ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.06.06 № 5/65/06-АП
суддя Проскуряков К.В.
За позовом | Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Петра”, вул. Фонвізіна, 8, м. Запоріжжя, 69068 |
До | Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 4, м. Запоріжжя, 69068 |
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000272302/0 від 27.02.2006р. |
Суддя Проскуряков К.В. Секретар Костенко О.Ф. |
Представники: |
Від позивача - | Соловйов А.В, предст. довір. б/н від 10.04.06р. |
Від відповідача - | Рожук Д.В., предст., довір. № 10244 від 10.05.06р. Лучанінова Г.В., предст. довіір. № 5730 від 20.03.06р. |
СУТНІСТЬ СПОРУ: |
15.03.2006р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000272302/0 від 27.02.2006р.
Ухвалою від 15.03.2006р. адміністративний позов було залишено без руху. Ухвалою від 23.03.2006р. у зв’язку з приведенням позовної заяви у відповідність до вимог ст.. 106 КАС України, провадження у адміністративній справі відкрито, її розгляд призначено на 25.04.2006р. Ухвалою суду від 23.03.2006р. клопотання позивача про заборону відповідачу здійснювати примусове виконання спірного податкового повідомлення-рішення задоволено, були вжиті заходи щодо забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0000272302/0 від 27.02.2006р. до ухвалення рішення в адміністративній справі. Ухвалою суду від 25.04.2006р. за клопотанням позивача провадження у справі зупинено до 26.05.2006р. для надання сторонами додаткових доказів, необхідних для вирішення справи по суті, провадження у справі поновлено з 26.05.2006р., засідання суду призначено на 25.06.2006р. В засіданні оголошувалась перерва. У судовому засіданні 09.06.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000272302/0 від 27.02.2006р. підлягає визнанню нечинним, з наступних підстав. В процесі перевірки встановлено і відповідачем не заперечується факт отримання позивачем в перевіряємий період транспортних послуг у сумі 1 520 736 грн., які були віднесені до складу валових витрат (стор. 9акту перевірки). Витрати на оплату транспортних послуг у вказаній сумі підтверджені первинними розрахунковими документами (рахунки за транспортні послуги, акти приймання-передачі виконаних робіт), первинними платіжними документами (видатковими касовими ордерами та платіжними дорученнями), податковими накладними, які були досліджені під час перевірки (сторінка 12 акту). Крім того, придбання цих послуг відображено у книзі придбання товарів за відповідний період, бухгалтерській та податковій звітності, що підтверджується, в тому числі й матеріалами перевірки. Витрати позивача по сплаті ПДВ у сумі 19 151 грн. підтверджені належно оформленими податковими накладними приватного підприємця Марусіч Г.А. № 3 від 31.01.2005р. –1366,66 грн., № 4 від 31.01.2005р. – 500 грн., № 5 від 16.02.2005р. –1171,33 грн., № 6 від 28.02.2005р. –1668,83 грн., № 7 від 16.03.2005р. –1233,33 грн., № 8 від 30.03.2005р. –1677,50 грн., та приватного підприємця Марусіч В.М. № 1 від 17.01.2005р. –3 241,20 грн., № 5 від 31.01.2005р. –1615,13 грн., № 6 від 31.01.2005р. –500 грн., № 7 від 16.02.2005р. –2 120 грн., № 8 від 28.02.2005р. –1200 грн., № 12 від 15.03.2005р. –1507 грн., № 16 від 30.03.2005р. –1350 грн. Вказані податкові накладні досліджувались під час перевірки та залишились без будь-яких зауважень з боку контролюючого органу. Особи, які видали вказані податкові накладні, у перевіряє мий період були зареєстровані як платники ПДВ, доказів про порушення правил ведення податкового обліку з ПДВ у їх взаємовідносинах з позивачем у спірний період актом перевірки не встановлено. Просить визнати нечинним спірне податкове повідомлення - рішення.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що в ході перевірки було встановлено, що позивач є оператором щоденних поставок молочної продукції в точки продажу як у м. Запоріжжя, так і за його межами. Власних та орендованих транспортних засобів він не має. В ході перевірки досліджені договори на надання транспортних послуг з ПП Марусіч В.М., ПП Марусіч Г.А., ПП Федореев О.Р., ПП Василенко А.В., ПП Афанасьєв В.В., ПП Фісун О.Г., ПП Кацило А.О., ПП Сергєєв Ю.Д., ПП Козуб В.А., ПП Родніков М.В., ПП Яковченко Ю.А., ПП Рудь Ю.О., ПП Жадьонов В.І., ПП Бевз М.О., договори з ПП Костюченко П.М., ПП Антоновим А.Ф., ПП Шарун М.Е., ПП Лозняковим І.В., Агєєвим Ю.Д., які теж здійснювали транспортні перевезення до перевірки не надані. Товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт отримання позивачем послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом зазначеними приватними підприємцями відсутні.
Відповідач посилається на те, що Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5) пов’язує підстави віднесення до валових витрат з документами, що посвідчують ці обставини, а їх відсутність виключає право платника податків на валові витрати не підтверджені документально.
В ході перевірки було встановлено що витрати позивача у сумі 1 520 736 грн. (І квартал 2005р. на суму 424 406 грн.; ІІ квартал 2005р. на суму 478 048 грн.; ІІІ квартал 2005р. на суму 618 282 грн.), понесені ним у зв’язку з придбанням транспортних послуг, неправомірно віднесено до складу валових витрат, оскільки вони не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме відсутність первинної транспортної документації, що підтверджує факт перевезення молочної продукції автомобільним транспортом (товарно-транспортні накладні). Тим самим, підприємством в порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 19 151 грн. у т. ч.: у лютому 2005р. на суму 13 383 грн., у березні 2005р. на суму 5 768 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 19 151 грн. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд, -
встановив:
У період часу з 10.01.2006р. по 09.02.2006р. (з продовження терміну проведення перевірки на 10 робочих днів Наказом № 42 від 27.01.2006р. ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя) працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Петра”. За результатами перевірки складено акт № 13/23-1/30095108 від 16.02.2006р.
Документальною перевіркою правильності визначення сум податку на додану вартість встановлено в порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” в частині того, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, враховуючи порушення, виявлені у п. 2.2 цього акту, встановлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 19 151 грн., у т. ч.: у лютому 2005р. на суму 13 383 грн., у березні 2005р. на суму 5 768 грн., що призвело до заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 19 151 грн., у т. ч.: у лютому 2005р. на суму 13 383 грн., у березні 2005р. на суму 5 768 грн.
У пункті 2.2 Валові витрати акту перевірки зазначено, що документальною перевіркою правильності віднесення витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах до валових витрат виробництва (обігу) встановлено збільшення валових витрат на загальну суму 1 520 736 грн. у т. ч.: у І кв. 2005р. на суму 424 406 грн.; у ІІ кв. 2005р. на суму 478 048 грн., у ІІІ кв. 2005р. на суму 618 282 грн.
Перевіркою встановлено, що для постачання продукції покупцям ТОВ “ТД “Петра” користується транспортними послугами приватних підприємців –платників єдиного податку.
З приватними підприємцями укладено договори на надання транспортних послуг: ПП Марусіч В.М. (іпн. 1950409693) договір № 1 від 01.01.2005р., ПП Марусіч Г.А. (іпн. 229060020) договір № 2 від 01.01.2005р., ПП Федорєєв О.Р. (іпн. 2464108571) договори № 3 від 01.01.2005р. та б/н від 01.04.2005р., ПП Василенко А.В. (іпн. 1944314416) договір № 4 від 01.01.2005р., ПП Афанасьєв В.В. (іпн. 2709418293) договір № 4 від 21.01.2005р., ПП Фісун О.Г. (іпн. 2614120776) договір № 5 від 01.01.2005р., ПП Кацило А.О. (іпн. 2861617932) договір № 6 від 01.01.2005р., ПП Сергєєв Ю.Д. (іпн. 2461710079) договір № 7 від 01.01.2005р., ПП Козуб В.А. (іпн. 2645411053) договір № 8 від 01.01.2005р., ПП Родніков М.В. (іпн. 2044714911) договір № 9 від 01.01.2005р., ПП Яковченко Ю.А. (іпн. 2172025415) договір № 10 від 01.01.2005р., ПП Рудь Ю.О. (іпн. 2504910159) договір № 11 від 01.01.2005р., ПП Жадньонов В.І. (іпн. 2095712632) договір № 12 від 01.01.2005р., ПП Бевз М.О. (іпн. 1966900017) договір № 13 від 01.01.2005р.
Договори з ПП Костюченко П.М., ПП Антоновим А.Ф., ПП Шарун М.Е., ПП Лозняковим І.В., Агєєвим Ю.Д. до перевірки не надані.
Згідно укладених договорів ТОВ “ТД “Петра” є (Замовником) транспортних послуг, а приватні підприємці –(Виконавцями). У договорах зазначено, що замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе обов’язки по наданню транспортно –експедиційних послуг доставки вантажів замовника по маршрутам, складеним замовником. Оформлення товарно-транспортних документів на вантажі та вантажно-розвантажувальні роботи виконуються замовником. Вартість робіт визначається обсягом послуг, наданих виконавцем і залежить від маршруту (Міські та міжміські перевезення) та типу автомобіля.
На міжміських маршрутах вартість визначається виходячи з кілометражу маршруту, на міських маршрутах за кожний час роботи автомобіля.
Замовник оплачує надані послуги шляхом готівкового розрахунку протягом 2-х днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.
