ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.09                                                                                        Справа №  4/76/09

Суддя   Зінченко  Н.Г.

За позовом Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, (69035,           м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-А)

До відповідача Комунального підприємства “Дніпрорудненський водоканал” Дніпрорудненської міської ради, (71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Леніна, 2/ 12)

Про стягнення 593 477,91 грн. основного боргу за договором про надання послуг питного водопостачання № 3/08 від 12.12.2007 р., 59 393,14 грн. пені, 7 424,13 грн. річних відсотків та 25 239,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів

                                                                                                                     

           Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Скиба О.Б.

       

За участю представників:

Від позивача –Скворцова О.О. –довіреність № 01/1287 від 19.12.2008 р.

Від відповідача –Скоробагатько Н.С. –довіреність № 01/986 від 01.07.2008 р.

          23.01.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя (далі за текстом –КП “Облводоканал”) з позовною заявою до Комунального підприємства “Дніпрорудненський водоканал” Дніпрорудненської міської ради, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (далі за текстом –КП “Дніпрорудненський водоканал”) про стягнення 593 477,91 грн. основного боргу за договором про надання послуг питного водопостачання № 3/08 від 12.12.2007 р., 59 393,14 грн. пені, 7 424,13 грн. річних відсотків та 25 239,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2009 р. порушено провадження у справі № 4/76/09, судове засідання призначено на 18.02.2009 р.

Засідання суду відкрито 18.02.2009 р.

В судовому засіданні 18.02.2009 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками сторін вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач про відмову від позову в судовому засіданні 18.02.2009 р. не заявив, заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України та ст., ст. 193, 220 ГК України і полягають в тому, що 12.12.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір про надання послуг питного водопостачання № 3/08, за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з питного водопостачання на господарські, побутові та виробничі потреби в обсязі, узгодженому сторонами, а відповідач зобов’язався прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку, передбаченому договором. На виконання умов договору за липень –серпень 2008 року позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги питного водопостачання на загальну суму 593 477,91 грн. Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленими двохсторонніми актами про надання послуг по відпуску питної води, які узгоджені між сторонами та згідно яких надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій, та рахунками на оплату цих послуг. У відповідності до п. 8.1 Договору оплата за надані послуги проводиться на протязі 7-и днів з моменту отримання акту та рахунку на оплату. Відповідачем акти про надання послуг по відпуску питної води та рахунки на оплату послуг за спірний період отримані, але зобов’язання по сплаті вартості наданих послуг належним чином та у передбачений строк не виконані. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 3/08 від 12.12.2007 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства. Пунктом 9.1 зазначеного Договору сторони визначили, що у разі, коли оплата у встановлений термін не проведена, відповідачу нараховуються пеня за прострочку виконання грошових зобов’язань у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки. Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з КП “Дніпрорудненський водоканал” 593 477,91 грн. основного боргу за договором № 3/08 від 12.12.2007 р., 59 393,14 грн. пені, 7 424,13 грн. річних відсотків та 25 239,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач в судовому засіданні 18.02.2009 р. факт неналежного виконання зобов’язань за договором про надання послуг питного водопостачання та позовні вимоги про стягнення     593 477,91 грн. основного боргу за договором про надання послуг питного водопостачання,     59 393,14 грн. пені, 7 424,13 грн. річних відсотків та 25 239,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів визнав у повному обсязі, про що надав суду письмовий відгук на позовну заяву   № 06/1994 від 18.02.2009 р. Крім того, за текстом відгуку відповідач просить суд надати йому відстрочку виконання судового рішення по даній справі на три місяці, що мотивує важким фінансовим станом підприємства. Таким чином, відповідач вважає, що одночасне і негайне виконання судового рішення у справі № 4/76/09 є неможливим, тому просить суд відстрочити його виконання на три місяці.

          Позивач проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення не заперечив, вважає за необхідне вирішити дане клопотання на розсуд суду.

          Також представниками сторін надано суду Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 16.02.2009 р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким сторони підтвердили факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги питного водопостачання за липень –серпень 2008 року згідно договору 3 3/08 від 12.12.2007 р. в розмірі 593 477,91 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

                                 

ВСТАНОВИВ:

12.12.2007 р. між КП “Облводоканал” (позивачем) та КП “Дніпрорудненський водоканал” (відповідачем) був укладений Договір про надання послуг питного водопостачання № 3/08 (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (виробник) зобов’язався надавати відповідачу (виконавцю) послуги з питного водопостачання на господарські, побутові та виробничі потреби в обсязі, узгодженому сторонами за умовами Договору, а відповідач зобов’язався прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку, передбаченому Договором.

Згідно з п. 14.1 Договір набирає чинності з 01.01.2008 р. та діє  по 31.12.2008 р.

У відповідності до п. 3.2 Договору кількість питної води, спожитої відповідачем, підтверджується щомісячними актами прийняття-передачі питної води, які підписуються представниками позивача і відповідача не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, та скріплюються печатками. Акти прийому-передачі питної води є підставою для остаточних розрахунків за питну воду.

Пунктом 8.1.1 Договору передбачено, що оплата за послуги проводиться відповідачем грошовими коштами в такому порядку: розрахунок за надані послуги проводиться на протязі      7-и календарних днів з моменту отримання акту та рахунку на оплату, які надаються відповідачу до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 4.2.3 Договору відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за надані послуги відповідно до встановлених тарифів.  

На виконання умов Договору в липні та серпні 2008 року позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги питного водопостачання на загальну суму 593 477,91 грн. Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленими СМR-накладними, заявками, актами про відпуск питної води № 180 від 31.07.2008 р. і № 219 від 29.08.2008 р., які узгоджені між сторонами, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств та згідно яких надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій. (Оригінали зазначених актів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).  

Враховуючи вимоги п. 8.1.1 Договору позивачем буди виставлені відповідачу рахунки на оплату наданих послуг питного водопостачання № 192 від 31.07.2008 р. та № 225 від 29.08.2008 р. на загальну суму 593 477,91 грн.

Зазначені рахунки відповідачем отримані в день їх виставлення, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та печаткою підприємства на цих рахунках.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

          Відповідач на користь позивача згідно Договору № 3/08 від 12.12.2007 р. грошові кошти за наданні за липень –серпень 2008 року послуги питного водопостачання у визначений строк не перерахував.

          Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору про надання послуг питного водопостачання № 3/08 від 12.12.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.   

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані йому послуги питного водопостачання за спірний період в сумі 593 477,91 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед КП “Облводоканал” у розмірі 593 477,91 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та актом звіряння взаємних розрахунків від 16.02.2009 р.  

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих послуг питного водопостачання в сумі 593 477,91 грн. пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 9.1 Договору сторони визначили, що у разі, коли оплата у встановлений термін не проведена, відповідачу нараховуються пеня за прострочку виконання грошових зобов’язань у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки. Період нарахування пені за порушення строків оплати за спожиту воду сторонами не обмежується. Пеня нараховується за весь період прострочки виконання зобов’язань, але не більше одного року.

Позивачем пред’явлена до стягнення сума пені в розмірі 59 393,14 грн. Розрахунок позивачем виконано вірно.

Отже, вимога про стягнення з відповідача 59 393,14 грн. пені за порушення строків оплати за надані послуги питного водопостачання за липень –серпень 2008 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, згідно розрахунку позивача, складає 7 424,13 грн., сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання, згідно розрахунку позивача, становить 25 239,71 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 7 424,13 грн. та 25 239,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів заявлені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.  

Відповідач позовні вимоги про стягнення 593 477,91 грн. основного боргу за договором про надання послуг питного водопостачання, 59 393,14 грн. пені, 7 424,13 грн. річних відсотків та 25 239,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів визнав у повному обсязі, про що надав суду відповідну заяву.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв’язку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з КП “Дніпрорудненський водоканал” 593 477,91 грн. основного боргу, 59 393,14 грн. пені,                         7 424,13 грн. річних відсотків та 25 239,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про надання йому відстрочки виконання судового рішення по даній справі на три місяці, заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та відстрочити виконання судового рішення у даній справі на три місяці до 23.06.2009 р., виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Мотивуючи клопотання про відстрочку виконання судового рішення, відповідач зазначає, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду ускладнене важким фінансовим станом підприємства, збитки підприємства за 2008 рік склали 1498,0 тис. грн. Крім того, підприємство має значну заборгованість з оплати заробітної плати та податків.

Таким чином, враховуючи фінансовий стан КП “Дніпрорудненський водоканал” та матеріальні інтереси сторін, приймаючи до уваги те, що відповідач є комунальною установою та зупинення роботи підприємства може призвести до незворотних наслідків у сфері житлово-комунального господарства м. Дніпрорудне, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається –винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення у справі № 4/76/09 та вважає за доцільне клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2009 р. у справі № 4/76/09 задовольнити, відстрочити виконання рішення від 18.02.2009 р. у справі  № 4/76/09 про стягнення з КП “Дніпрорудненський водоканал” на користь КП “Облводоканал” 593 477,91 грн. основного боргу, 59 393,14 грн. пені, 7 424,13 грн. річних відсотків та     25 239,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів на три місяці до 23.06.2009 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 49, 78, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Дніпрорудненський водоканал” Дніпрорудненської міської ради, (71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Леніна, 2/ 12, код ЄДРПОУ 32597938, п/р № 26002301276120 в Дніпрорудненському відділенні ПІБ, МФО 313053) на користь Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-А, код ЄДРПОУ 03327115, п/р № 260024363 в ЗОД АППБ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827)  593 477 (п’ятсот дев’яносто три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 91 коп. основного боргу, 59 393 (п’ятдесят дев’ять тисяч триста дев’яносто три) грн. 14 коп. пені,                           7 424 (сім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 13 коп. –3 % річних, 25 239 (двадцять п’ять тисяч двісті тридцять дев’ять) грн. 71 коп. втрат від інфляції грошових коштів та                6 973 (шість тисяч дев’ятсот сімдесят три) грн. 35 коп. судових витрат.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від           18.02.2009 р. у справі № 4/76/09 про стягнення з Комунального підприємства “Дніпрорудненський водоканал” Дніпрорудненської міської ради, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області на користь Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя 593 477,91 грн. основного боргу,              59 393,14 грн. пені, 7 424,13 грн. річних відсотків та 25 239,71 грн. втрат від інфляції грошових коштів на три місяці до 23.06.2009 р.

Видати наказ.

                       Суддя                                                                                         Н.Г.Зінченко

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України                           “13 березня 2009  р.