апеляційній скарзі вказує, що представники позивача при підписанні Договору бартеру від 16.04.2004 р. обманули представників відповідача, поставивши за високими цінами товар, який не відповідає умовам п. 2.2 Договору і взагалі не є сільськогосподарською культурою придатною для вирощування в умовах лісостепової зони на території України.
Проте, як вбачається з п. 2.1 Договору, яким визначено найменування товарів, що поставляються, відповідач у момент укладення договору знав, які саме сорти насіння сої та гербіцид йому буде поставлено. А тому позивач не вводив в оману відповідача щодо поставлених товарів.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ст. 715 ЦК України визначено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. При цьому кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
Відповідно до ст. 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Згідно п. 3.4 Договору відповідач зобов’язався поставити сою товарну у повному обсязі до 15.10.2004 р.
Пунктом 3 ст. 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Оскільки виконання зобов’язання щодо поставки відповідачем товару втратило інтерес для позивача, останній просив задовольнити вимогу про відшкодування збитків.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги щодо відшкодування збитків у розмірі 103 700 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.
Оскільки відповідачем не було виконано зобов’язання по Договору, виконання якого було забезпечено заставою, позивач з метою задоволення своїх вимог 28.12.2004 р. звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно. За вчинення нотаріальних дій по вчиненню виконавчого напису позивач поніс витрати в сумі 1200 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 45), які він вважає збитками.
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Колегія суддів апеляційного господарського суду повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду, що витрати, які поніс позивач на оплату нотаріальних послуг в розмірі 1200 грн. є збитками в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Також позивачем відповідно до п.п. 5.2, 5.3 Договору нараховано відповідачу штрафну неустойку в сумі 19 584 грн. та штраф у розмірі 10 880 грн. Дані вимоги правомірно повністю задоволені судом першої інстанції, оскільки розрахунок позивача є вірним, відповідає умовам Договору та нормам чинного законодавства.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання по поставці відповідачу товарів, визначених Договором бартеру № 40-02-04-0015 від 16.04.2004 р., а саме, поставив насіння сої сорту «Ламберт»у кількості 11 тонн, насіння сої сорту «Хардін»у кількості 10 тонн та гербіциду «Півот»у кількості 200 тонн, що за якісними показниками відповідало вимогам, встановленим Державним стандартом України і умовам п. 2.2 Договору.
Відповідач же не виконав свої договірні зобов’язання перед позивачем по поставці сої товарної в кількості 98,909 тонн. Твердження відповідача про те, що позивач ввів його в оману щодо якості поставленого насіння сої є безпідставними і не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного господарського суду.
З огляду на вище викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Київської області повно з’ясував обставини справи та прийняв обґрунтоване рішення з отриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Київської області від 26.04.2006 р. у справі № 88/20-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Агротек»- без задоволення.
2. Матеріали справи № 88/20-06 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді
Мельник С. М.
Зеленіна Н.І.