Судове рішення #4419695

  Справа №2-92/2009

Р   І   Ш  Е  Н   Н   Я

І   м  е  н  е  м       У   к   р   а  ї  н   и

24 березня 2009 року Бахчисарайський  районний    суд  Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого  судді                 Ястребова  Д. О.

при секретарі                         Дядюра А. Ю. , Біляловій М. А. , Гура І. І.,

розглянувши  у відкритому   судовому  засіданні в залі суду в м.   Бахчисарай   цивільну   справу  за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

До Бахчисарайського районного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до відповідача про відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди із вини останнього пошкодженням належного позивачеві автомобіля майнової шкоди у розмірі 9 181 грн. 88 коп. , стягнення на відшкодування моральної шкоди у виді фізичних й психічних страждань 5 000 грн., завданих винними діями ОСОБА_2  Також просить стягнути судові витрати.

Вимоги мотивовано тим, що при вчиненні дорожньо-транспортної пригоди із вини відповідача, який керував і володів на законних підставах автомобілем  ВАЗ-2106 реєстр. номер НОМЕР_1, на вул. Ялтінській ст. Сірень Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, й зіткненні з належним позивачу автомобілю „HONDA C- RV” реєстр. ном. 12 21 АВ під керуванням позивача завдано ушкодження, на відшкодування яких просить стягнути зазначену суму. Крім того, оскільки не мав можливості користуватися автомобілем у його первинному стані, просить стягнути 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, пов’язаної із стражданнями, спричиненими позбавленням можливості користування автомобілем у повному обсязі. Просить відшкодувати витрати на лікування від ушкодження здоров’я, спричиненого пригодою.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову, оскільки для поновлення первинного стану автомобіля, що постраждав при дорожньо-транспортній пригоді із вини відповідача завдано збитки, які просить стягнути із відповідачів. На дорожньому покритті на час пригоди дорожня розмітка у вигляді безперервної білої смуги була відсутня. Маневр у вигляді повороту наліво відповідачем виконано різко під час виконання позивачем маневру обгону. При цьому, відповідачем, на відміну від нього, завчасно не подано сигнали про виконання маневру. Після виникнення небезпеки виконав екстрене гальмування. Видимість була достатньою. Крім того, оскільки тривалий час зазнав пошкодження здоров’я позивач був вимушений використовувати автомобіль, у тому числі для пересування до місця роботи, у пошкодженому стані, вимушений був терпіти психічні страждання, на відшкодування яких вважає справедливим стягнення 6 000 грн.

Представник позивача на підставі довіреності ОСОБА_3 вважає позов таким, що підлягаю задоволенню у повному обсязі, оскільки наявність технічної можливості у позивача при виконанні певних норм Правил дорожнього руху України при розгляді справи не встановлено, наявність вини відповідача, напроти, повністю встановлена проведеною при розгляді справи за усіма наявними у справі доказами, у томі числі повними поясненнями щодо вихідних даних самих учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач наявність підстав для стягнення коштів на відшкодування шкоди заперечує, пояснивши, що зіткнення автомобілів сталося в результаті порушень Правил дорожнього руху України із вини відповідача, оскільки ним виконувався маневр на ділянці дороги, де обгін заборонено у зв’язку з наявністю безперервної білої смуги. Пояснити підстави виконання повороту ним наліво при наявності такої заборони не зміг. Вважає, що порушеннями Правил дорожнього руху України   шкоди спричинено йому, а не позивачеві.

Представник позивача на підставі усного доручення ОСОБА_4 вимоги позову вважає необґрунтованими, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася із вини як позивача, так і відповідача, що необхідно взяти до уваги при ухваленні судового рішення у справі. За таких підстав у зв’язку із пошкодженням автомобілів як позивача, так і відповідача у задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі допитавши свідка,  дослідивши в межах позовних вимог надані й наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог як про стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди, так і вимог у частині відшкодування моральної шкоди, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.

Судом вірогідно встановлено, що ОСОБА_2 , керуючи належним йому на праві володіння на законних підставах автомобілем ВАЗ-2106 реєстр. номер НОМЕР_1 на вул. Ялтінській ст. Сірень Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим й зіткненні з належним позивачу автомобілем „HONDA C- RV” реєстр. ном. 12 21 АВ, порушив п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, не переконавшись перед початком зміни напрямку руху про безпечність таких дій і відсутність їх перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не зайнявши завчасно відповідне крайнє положення на проїжджій частин, призначеній для руху у цьому напрямку. В результаті чого належний ОСОБА_1 автомобіль зазнав ушкоджень, вартість усунення  яких на час проведення дослідження у призначеній по справі експертизи складає 5 389 грн. 04 коп.

Встановлені зазначені обставини підтверджуються як поясненнями відповідача, так і протоколом від 07.01.2007 огляду місця події із схемами до нього та фіксацією пошкоджень транспортних засобів (арк. спр. арк. спр. 2-3 справи №3-1685/2007 про адміністративне правопорушення), висновком автотоварознавчої експертизи № 50 від 14.04.2008 із визначенням розміру шкоди (арк. спр. арк. спр. 60-71),  висновком автотехнічної експертизи № 272 від 17.10.2008, що не суперечить по суті висновку №787 від 14.05.2007 проведеної аналогічної експертизи у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 (арк. спр. арк. спр. 14-18 справи №3-1685/2007 про адміністративне правопорушення), наданими позивачем суду фотоматеріалами із місця події, що не суперечать іншим доказам (арк. спр. арк. спр. 75-77), постановою про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення від 15.06.2007 за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА_2 (арк. спр. 21 справи №3-1685/2007 про адміністративне правопорушення).

