Справа:22-4859/08                                    Головуючий у 1 інстанції: Іваненко Ю.Г.

Доповідач: Жайворонок Т.Є.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"19"    травня 2008 року                                                                                       м. Київ.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва в складі:

Головуючого: Жайворонок Т.Є.,

суддів: Лапчевської О. Ф.,  Мороз JIJL,

при секретарі:  Косяк О.А.,

з участю

представників позивача: ОСОБА_1,  ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Державної служби автомобільних доріг України (далі Укравтодор) ,  3-я особа ОСОБА_5,  про поновлення на роботі,  стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Жайворонок Т.Є.,  пояснення представників сторін,  вивчивши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів -

встановила :

Рішенням Голосіївського районного суду м.  Києва від 05 березня 2008 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до Укравтодору про поновлення на роботі,  стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

У поданій на рішення суду апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4  вказує,  що суд безпідставно не застосував до даних правовідносин правило  ст.  39-1КЗпП України,  відповідно до якої неприпинений строковий трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк. Надані відповідачем докази є неналежними. Контракт необов'язково має бути строковим.  Недійсними є умови договору,  які погіршують становище працівника. Неправильно застосовані правила  ст.  ст.  628, 654 ЦК України. Позивач не давав згоду на продовження контракту у формі наказу. Наказ про звільнення видала особа,  яка не мала для цього повноважень. Просить рішення скасувати та ухвалити нове,  яким позов задовольнити.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено,  що ОСОБА_4 відповідно до контракту від 29.11.2005 року був призначений на посаду директору Державного науково-технічного центру інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції, Дор'якість" строком до 29.11.2006 року. Наказом голови Укравтодору від 27.11.2006 року дія контракту була продовжена до 29.11.2007 року. Наказом заступника голови Укравтодору ОСОБА_5 від 23.11.2007 року ОСОБА_4  звільнено з посади у зв'язку із закінченням терміну дії контракту.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Частиною 3  ст. 21 КЗгіП передбачено особливу форму трудового договору -контракт. Сфера його застосування визначається законодавством.

Так,  відповідно до п.4 частини 1  ст. 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" керівники державних підприємств працюють за контрактами,  які з ними укладають уповноважені органи управління.

З матеріалів справи вбачається,  що 29.11.2005 року між Укравтодором та позивачем ОСОБА_4 було укладено контракт про призначення останнього на

2

посаду директора Державного науково-технічного центру інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції „Дор'якість" з 29.11.2005 року по 29.11.2006 року (а.с. 8).

За заявою ОСОБА_4 від 13.11.2006 року та у відповідності до наказу Укравтодору від 27.11.2006 року контракт було продовжено до 29.11.2007 року (а.с. 78, 82).

Наказом Укравтодору від 23.11.2007 року ОСОБА_4 звільнено з посади директора Державного науково-технічного центру інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції ,  Дор'якість" із закінченням терміну дії контракту (а.с.  17).

Необґрунтованими є доводи скарги,  що трудовий договір з ОСОБА_4 було переукладено 27.11.2006 року,  а тому він вважається таким,  що укладений на невизначений строк,  виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2  ст. 39-1 КЗпП трудові договору,  що були укладені один чи декілька разів,  за винятком випадків,  передбачених частиною другою статті 23,  вважаються такими,  що укладені на невизначений строк.

Частиною другою  ст. 23 цього Кодексу передбачено,  що строковий трудовий договір укладається у випадках,  коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи,  або умов її виконання,  або інтересів працівника та в інших випадках,  передбачених законодавчими актами.

Так як діюче законодавство передбачає лише контракту форму трудового договору з керівником державного підприємства,  у суду не було підстав вважати,  що трудовий з ОСОБА_4 укладено на невизначений строк.

Безпідставними є доводи скарги,  що наказ про звільнення позивача видала особа,  яка не мала на це повноважень.

Заступник Голови Укравтодору ОСОБА_5,  який видав наказ від 23.11.2007 року,  виконував обов'язки керівника підприємства відповідно до наказу від 05.03.2007 року „Про розподіл функціональних повноважень та обов'язків керівництва Державної служби автомобільних доріг України" (додаток № 2 а.с.  18-22),

З матеріалів справи вбачається,  що на той час Голова Укравтодору був звільнений з посади у зв'язку з переходом на виборну посаду (а.с. 80),  а перший заступник Голови ОСОБА_6 перебував на лікарняному (а.с. 75).

Інші доводи скарги висновки суду не спростовують.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права,  а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись  ст.  ст. 303,  307, 308, 315 ЦПК України,  колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду  м.  Києва   від 05 березня 2008 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох