Справа №2-170/2009

Р   І   Ш  Е  Н   Н   Я

І   м  е  н  е  м       У   к   р   а  ї  н   и

24 березня 2009 року Бахчисарайський  районний    суд  Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого  судді                 Ястребова  Д. О.

при секретарі                          Гура І. І.,

розглянувши  у відкритому   судовому  засіданні в залі суду в м.   Бахчисарай   цивільну   справу  за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

До Бахчисарайського районного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди із вини останньої витрат на лікування 2 511 грн. 54 коп. в невідшкодованій відповідачем частині й про стягнення на відшкодування моральної шкоди у виді фізичних та психічних страждань 100 000 грн., завданих винними діями ОСОБА_2

Вимоги мотивовано тим, що при скоєнні передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України злочину із вини ОСОБА_2 , яка керувала і володіла на законних підставах автомобілем  ВАЗ-2105 реєстр. номер 15 386 КС на 657 км 650 м автошляху Харків- Севастополь у с. Новопавлівка Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим ним отримано тяжкі тілесні ушкодження, від яких лікувався за власний кошт, на відшкодування чого просить стягнути зазначену суму. Крім того, тривалий час у зв’язку із отриманими тяжкими травмами проходив важке лікування на відшкодування моральної шкоди, пов’язаної із стражданнями, спричиненими у зв’язку із цим, просить стягнути 100 000 грн.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову, пояснивши, що після отримання тілесних ушкоджень із вини відповідача із 27.12.2005 по 05.02.2006 знаходився на стаціонарному лікуванні, у тому числі її реанімаційному відділенні. Тривалий час знаходився у тяжкому стані, був обмеженим у нормальному пересуванні, частково такі наслідки залишились й на час  розгляду справи. Із травмами пов’язано й надання інвалідності 2 групи, до цього мав 3 групу, на час розгляду справи майже перестав бути травматологічним хворим. Такі тілесні ушкодження не мались. Захворювання із дитинства пов’язане виключно у розвитку й росту кісток скелету. На час розгляду справи потребує видалення внутрішніх конструкцій для зцілення нижньої кінцівки. Кошти у вигляді благодійних внесків вносились матір’ю, як і інші кошти витрачені на його лікування. Пояснив такий факт обмеженням у пересуванні під час лікування. До теперішнього часу страждає від наслідків дорожньо-транспортної пригоди і скоєного таким чином злочину стосовно нього.  Позов просить задовольнити повністю.

Представник відповідача на підставі угоди адвокат ОСОБА_3 вимоги позову підтримав, пояснивши, що вони ґрунтуються на висновку суду при розгляді справи в порядку кримінального судочинства. Стягнення витрат на необхідну в майбутньому операцію не є предметом пред’явленого у справі позову. Зазначені у позові кошти на відшкодування витрат на лікування не включають витрати, проведені відповідачем, про що маються докази у кримінальній справі. Такі витрати позивачем не оспорюються. Розмір моральної шкоди пов'язаний із серйозними травмами, тривалим лікуванням, неповним видужанням й на час розгляду справи.

Відповідач, сповіщений належним чином, до суду не з’явилась, надіславши до суду представника на підставі довіреності ОСОБА_4

Представник відповідача проти наявності встановлених судовим рішенням у кримінальній справі підстав для відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1 не оспорює. Визнала майнову шкоду розмірі 681 грн. (фіскальні чеки про придбання ліків до 26.03.2006) та моральну шкоду у сумі 3 000 грн. Вважає розмір витрат за межами визнаного не підтвердженим належними доказами, розмір вимог щодо суми на відшкодування моральної шкоди у грошовому розмірі вважає завищеним, просить врахувати при цьому майновий стан відповідача, яка є пенсіонером та іншого доходу не має. Просить суд не брати до уваги у повному обсязі надані позивачем квитанції та чеки про придбання лікарських препаратів, оскільки частина із них підтверджує придбання, не доводячи придбання саме позивачем. Просить врахувати відсутність підстав для відшкодування проведених витрат після виписки із стаціонарного відділення лікарні та такі медичні препарати як протикашлеві.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі,  дослідивши в межах позовних вимог надані й наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог як про стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди, так і відшкодування моральної шкоди, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.

Судом вірогідно встановлено, що ОСОБА_2 , керуючи на законних підставах (довіреність) 27.12.2005 приблизно о 17 годині 30 хвилин автомобілем ВАЗ-2105 реєстр. номер 15 386 КС на 657 км 650 м автошляху Харків- Севастополь у с. Новопавлівка Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, порушила п. п. 2.3.б, 12.2, 12. 3 Правил дорожнього руху України, рухаючись із завищенням дозволеної швидкості, не вибравши безпечну для руху швидкість, не переконавшись у безпечності маневру не переконавшись у безпеці маневру,  не вживши при виникненні небезпеки заходів до зниження швидкості до повної зупинки. В результаті таких дій, визначених як злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, скоїла наїзд на ОСОБА_1 , який переходив проїжджу частину, спричинивши йому таким чином множинні тілесні ушкодження, визначені висновком проведеної у кримінальній справі судово-медичної експертизи як тяжкі, такі, що є небезпечними для життя на час їх спричинення.

Встановлені зазначені судом обставини, що відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню, підтверджуються як поясненнями позивача, так і представника відповідача, яка факт скоєння такого злочину та його наслідки не оспорює, так і постановою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03 липня 2007 року, що набрала законної сили, щодо закриття провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за п. „г” ст. 286 КК України (арк. спр. арк. спр. 5-9).

