ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 червня 2015 р. Справа № 802/1662/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Вільчинського О. В.,

за участю:

секретаря судового засідання:           Череватої А.Ю.

представника позивача:                     ОСОБА_1,

представника відповідача:           ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державний виконавець протиправно, з формальних підстав винесла постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-а-4236/08 виданого 05.03.2014р. Вінницьким окружним адміністративним судом щодо зобов’язання голови Бершадської районної державної адміністрації у визначений законом строк розглянути заяву ОСОБА_3 про виділення єдиним масивом на полі №2 сівозміни №3 земельної ділянки (паю) розміром 1,97 умовних кадастрових гектарів землі, котра перебувала в колективній власності КСП «Агрофірма «Війтівська» та прийняти у відповідності з вимогами чинного законодавства рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходить з наступного.

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_3, датованою 28.04.2014р., старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області сформована постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2014р. щодо виконання виконавчого листа № 2-а-4236/08 виданого 05.03.2014р. Вінницьким окружним адміністративним судом щодо зобов’язання голови Бершадської районної державної адміністрації у визначений законом строк розглянути заяву ОСОБА_3 про виділення єдиним масивом на полі №2 сівозміни №3 земельної ділянки (паю) розміром 1,97 умовних кадастрових гектарів землі, котра перебувала в колективній власності КСП «Агрофірма «Війтівська» та прийняти у відповідності з вимогами чинного законодавства рішення.

16.05.2014р. відповідачем, у зв’язку із несвоєчасним одержанням вказаної вище постанови боржником, винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій.

В подальшому, 27.05.2014р. державним виконавцем повторно прийнято постанову про відкладення провадження виконавчих дій. Дана постанова мотивована тим, що від Бершадської РДА надійшов лист, в якому зазначено, що згідно відомостей електронного реєстру «Лотос» на протязі 2014 року до райдержадміністрації не надходила заява ОСОБА_3 «Про виділення єдиним масивом на полі №2 сівозміни №3 земельної ділянки (паю) розміром 1,97 умовних кадастрових гектарів землі, на підставі чого останній надіслано лист з проханням з’явитись до Бершадської РДА та написати відповідну заяву.

У зв’язку зі зверненням Вінницького окружного адміністративного суду та Київського апеляційного адміністративного суду, державним виконавцем було зупинено виконавче провадження, про що свідчать постанови від 23.06.2014р. та 20.12.2014р.

20.03.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2015р. про відмову в задоволенні заяви про роз’яснення рішення суду прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження.

Крім того, сформовано вимогу державного виконавця, якою голову Бершадської районної державної адміністрації зобов’язано виконати рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 2-а-4236/08 в повному обсязі до 27.05.2015р.

На підставі того, що рішення суду в наданий державним виконавцем строк для виконання не виконано, на боржника постановою від 15.05.2015р. накладено штраф у розмірі 680 грн. та надано строк для виконання рішення суду.

У зв’язку з невиконанням боржником рішення суду в наданий державним виконавцем повторний строк, постановою від 21.05.2015р. на голову Бершадської РДА накладено штраф у розмірі 1360 грн.

22.05.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області сформовано повідомлення про кримінальне правопорушення головою Бершадської районної державної адміністрації.

25.05.2015р. відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Оскільки зазначена постанова є протиправно та такою, що порушує законні права та інтереси позивача, відтак останній звернувся до суду щодо її скасування, а також визнання дій державного виконавця щодо її формування протиправними.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, що передбачено ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

За приписами ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що державний виконавець зобов’язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у зв’язку з чим, наділений повноваженнями щодо накладення штрафів на боржника, повідомлення правоохоронних органів для притягнення боржника до відповідальності, на підставі чого, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як свідчать матеріали справи, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, у зв’язку з невиконанням боржником рішення суду, 15.05.2015р. та 21.05.2015р. накладено штрафи у розмірі 680 грн. та 1360 грн., а в подальшому, внесено повідомлення правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. На виконання вимог вказаних норм, державним виконавцем 25.05.2015р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тобто, відповідач, виносячи постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.05.2015р. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже в задоволенні даної позовної вимоги варто відмовити.

Щодо позовних вимог в частині визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, які виявились у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 43151074 від 25.05.2015р. та поверненні виконавчого листа № 2-а-4236/08 від 05.03.2014р., виданого Вінницьким окружним адміністративним судом протиправними, суд, з урахуванням встановлених обставин на в контексті наявності факту правомірності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.05.2015р., приходить до висновку про відмову в її задоволенні.

Визначаючись щодо позовної вимоги в частині повернення виконавчого листа справа № 2-а- 4236/008 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, суд зазначає, що в розрізі норм чинного законодавства, державний виконавець не наділений зазначеними повноваженнями, а отже суд приходить до висновку, що в задоволенні даної позовної вимоги також слід відмовити.

Таким чином, здійснивши системний аналіз правових норм в розрізі заявлених позовних вимог, надавши правову оцінку обставинам справи, суд, в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повніст.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судові витрати, в узгодження з положеннями статті 94 КАС України, стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                            Вільчинський Олександр Ванадійович