ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.06.06 № 5/64/06-АП
суддя Проскуряков К.В.
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Петра”, 69068, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна,буд.8 |
До | Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, 69068, м. Запоріжжя, вул. Брюлова, буд.4 |
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення 0000262302/2 від 27.02.06 |
Суддя Проскуряков К.В. Секретар судового засідання Костенко О.Ф. |
Представники: |
Від позивача: Соловйов А.В., предст., довір. б/н від 10.04.06 Від відповідача: Рожук Д.В., предст., довір. №10244 від 10.05.06 Лучанінова Г.В., предст., довір. №5730 від 20.03.06 Свідки: Марусич В.М., паспорт серія СА №819868 від 01.08.98, виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області Шарун М.Е., посвідчення водія серія АГД №854762 від 02.12.92 Сальникова Т.А., паспорт серія СА № 917294 від 08.12.98, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області |
СУТНІСТЬ СПОРУ: |
15.03.06 позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення 0000262302/2 від 27.02.06, яким позивачу нараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 527 473,30, у тому числі 380 234,00 грн. за основним платежем та 147 239,00 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 15.03.06 на підставі ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву залишено без руху. 23.03.06 у зв’язку з усуненням позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 25.04.06. Ухвалою суду від 25.04.06 за клопотання позивача розгляд справи зупинявся до 26.05.06, за усним клопотанням відповідно до ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства у судове засідання викликались свідки Марусич В.М., Шарун М.Є. та Сальникова Т.А. для надання пояснень по суті справи. У судовому засіданні оголошувалась перерва. 09.06.06. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків акта про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 16.02.06 №13/23-1/30095108, на підставі якого прийнято спірне податкове рішення, чинному законодавству України. Зокрема зазначив, що відповідачем неправомірно встановлено порушення ТОВ “Торговий дім “Петра” п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97 стосовно заниження податку на прибуток на загальну суму 380 234,00 грн. та необґрунтовано визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 527 473,30 грн. Просить позов задовольнити.
Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов №9217/10/10-031 від 25.04.06, зазначивши, що в результаті проведеної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя встановлено неправомірне віднесення позивачем валових витрат з транспортних послуг на загальну суму 1 520 736,00 грн., а саме:
- у І кварталі 2005 року на суму 424 406,00 грн.;
- у ІІ кварталі 2005 року на суму 478 048,00 грн.;
- у ІІІ кварталі 2005 року на суму 618 282,00 грн.
Зазначив, що ТОВ “Торговий дім “Петра” є оператором щоденних поставок молочної продукції в точки продажу у м. Запоріжжі та за його межами. Власних та орендованих транспортних засобів не має. Для виконання транспортних послуг підприємство укладало договори з приватними підприємцями –перевізниками, які здійснювали перевезення вантажу. Вказав, що згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Крім того, Законом України “Про транспортно-експедиторську діяльність” №1995-IV від 01.07.04 зазначено, що перевізник –це юридична або фізична особа, яка взяла на себе відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу. Перевезення вантажу супроводжується товарно-транспортними документами, складеними державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такі товарно-транспортні документі до перевірки не надані. Товарно - транспортні накладні, які підтверджують факт отримання позивачем послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом зазначеними особами відсутні. Зазначає, що у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує факт перевезення вантажів автомобільним транспортом (товарно-транспортних накладних), платник податків не має підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став акт про результати планової документальної перевірки вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Петра” (код ЄДРПОУ 33095108) за період з 13.08.04 по 30.09.05 №13/23-1/30095108 від 16.02.06.
Перевіркою встановлено, що для постачання продукції покупцям ТОВ “ТД “Петра” користується транспортними послугами приватних підприємців –платників єдиного податку.
З приватним підприємцями укладено договори на надання транспортних послуг:
- ПП Марусич В.М. (іпн. 1950409693) договір №1 від 01.01.05;
- ПП Марусич Г.А. (іпн. 2290600020) договір №2 від 01.01.05;
- ПП Федореев О.Р. (іпн. 2464108571) договори №3 від 01.01.06 та б/н від 01.04.05
- ПП Василенко А.В. (іпн. 1944314416) договір №4 від 01.01.05;
- ПП Афанасьєв В.В. (іпн. 2709418293) договір №4 від 01.01.05;
- ПП Фісун О.Г. (іпн. 2614120776) договір №5 від 01.01.05;
- ПП Кацило А.О. (іпн. 2861617932) договір №6 від 01.01.05;
- ПП Сергєєв Ю.Д. (іпн. 2461710079) договір №7 від 01.01.05;
- ПП Козуб В.А. (іпн. 2645411053) договір №8 від 01.01.05;
- ПП Родніков М.В. (іпн. 2044714911) договір №9 від 01.01.05;
- ПП Яковенко Ю.А. (іпн. 2172025415) договір №10 від 01.01.05;
- ПП Рудь Ю.О. (іпн. 2504910159) договір №11 від 01.01.05;
- ПП Жадьонов В.І. (іпн. 2095712632) договір №13 від 01.01.05;
- ПП Бевз М.О. (іпн. 1966900017) договір №13 від 01.01.05.
Договори з ПП Костюченко П.М. (іпн. 3048917555), ПП Антоновим А.Ф. (іпн. 1508811076), ПП Шарун М.Е. (іпн. 2594712918), ПП Позняковим І.В. (іпн. 2530506962), Агєєвим Ю.Д. (іпн. 285,515438) до перевірки не надані.
Згідно укладених договорів ТОВ “ТД “Петра” є “Замовником” транспортних послуг, а приватні підприємці –“Виконавцями”. Зазначеними договорами встановлено, що Замовник доручає та оплачує, а Виконавець приймає на себе обов’язки по наданню транспортно-експедиційних послуг доставки вантажів Замовника по маршрутам, складеним Замовником. Оформлення товарно-транспортних документів на вантажі та вантажно-розвантажувальні роботи виконуються Замовником. Вартість робіт визначається обсягом послуг, наданих Виконавцем і залежить від маршруту (міські та міжміські перевезення) та типу автомобіля. На міжміських маршрутах вартість визначається виходячи з кілометражу маршруту, на міських маршрутах –за кожний час роботи автомобіля. Замовник оплачує надані послуги шляхом готівкового розрахунку протягом 2-х днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.
Перевіряючи ми зазначено, що на виконання умов вищезазначених договорів один або двічі на місяць ТОВ “ТД “Петра” та приватні підприємці підписували акти виконаних робіт щодо наданих приватними підприємцями транспортних послуг, із зазначенням тільки вартості цих послуг. Іншої інформації акти виконаних робіт не містять. Товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт отримання ТОВ “ТД “Петра” послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, до перевірки не надані.
В бухгалтерському обліку транспортні послуги відносяться підприємством до витрат на збут та обліковуються на рахунку 93 “Витрати на збут”.
Таким чином, перевіряюмими зроблено висновок, що позивачем порушено п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у зв’язку з включенням до складу валових витрат сум, які не підтверджені первинними документами.
За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000262302/0 від 27.02.06 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 527 473,30, у тому числі 380 234,00 грн. за основним платежем та 147 239,00 грн. штрафних санкцій.
Зазначене податкове повідомлення –рішення у адміністративному порядку позивачем не оскаржено не було.
Відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 141 КАС України для з’ясування обставин справи судом були допитані свідки.
Частиною 3 ст. 86 КАС України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши представлені докази, вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97 зі змінами та доповненнями (далі-Закон №283/97-ВР) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статі.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є здійснення дистрибуції молочної продукції в Запорізькому регіоні та надання логістичних (складських) послуг. Позивач є оператором щоденних поставок молочної продукції в точки продажу у м. Запоріжжі та за його межами, з власниками яких укладені прямі договори.
За відсутністю власного автотранспорту для перевезень молочної продукції позивач користується послугами перевізників, оплата яких здійснюється у залежності від виду перевезень, погодинної роботи та кілометражу пробігу.
У процесі здійснення господарської діяльності позивачем укладались договори з приватними підприємцями –перевізниками на перевезення вантажів автомобільним транспортом, виконання яких підтверджувалися актами приймання-передачі виконаних робіт, які складалися двічі на місяць.
Згідно п.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, первинні документи –це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується факт отримання ТОВ “ТД “Петра” в перевіряємий період транспортних послуг у сумі 1 520 736,00 грн., які були віднесенні позивачем до складу валових витрат, що знайшло відображення в акті перевірки підприємства. Порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відповідач поширює лише на відсутність товарно-транспортних накладних при наявності інших первинних документів, підтверджуючих здійснення господарських операцій.