Таким чином, у результаті наїзду із вини ОСОБА_2 заподіяно зазначені тілесні ушкодження, які могли бути отримані в результаті дії тупих предметів, можливо, виступаючих частин автомобіля у пішохода в результаті зіткнення транспортного засобу, що рухається, із пішоходом та наступним падінням його на шляхове покриття 27.12.2005 (висновок №62-М від 17.05.2006 проведеної у кримінальній справі №1-24/2007 судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , арк. спр. арк. спр. 30-32).

У зв’язку із чим позивачем здійснено витрати на лікування, які відповідно до ст. ст. 22, 1187, 1195 ЦК України підлягають відшкодуванню винною особою.

Виходячи із наданих наявних у матеріалах справи доказів, а саме фіскальних чеків про придбання ліків (арк. спр. арк. спр. 126-129,137, 139 кримінальної справи) протягом часу лікування, що не закінчилось повністю на час розгляду справи, із відповідача підлягають стягненню 1 881 грн. 64 коп. витрат на лікування, необхідність якого підтверджено й наданими позивачем довідкою про проведення оперативних втручань (арк. спр. 48), випискою із історії хвороби (арк. спр. 50), списками медичних препаратів, використаних для лікування (арк. спр. арк. спр. 50-51). Доводи представника відповідача про відсутність дати видачі довідок про список медичних препаратів із урахуванням обставин справи є не суттєвими для вирішення спору по суті.

Необґрунтованими суд вважає доводи представника відповідача про наявність захворювання у позивача, інваліда дитинства, та необхідність із слів лікарів у проведенні оперативного втручання у зв’язку із цим, оскільки факт спричинення тілесних ушкоджень із наступним його лікуванням, причинний  зв'язок між діями відповідача й наслідками у вигляді пошкодження здоров’я позивача із наступним лікуванням підтверджується висновком проведеної у справі зазначеної вище судово-медичної експертизи, висновки якої відповідачем шляхом надання допустимих доказів не спростовані.

Не є й такими, що спростовують позовні вимоги в частині стягнення витрат на лікування, й доводи представника відповідача про відсутність підстав для придбання окремих медичних препаратів, враховуючи тривалий час лікування позивача, у тому числі на момент розгляду справи, знаходження його на амбулаторному та стаціонарному лікуванні саме в результаті винних дій відповідача.

Між тим, виходячи із ст. 22 ЦК України, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення як проведених витрат на лікування 628. грн.. благодійних внесків, зроблених ним, та 01 грн. 60 коп. витрат понесених при цьому на касове обслуговування, які не є витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення здоров’я вимушено. Добровільні витрати, інше не встановлено судом із наданих доказів, не можуть бути відшкодовано як витрати на лікування в результаті пошкодження здоров’я із вини відповідача.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України  заподіяна майну особи шкода джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується у повному обсязі особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України незалежно від відшкодування майнової шкоди відшкодовується у повному обсязі моральна шкода, що полягає, серед іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із серйозним пошкодженням здоров’я, результатом його тривалого поновлення шляхом лікування як стаціонарно так і амбулаторно, пов’язаних із відсутністю можливості протягом тривалого часу самостійного пересування без допоміжних засобів, що не поновлено у повному обсязі аж до часу розгляду даної справи (арк. спр. 48).

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що безпосередньо її заподіяла своїми винними неправомірними діями.

Досліджені докази, зазначені вище, свідчать, що пов’язані із тяжкими тілесними ушкодженнями як небезпечними на час спричинення переживання та обмеження позивача стали результатом винних дій ОСОБА_2 , на яку й слід покласти цивільну відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди. Виходячи із вимог розумності й справедливості, яка є пенсіонером за віком, на користь ОСОБА_1 із відповідача слід стягнути на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Доводи представника відповідача про значну завищеність позовних вимог щодо відшкодування майнової шкоди й наявність підстав для стягнення її у грошовому виразі 3 000 грн. , із урахуванням встановлених вище обставин щодо характеру, кількості тілесних ушкоджень, їх небезпечності, є безпідставними.

Не відповідають й дослідженим судом доказам, зокрема висновку № 132 від 19.05.2006 автотехнічної експертизи у кримінальній справі, протоколу огляду місця події 27.12.2005 та додаткового огляду місця події  (арк. спр. арк. спр. 3-6, 25-26, 61-68 матеріалів кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 ) й встановленим зазначеною вище постановою суду від 03 липня 2007 року у кримінальній справі обставинам скоєння злочину, твердження представника відповідача щодо наявності грубої необережності потерпілого.

Так, встановлено наїзд автомобілем під керуванням ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на смузі зустрічного руху в результаті невиконання вимог Правил дорожнього руху України, у зв’язку із чим підстав для застосування положень ч. 2 ст. 1193 ЦК України.

Безпідставними, виходячи із положень ч. 4 ст. 1193 ЦК України, є й посилання представника відповідача на наявність підстав для врахування майнового стану ОСОБА_2 при визначенні розміру відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати за позовом у розмірі 89 грн. 50 коп. (судовий збір 59 грн. 50 коп. , 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню із відповідача у дохід держави.

На підставі викладеного і ст. ст. 22, 23, 1166-1168, 1187, 1195 ЦК України й керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213-215, 218  ЦПК України, суд, -

                  В     И     Р     І     Ш     И     В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат на лікування 1 881 грн. 64 коп. , 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, всього 51 881 грн. 64 коп.  

В іншій частині позову про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 у дохід держави 59 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів й протягом двадцяти днів після цього подання апеляції із надісланням її копії до суду апеляційної інстанції або шляхом подачі апеляції протягом десяти днів без подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення викладений 27 березня 2009 року.

Головуючий:

               суддя   п/п

Рішення не набрало законної сили.

З оригіналом згідно:

        суддя

   секретар

: