Справа № 2-175/2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2009 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Гузенко О.М., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, вказавши на те, що 30.11.2006 р. керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухалась по о.Хортиця у м.Запоріжжя, відповідач ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_2, допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів та пошкодження належного їй автомобіля «Cубару», вартість відновлювальних робіт з урахуванням фізичного зносу автомобіля та зміною курсу валют складає 72 441 грн.15 коп. Страхове відшкодування у розмірі 39 650 грн. без франшизи сплатила ЗФ ЗАО «СК «ВЕСКО», відповідач спричинену матеріальну шкоду у розмірі 32 791 грн.15 коп. не сплатив і у добровільному порядку шкоду відшкодувати не бажає. Крім того внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, вона зазнала моральних страждань, пов»язаних з погіршенням стану здоров»я, після отриманого струсу мозку довгий час хворіла, проходила курс лікування, внаслідок ДТП її машина стала непридатною до експлуатації, що вимусило прикладати додаткових зусиль та коштів, ці обставини викликали тривалу депресію, розлад нервової системи, душевні хвилювання та страждання, моральну шкоду оцінює в 5000 гривень. Просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі франшизи – 32 791 15 коп., моральну шкоду – 5000 грн., витрати за проведення експертизи та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 23 461 грн.23 коп. без врахування зміни курсу валют, моральну шкоду – 5000 грн., витрати за проведення експертизи – 50 грн., судові витрати.
Відповідач позов не визнав, вважає що дії позивачки під час ДТП мали ознаки грубої необережності, які сприяли виникненню або збільшенню шкоди, а саме позивачка в письмових поясненнях вказувала, що вона рухалася зі швидкістю близько 50 км на годину, тобто перевищивши встановлені дорожнім знаком 3.29 ПДР обмеження швидкості, не вчинила заходів необхідних для уникнення зіткнення чи зменшення сили зіткнення. Вважає, що при визначенні майнової шкоди слід застосувати ст.1193 ЦК України та зменшити відповідальність за причинену шкоду. Щодо моральної шкоди, вважає, що позивачка не надала доказів в підтвердження цієї шкоди. В задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 30.11.2006 р. о 18-50 год. відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_3 на о.Хортиця в м.Запоріжжя при здійсненні лівого повороту в напрямку профілакторію ЗТМК не впевнився в безпеці, не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2, яка рухалась у зустрічному напрямку та скоїв зіткнення, внаслідок ДТП ОСОБА_2 звернулася за медичною допомогою до 5-ї міської лікарні, автомобілі пошкоджені.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18.01.2007 р. встановлена вина ОСОБА_3 у вказаній ДТП, і його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом на 6 місяців. Дана постанова оскаржена не була та набрала законної сили.
Відповідно до ст..61 ЦПК України, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, суд не мав підстав задовольняти клопотання представника відповідача про призначення судової авто технічної експертизи, а тому ухвалою суду від 04.12.2008 року у його задоволенні відмовлено.
Згідно зі ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розмір завданої матеріальної шкоди позивачці підтверджується висновком спеціаліста авто товарознавця № 1431 від 16.12.2006 р., згідно з яким вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу автомобіля становить 63111, 23 грн.
Вирішуючи питання про суму відшкодування, суд вважає за необхідне визначити її в розмірі 23461, 23 грн., що складає різницю між визначеним розміром збитків і розміром отриманого відшкодування страховою компанією, оскільки згідно з довідкою ЗФ СК «Веско» за договором страхування № 828-а/06 зп від 24.03.2006 р. було проведено виплату ОСОБА_5 страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль НОМЕР_4 у розмірі 39650, 0 грн.
Посилання відповідача на зменшення судом відповідальності відповідача за причинену шкоду внаслідок наявних в діях позивачки в ДТП ознак грубої необережності та з врахуванням його матеріального становища є безпідставним, оскільки судом не встановлено нехтування правилами безпеки руху з боку позивачки, надана відповідачем довідка з місця роботи не може в повному обсязі свідчить про неможливість відшкодування шкоди відповідачем у повному розмірі.
На підставі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Судом встановлено, що в результаті винних дій ОСОБА_3 пошкоджено транспортний засіб, який належить позивачці, а отже порушено її право користування своїм майном, яке вимагає ремонту та не може бути використано за його прямим призначенням, у зв»язку з чим порушено звичний уклад життя позивачки, внаслідок ДТП позивачка зазнала також тілесних пошкоджень, душевних хвилювань, в результаті чого суд виходячи з характеру та обсягу заподіяних позивачці моральних і фізичних страждань, ступеня вини відповідача, оцінює моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита в розмірі 234, 61 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30, 00 гривень, а також витрати за проведення експертизи 50 гривень.
На підставі ст.ст.1167, 1167, 1187, 1188 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,79,88, 209,212,214-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 23 461, 23 грн., витрати за проведення експертизи – 50 грн., моральну шкоду – 1 000 грн., судові витрати – 264,61 грн., всього стягнути – 24 775 (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят п»ять) грн.84 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Рибалко Н.І.