Відповідач зазначає, що, згідно п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 14.10.97 №363 та зареєстрованими в Міністерства юстиції України №128/2568 від 20.02.98, товарно-транспортна накладна –єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначається для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно листа Державного комітату України з питань регуляторної політики та підприємництва про застосування товарно-транспортної накладної, дія наказу Міністерства транспорту України та Державного комітету статистики України від 07.08.96 №228/253 “Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи” зупинена публікацією в “Урядовому курєрі” від 07.03.2000 №43 Державним комітетом України з питань регуляторної реформи та підприємництва відповідно до Указу Президента України від 03.02.98 №79/98 (79/98) “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності”. Відновлення дії зазначеної Інструкції можливе лише у разі внесення змін, зазначених у рішенні Держпідприємництва від 16.10.98 №17-02/10 “Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 №79/98 “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності” Мінтрансом України та Держкомстатом України”. Тобто, 3 07.03.00 товарно-транспортна накладна вилучена з переліку бланків суворої звітності.
Отже, дія нормативного акта, що регулює порядок застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи зупинена, тому застосування товарно-транспортних накладних в будь-якому вигляді не є обов'язковим. Застосування товарно-транспортної накладної, виготовленої підприємством на комп'ютерній техніці є можливим.
Таким чином, позивач не був зобов’язаний додатково використовувати зазначені документи в підтвердження валових витрат з перевезення вантажу, оскільки кожний факт надання таких послуг приватними підприємцями - перевізниками підтверджується маршрутними листами та первинним розрахунковими документами (рахунки за транспортні послуги, актами прийому-передачі виконаних робіт), первинними платіжними документами (видатковими касовими ордерами, платіжними дорученнями), податковими накладними, які були досліджені під час перевірки. Придбання цих послуг відображено у книзі придбання товарів підприємства за відповідний період, бухгалтерській та податковій звітності.
Крім того, як свідчать надані позивачем докази, продукція ТОВ “ТД “Петра” отримувалась замовниками безпосередньо від перевізників за видатковими накладними на кожну окрему поставку.
Посилання відповідача на те, що у разі відсутності первинної транспортної документації, яка підтверджує факт перевезення вантажів автомобільним транспортом (товарно-транспортних накладних), платник податків не має підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат є безпідставним, оскільки п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не містить обмежень щодо переліку первинних документів, на підставі яких до валових витрат відносяться суми витрат, пов’язані з продажем продукції (робіт, послуг).
Таким чином, приймаючи рішення про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя неправомірно розширила норму Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що не входить до компетенції органів податкової служби.
Крім того, посилання відповідача, що витрати на оплату транспортних послуг, підтверджені первинними розрахунковими документами, первинними платіжними документами та податковими документами не підтверджують факт перевезення саме молочної продукції, а містять лише інформацію про найменування учасників господарських операцій, виду послуг та вартості цих послуг спростовує наявність у підприємства видаткових накладних, які оформлені відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та містять найменування, одиницю, кількість товару, ціну без ПДВ, суму без ПДВ, сертифікат якості та строк реалізації продукції.
Суд приймає в якості окремого доказу показання свідків Марусича В.М., Шарун М.Є., які підтвердили факт надання послуг з перевезень продукції ТОВ “Торговий дім “Петра”, та складання з позивачем актів приймання – передачі виконаних робіт (наданих послуг), а також зазначили, що перевезення продукції позивача приватними підприємцями –перевізниками здійснюється виключно на підставі укладених договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом та дорожніх листів. Свідок Сальникової Т.А., яка є замовником продукції ТОВ “ТД “Петра” підтвердила своєчасне надання позивачем видаткових накладних на отриману продукцію.
Враховуючи те, що перевіряючими невірно встановлено юридичну сутність та характер правовідносин між суб’єктами господарювання та правомірність ведення позивачем бухгалтерського обліку, нарахування податку і штрафних санкцій є безпідставним, податкове повідомлення-рішення №0000262302/0 від 27.02.006 підлягає визнанню нечинним.
У відповідності до п. п. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.
Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167, розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Запоріжжі №0000262302/0 від 27.02.06 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 527 473,30 грн., у тому числі 380 234,00 грн. за основним платежем та 147 239,00 грн. штрафних санкцій..
3. Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Петра” (69068, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, 8, код ЄДРПОУ 33095108, р/р №2600001751642 в філії Укрексімбанку в м. Запоріжжі, МФО 313979) 3 (три) грн. 40 коп. витрат на держмито. Видати виконавчий документ.
Суддя К.В.Проскуряков