На виконання умов вищезазначених договорів один або двічі на місяць ТОВ “ТД “Петра” та приватні підприємці підписували акти виконаних робіт щодо наданих приватними підприємцями транспортних послуг, з зазначенням тільки вартості цих послуг. Іншої інформації акти виконаних робіт не містять. Товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт отримання ТОВ “ТД “Петра” послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, до перевірки не надані.
В бухгалтерському обліку транспортні послуги відносяться підприємством до витрат на збут та обліковуються на бухгалтерському рахунку 93 “Витрати на збут”. В бухгалтерському обліку ТОВ “ТД “Петра” операції по отриманню транспортних послуг відображені: - Дт 93 “Витрати на збут” Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”; - Дт 644 “Податковий кредит” Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.
В декларації з податку на прибуток підприємство відображає транспортні витрати у рядку 04.12 “Інші витрати, крім визначених у 04.1-04.11”.
Перевяряючими було встановлено, що протягом 9 місяців ТОВ “ТД “Петра” придбавало транспортні послуги від приватних підприємців, які не підтверджені товарно-транспортними накладними.
Таким чином, в порушення п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині того, що не належать до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку ... підприємством було включено до складу валових витрат витрати не підтверджені первинними документами: у І кв. 2005р. на суму 424 406 грн., у ІІ кв. 2005р. на суму 478 048 грн., у ІІІ кв. 2005р. на суму 618 282 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272302/0 від 27.02.2006р. про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 28 726,50 грн., у тому числі основний платіж –19 151 грн., штрафні (фінансові) санкції –9 575,50 грн.
Спірне податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось в адміністративному порядку.
Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В преамбулі Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
П. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в якому зазначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням
товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно із п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідач посилається на те, що витрати позивача у сумі 1 520 736 грн. понесені ним у зв’язку з придбанням транспортних послуг, неправомірно віднесено до складу валових, оскільки вони не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме відсутність первинної транспортної документації, що підтверджує факт перевезення молочної продукції автомобільним транспортом (товарно-транспортні накладні).
Проте, з матеріалів справи вбачається, що витрати на оплату транспортних послуг підтверджується первинними розрахунковими документами (розрахунки вартості транспортно-експедиційних послуг по перевезенню продукції, акти приймання-передачі виконаних робіт), первинними платіжними документами (видатковими касовими ордерами та платіжними дорученнями), видатковими та податковими накладними, які досліджувались під час перевірки.
Хоча у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, факт отримання ним послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом приватними підприємцями підтверджується іншими документами відповідно до вимог п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Відповідачем не спростовано той факт, що транспортні послуги дійсно надавалися позивачу, як про це свідчать матеріали справи.
Обмеження щодо включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість визначені п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” а саме, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-які витрати, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Під час перевірки досліджувались належно оформлені податкові накладні приватного підприємця Марусіч Г.А. № 3 від 31.01.2005р. –1366,66 грн., № 4 від 31.01.2005р. –500 грн., № 5 від 16.02.2005р. –1171,33 грн., № 6 від 28.02.2005р. –1668,83 грн., № 7 від 16.03.2005р. –1233,33 грн., № 8 від 30.03.2005р. –1677,50 грн., та приватного підприємця Марусіч В.М. № 1 від 17.01.2005р. –3 241,20 грн., № 5 від 31.01.2005р. –1615,13 грн., № 6 від 31.01.2005р. –500 грн., № 7 від 16.02.2005р. –2 120 грн., № 8 від 28.02.2005р. –1200 грн., № 12 від 15.03.2005р. –1507 грн., № 16 від 30.03.2005р. –1350 грн. на загальну суму –19 151 грн., наявність вказаних податкових накладних та їх відповідність вимогам діючого законодавства відповідачем не заперечується.
Висновок ДПІ про те, що платник податків (ТОВ “Торговий дім “Петра”) не має підстав для віднесення витрат пов’язаних з придбанням транспортних послуг від приватних підприємців до податкового кредиту є невірним, оскільки саме податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту, а не товарно-транспортна накладна. До того ж факт перевезення вантажу позивача, приватними підприємцями, підтверджується іншими первинними розрахунковими та платіжними документами.
Також, у позивача з приватними підприємцями, які надавали послуги щодо перевезення його вантажу за договорами про надання транспортних послуг, відсутні взаємні претензії стосовно виконання цих договорів.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000272302/0 від 27.02.2006р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167, розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0000272302/0 від 27.02.2006р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Торговий дім “Петра” (69068, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, 8, п/р № 2600001751642 в філії Укрексімбанку в м. Запоріжжі, МФО 313979, код ЄДРПОУ 33095108) 3 (три) грн. 40 коп. витрат на держмито. Видати виконавчий документ.
Суддя господарського суду Запорізької області | К.В. Проскуряков |