Справа № 2-123/2008 р.                                                                                                                        

                  РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

24 листопада  2008 року                                                                     м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Гузенко О.М., за участі адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною, -

            В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третіх осіб – ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною, вказавши на те, що 04.04.2002 р. між нею,  її чоловіком та відповідачкою був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. У липні 2001 р. на прохання її сина  вона дала згоду на проживання в спірній квартирі позивачки  з її дітьми, третіми особами по справі. У грудні 2001 р. на підставі вироку суду сина позбавлено волі. У березні 2002 р. відповідачка оманним шляхом переконала її та її чоловіка продати їх квартиру їй та її дітям, для того, щоб надати  органу опіки дані про надання житла дітям, а потім продати її квартиру і їхню та за ці гроші придбати два жилих будинки. Вона з чоловіком страждає на ряд захворювань, є інвалідами 2 групи, постійно відчували хворобливий стан та не завжди адекватно сприймали події, тому відповідачці легко вдалося їх обманути щодо укладання договору купівлі-продажу квартири. 04.04.2002 р. угоду було укладено, грошей при цьому вони не отримали. Одночасно у того ж нотаріуса відповідачка продала свою однокімнатну квартиру. 24.11.2002 р. помер її чоловік.З грудня 2002 р. відповідачка стала спів мешкати з іншим чоловіком, та переїхала проживати до нього в квартиру, а її діти залишилися проживати з нею в спірній квартирі.Останнім часом відповідачка погрожує виселити її з квартири, тоді як в спірній квартирі не зареєстрована, особовий рахунок виписаний на її ім.»я, вона сплачує квартплату та комунальні платежі. Просить визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 недійсним.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що відповідачка  проживала в їх сім»ї з її дітьми до укладання договору купівлі-продажу, так як збиралася проживати  з її сином, у нотаріуса вона підписувала договір купівлі-продажу не читаючи, грошей від продажу квартири не отримувала.

Відповідачка проти позову заперечує, суду пояснила, що у них з позивачкою були дружні стосунки, вона збиралася проживати однією сім»єю з її сином, позивачка сама запропонувала їй купити спірну квартиру, оскільки їх не влаштовувало те, що квартира знаходилася на 5-му поверсі 5-ти поверхового будинку і вони хотіли придбати інше житло на першому поверсі.Одночасно у нотаріуса вона оформила договір купівлю-продажу своєї квартири та спірної квартири. Отримавши гроші від продажі своєї квартири приблизно у розмірі 5000 доларів, вона розрахувалася з позивачкою. Позивачка разом з чоловіком мала намір купити інше житло, та не зробили цього у зв»язку з хворобою та смертю ОСОБА_7 Після смерті ОСОБА_7 вона не стала наполягати на виселенні позивачки, враховуючи після похорон її тяжкий моральний стан, її син в той час знаходився в місцях позбавлення волі, надати їй допомогу в пошуках нового житла не було кому. ЇЇ влаштовувало те, що її діти проживають в квартирі разом з позивачкою. Коли син  позивачки повернувся з місць позбавлення волі, з його ініціативи виникали сварки, та проживання в одній квартирі стало неможливим, діти вимушені були покинути належну їм квартиру та стали проживати де прийдеться. Після чого вони звернулися до суду з позовом про усунення перешкод в здійсненні права власності, тоді  після звернення її дітей з позовом до суду позивачка в 2007 році звернулася до суду з позовом про визнання угоди недійсною, в задоволенні якого просить відмовити.

Треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтримали доводи відповідачки, в задоволенні позову просять відмовити.

Залучений до участі в цивільній справі  на стороні позивачки в якості третьої особи – ОСОБА_8, який не заявляє самостійних вимог просить позов задовольнити.

Залучена до участі в цивільній справі  в якості третьої особи – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 суду пояснила, що обидві угоди посвідчувалися нею в один день. Гроші були отримані як відповідачкою так і позивачкою до підписання ними договору. Сумнівів щодо дієздатності продавців спірної квартири у неї не було. Як при продажі так і при купівлі квартири на дітей мав місце дозвіл органу опіки та піклування.

Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши матеріали  справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступних встановлених судом фактичних обставин та відповідних правовідносин.

Згідно з договором купівлі-продажу від 04.04.2002 р. ОСОБА_10 (після шлюбу – ОСОБА_11), ОСОБА_5, ОСОБА_6 продали належну їм на праві власності по 1/3 частині кожному, а ОСОБА_12 купила однокімнатну квартиру АДРЕСА_3(а/с 100).

Згідно з договором купівлі-продажу від 04.04.2002 р. ОСОБА_7, ОСОБА_3 продали належну їм на праві власності по ? частині кожному, а ОСОБА_5, ОСОБА_6 купили двокімнатну квартиру АДРЕСА_4.(а/с 101).