При цьому автотехнічна експертиза у цивільній справі проведена по усіх можливих наданих сторонами доказах, у тому числі повних змістовних пояснень самих сторін, у зв’язку із чим береться до уваги як доказ наявності вини відповідача у порушенні Правил дорожнього руху України та технічної можливості при їх виконанні уникнути зіткнення із наслідками у виді пошкодження автомобілів та спричинення збитків та психічних страждань позивача, пов’язаних із пошкодженням майна та неможливості користування ним у повному обсязі за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України  заподіяна майну особи шкода джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується у повному обсязі особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Виходячи із досліджених наданих суду доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для цивільної відповідальності по відшкодуванню шкоди, спричиненої автомобілю позивача володільцем на законній підставі на момент спричинення шкоди автомобіля ВАЗ-21063 реєстр. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , яким не доведено, що шкоду заподіяно не з його вини, у визначеному експертним дослідженням розмірі 5 389 грн. 04 коп.

В іншій частині вимог щодо стягнення майнової шкоди, не підтверджених проведеним у справі експертним дослідженням із попередженням експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, слід відмовити.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що у результаті зіткнення й технічних ушкоджень із вини ОСОБА_2 позивач не мав можливості використовувати належний йому на праві власності автомобіль за його призначенням у вибраний ним спосіб у первинному стані, у зв’язку  з чим позивач вимушений був терпіти пов’язані із цим незручності й нервові переживання.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України незалежно від відшкодування майнової шкоди відшкодовується у повному обсязі моральна шкода, що полягає, серед іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із пошкодженням майна. Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що безпосередньо її заподіяла своїми винними неправомірними діями.

Досліджені докази, зазначені вище, свідчать, що пов’язані із реалізацією права власності у повному обсязі й ушкодженням майна переживання позивача стали результатом порушення Правил дорожнього руху відповідачем, на якого й слід покласти цивільну відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди. Виходячи із вимог розумності й справедливості на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 слід стягнути на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Доводи відповідача та його представника про наявність вини позивача та спільної вини сторін із наслідком у вигляді відмови позову не відповідають висновку №272 від 17.10.2008 проведеної у справі автотехнічної експертизи, причини допустимості якої та вірогідність як доказу зазначено вище, із урахуванням наданих сторонами доказів визначити наявність технічної можливості уникнути зіткнення та причинного зв’язку таких наслідків як невиконання Правил дорожнього руху України, п. 12.3, не видається можливим у зв’язку із відсутністю окремих даних, не зафіксованих при огляді місця події.  

Таким чином, отримати такі дані, докази про їх наявність могли бути отримані від сторін або за їхнім клопотанням, на час ухвалення рішення судом самостійно із урахуванням ст. 11 ЦПК України та тривалого часу після дорожньо-транспортної пригоди неможливо.

Не є такими, що спростовують позовні вимоги, й пояснення відповідача, його представника та свідка ОСОБА_5 , остання є дружиною відповідача та не несе відповідальності за завідомо неправдиве показання відповідно до ст. 63 Конституції України, про наявність безперервної смуги білого кольору на місці події, оскільки за наданими суду фотоматеріалами із місця події, що не суперечать іншим зазначеним вище судом доказам, у тому числі протоколу огляду місця події від 07.01.2007 схемами до нього та фіксацією пошкоджень транспортних засобів (арк. спр. арк. спр. 2-3 справи №3-1685/2007 про адміністративне правопорушення) без таких даних.

Наявність відповідного рішення та наявність такої дорожньої розмітки на час надання фотоматеріалів відповідачем 05.02.2008 (арк. спр. арк. спр. 44-48, 110) не свідчать із урахуванням зазначеного про наявність її на час дорожньо-транспортної пригоди.

У зв’язку із чим вимоги щодо захисту порушених, як встановлено вище, прав позивача обраним відповідно до ст. 16 ЦК України способом є адекватним й таким, що підлягає застосуванню.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати за позовом у розмірі 557 грн. 85 коп. (судовий збір 53 грн. 89 коп. , 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на проведення експертних досліджень у справі 465 грн. 45 коп.) із урахуванням часткового задоволення позову підлягають розподілу наступним чином. Із відповідача підлягають стягненню на користь позивача 323 грн. 55 коп. В іншій частині судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного і ст. ст. 22, 23, 1166-1167, 1187 ЦК України й керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213-215, 218  ЦПК України, суд, -

                  В     И     Р     І     Ш     И     В :

Позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  на відшкодування майнової шкоди 5 389 грн. 04 коп. , 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 323 грн. 55 коп. судових витрат, всього 7 712 грн. 59 коп.  

В іншій частині позову про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів й протягом двадцяти днів після цього подання апеляції із надісланням її копії до суду апеляційної інстанції або шляхом подачі апеляції протягом десяти днів без подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 27 березня 2009 року.

Головуючий:

               суддя   п/п

Рішення не набрало законної сили.

З оригіналом згідно:

        суддя

   секретар Копія вірна:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація