ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.06 Справа № 9/145/06
Суддя Нечипуренко О.М.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні меблі” (69000, м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 115/31)
до Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 20 880,00 грн. пені
Суддя Нечипуренко О.М.
Представники сторін:
від позивача - Мельников О.О., дов. б/н від 14.06.2006
Жарка Т.В., дов. б/н від 14.06.2006
від відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 11.01.2005
СУТЬ СПОРУ:
20.04.2006 р. ТОВ “Сучасні меблі” звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з ПП ОСОБА_1 20 880,00 грн. пені за невиконання зобов'язань за договором на виконання будівельно-монтажних робіт від 20.04.2005.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2006 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/145/06 з призначенням судового засідання на 12.06.2006. У зв'язку із оголошенням 12.06.2006 вихідним днем, судове засідання ухвалою від 25.05.2006 перенесене на 14.06.2006. В судовому засіданні 14.06.2006 оголошувалась перерва до 21.06.2006.
21.06.2006 розгляд справи судом закінчено, прийнято рішення, вступну і резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні за згодою представників сторін.
За клопотанням представників сторін судові засідання проводились без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позовні вимоги засновані позивачем на умовах договору на виконання будівельно-монтажних робіт від 20.04.2005, ст. 610, 611, 624 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України і викладаються в наступному: у відповідності до умов укладеного між сторонами договору ПП ОСОБА_1, як Субпідрядник, узяв на себе зобов'язання по облаштуванню котловану та ґрунтової подушки на об'єкті, однак до теперішнього часу не передав ТОВ “Сучасні меблі” -Генпідряднику -виконавчу документацію, у зв'язку із чим продовжувати виконання робіт по будівництву об'єкту -торгово-побутового комплексу по АДРЕСА_2, - виявляється неможливим. Посилаючись на п.5.3 договору, яким передбачена відповідальність субпідрядника перед генпідрядником за порушення строків виконання робіт, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 20 880 грн. пені за 290 днів прострочення.
В судових засіданнях позивач підтримав вимоги, викладені ним у позовній заяві.
Відповідач позов не визнав, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування заперечень пояснив суду, що ПП ОСОБА_1 своєчасно виконав роботи, передбачені договором з ТОВ “Сучасні меблі”, підтвердженням чого служать довідки про вартість виконаних робіт та акти прийому виконаних підрядних робіт за квітень і травень 2005 року. Крім того, 25.05.2005 комісією у складі представників замовника (ТОВ ВКФ “Ольф”), генпідрядника і субпідрядника складено акт сдачі-прийому виконаних ПП ОСОБА_1 робіт. У зв'язку із цими обставинами, відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання. Крім того, відповідач вказує на неправомірне нарахування позивачем пені за 290 днів прострочення, оскільки ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В судовому засіданні 21.06.2006 позивач додатково пояснив суду, що акт приймання-передачі від 31.05.2005 був підписаний директором ТОВ “Сучасні меблі” Вєрніковим Е.Ю., як внутрішній документ між ТОВ “Сучасні меблі” і ПП ОСОБА_1, який не є підставою для оплати виконаних робіт і не є первісним документом до довідки № НОМЕР_1 за травень місяць 2005 року. На думку позивача, згаданий акт не містить в собі всі необхідні реквізити згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України”, і на момент його підписання останній був лише гарантом того, що роботи по об'єкту будуть виконані і оплачені згідно умов договору.
Відповідач в доповненнях до відзиву, наданих суду 21.06.2006, звернув увагу суду, на те, що твердження позивача про неприйняття ним виконаних ПП ОСОБА_1 робіт спростовується тим, що об'єкт, для будівництва якого і здійснювались роботи за договором від 20.04.05 р., вже введений в експлуатацію. Крім того, відповідач посилається на рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2006 у справі № 6/97/06 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2006 у справі № 6/97/06, якими вже був встановлений факт належного і своєчасного виконання робіт ПП ОСОБА_1 і передачі їх замовнику.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами в судовому засіданні додаткові документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 20 квітня 2005 року між ТОВ “Сучасні меблі” (Генпідрядник) і ПП ОСОБА_1 (Субпідрядник) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт (надалі -Договір).