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11 підтвердили, що відповідачка разом з дітьми проживала у позивачки, та вони збиралися купувати інше житло та про те, що ОСОБА_7 тяжко хворів. Крім того, свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що її брат ОСОБА_7 по телефону пояснював, що  вони хотіли купувати два приватних будинки, та займали у неї гроші на завдаток, віддали гроші після того, як не вдалося купити житло.

    В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 в позові посилається на ст. 57 ЦК України ( в редакції 1963 р.), яка передбачає правові наслідки угоди, укладеної внаслідок омани.    

Однак, позивачкою не надано суду доказів того, що  договір купівлі-продажу квартири  нею та її чоловіком ОСОБА_7 було укладено під впливом омани з боку відповідачки.                                    

Пояснення позивачки ОСОБА_3 про те, що вона і її чоловік не одержали  ніяких грошей при укладенні договору купівлі-продажу, спростовується підписами продавців в  договорі купівлі-продажу від 04.04.2002 року, а також фактом оформлення угоди купівлі-продажу  спірної квартири  одразу після продажу відповідачкою квартири АДРЕСА_5,який посвідчено нотаріусом ОСОБА_9 04.04.2002 р.       Судом встановлено, що після оформлення  договору купівлі-продажу   діти відповідачки  вселилися до спірної квартири і стали там проживати, проти чого ніхто не заперечував. Цей факт  не заперечувала позивачка у судовому засіданні. Також цей факт підтверджується копіями  медичних карток  ОСОБА_6 та ОСОБА_5В, які містяться в матеріалах справи.   Факт вселення та проживання покупців в спірній квартирі свідчить про те, що угода купівлі-продажу була  фактично виконана, тобто  твердження позивачки про те, що  договір купівлі-продажу оформлено з метою одержати дозвіл органу опіки та піклування на продаж квартири, яка належала неповнолітнім, спростовується  фактичним виконанням угоди купівлі-продажу, а саме фактом  вселення та проживання  дітей відповідачки в спірній квартирі.  

Той факт, що після оформлення договору купівлі-продажу позивачка перестала ставитися до квартири як до своєї власності, а саме перестала здійснювати оплати за квартиру та комунальні послуги, навпаки ці оплати повністю здійснювала відповідачка та її діти, що підтверджується квитанціями,які залучені до матеріалів справи свідчить про обізнаність позивачки в дійсності  угоди купівлі-продажу.

Спірний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 було укладено 04.04.2002 року. На час пред’явлення позову ОСОБА_3 сплинув передбачений законом строк позовної давності ,  що, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК ( в редакції 2003 року)  України,  являється самостійною підставою для відмови в позові. Спірний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 було укладено відповідачкою  в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з одного боку, та ОСОБА_3 та ОСОБА_7, з другого боку,   та посвідчено нотаріусом ОСОБА_9 04.04 2002 р.  При укладанні договору були особисто присутні позивачка ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_7, тобто про всі обставини укладання договору позивачці було відомо з дня нотаріального посвідчення договору. Тому саме  з дати укладання договору у позивачки виникло право на пред’явлення позову.Позовну заяву про визнання недійсним  вищезазначеного договору до суду ОСОБА_3 було подано 03.04. 2007 року, тобто за спливом майже п’яти років з дня укладення договору.

    Відповідно до ч.3 ст.258 чинного ЦК України, позовна давність у п’ять років застосовується до  вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом  насильства або обману. Але, відповідно до ч. 7  Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 р., до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред’явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Статтею 71 ЦК України( в редакції 1963 р.), яка діяла на час укладання договору,  встановлено загальний строк позовної давності в три роки.

    Таким чином, на день звернення позивачки ОСОБА_3 до суду сплив строк позовної давності.                        

Сторонами спірного  договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 являються     ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з одного боку, та ОСОБА_3 і ОСОБА_7  з іншого боку. Відповідачка при укладенні договору діяла як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5, але права і обов’язки за договором, у відповідності до ст. 34 ЦК України,  виникли у ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які на теперішній час є повнолітніми. Тому відповідачка  не є належним відповідачем за позовом ОСОБА_3                 ОСОБА_7 помер 24.11.2002 року.  За життя  ним не було оспорено  договір купівлі-продажу квартири, укладений ним 04.04.2002 року. На протязі трьох років з дня смерті ОСОБА_7, тобто в період позовної давності, ніхто з його спадкоємців з позовом про визнання недійсним  зазначеного договору в частині ? частки в праві власності на квартиру, належної ОСОБА_7, до суду або до інших органів не звертався. Тому ОСОБА_3 не вправі заявляти позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 04.04.2002 року в частині  ? частки квартири, яка належала померлому ОСОБА_7І

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність підстав для  відмови в задоволенні позовної заяви, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

              На підставі ст.ст.57, 71 ЦК  України ( в редакції 1963 року),  керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК  України, суд, -

                                                                        В И  Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання угоди недійсною, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Суддя                                                                                            Рибалко Н.І.