За умовами згаданого Договору Генпідрядник доручив, а Субпідрядник прийняв на себе зобов'язання згідно з проектно-кошторисною документацією виконати земляні роботи -обладнання котловану і ґрунтової подушки на об'єкті -торгівельно-побутовому комплексі і сквері по АДРЕСА_2, а Генпідрядник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.
У відповідності до п.2.1 Договору роботи повинні бути виконані в строк до 01.06.2005р.
В п.2.2 Договору сторони погодили, що закінчення роботи фіксується датою приймання-передачі виконавчої документації у повному обсязі, згідно із нормами і правилами, що діють в Україні.
Приймання-передача робіт, у відповідності до п.4.1 Договору, здійснюється по мірі виконання робіт згідно із нормами і правилами, що діють в Україні. Всі акти, пов'язані з виконанням даного Договору підписуються уповноваженими особами Субпідрядника -ОСОБА_1 - і Генпідрядника -Вєрніковим Е.Ю. (п.4.1 Договору).
За порушення строків виконання робіт п.5.3 Договору передбачена відповідальність Субпідрядника у вигляді сплати пені в розмірі 0,05% від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.
Мотивуючи позов, позивач вказує на те, що відповідач до теперішнього часу не передав ТОВ “Сучасні меблі” виконавчу документацію стосовно виконаних робіт. При цьому позивач посилається на листи вих. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, якими ТОВ “Сучасні меблі” зверталось до ПП ОСОБА_1 з вимогою пред'явити до здачі виконаний об'єм робіт з повним комплектом виконавчої документації.
Дослідивши і оцінивши представлені докази, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, безпідставними і такими, що спростовуються наступним:
У відповідності до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Господарським судом Запорізької області розглядалась справа № 6/97/06 за позовом ПП ОСОБА_1 до ТОВ “Сучасні меблі” про стягнення 66738, 05 грн. вартості будівельно-монтажних робіт з урахуванням індексу інфляції, 5998,92 грн. пені, 1 217,43 грн. - 3% річних. Під час розгляду даної справи господарським судом, на підставі наданих актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт за квітень і травень 2005 року, встановлений факт виконання ПП ОСОБА_1 робіт за договором на виконання будівельно-монтажних робіт від 20.04.2005 р. на загальну суму 144 000 грн. Вказаний факт покладений в основу рішення господарського суду від 27.02.2006, яким вимоги позивача задоволено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2006 у цій же справі рішення господарського суду змінено, позов задоволено частково, однак правову позицію суду першої інстанції щодо встановленого факту виконання ПП ОСОБА_1 взятих на себе за договором зобов'язань апеляційна інстанція підтримала, що слідує зі змісту вказаної постанови.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення господарського суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Таким чином, у відповідності з положеннями вищезазначених норм, рішення господарського суду у справі № 6/97/06 набрало законної сили 20.04.2006 року.
З урахуванням вищевикладеного, при розгляді даного спору суд приймає до уваги встановлений рішенням суду у справі № 6/97/06 факт виконання ПП ОСОБА_1 обумовлених договором від 20.04.2005 будівельно-монтажних робіт. При розгляді вищевказаної справи суд дослідив, дав правову оцінку актам приймання виконаних підрядних робіт за квітень і травень 2005 року і прийняв їх, як доказ своєчасного і належного виконання зобов'язань ПП ОСОБА_1 за договором на виконання будівельно-монтажних робіт від 20.04.2005 р. Таким чином, оскільки ці обставини вже були встановлені і досліджені судом, їх повторне встановлення у межах даної справи, згідно із приписами ст.. 35 ГПК України, недоцільне.
У відповідності із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання. Стаття 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання визначає сплату неустойки.
За змістом вищевказаних норм, підставою для стягнення пені є невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. Однак, твердження позивача про несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по договору не знайшло підтвердження і спростоване вищенаведеними обставинами, у зв'язку із чим підстави для нарахування 20880,00 грн. пені в даному випадку відсутні.
При таких обставинах, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 20880,00 грн. пені задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
В позові відмовити.
Суддя О.М.Нечипуренко
Рішення оформлене у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України 26.06.2006 р.