Справа: 22-4151/08                             Головуючий у 1 інстанції: Маринченко М. М.

Доповідач: Жайворонок Т.Є.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

„19"квітня    2008 року                                                                                            м.  Київ.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м.  Києва в складі:

Головуючого: Жайворонок Т.Є,

суддів: Лапчевської О. Ф.,  Кравець В.А,

при секретарі: Косяк О.А.,

з участю

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_3 та відповідачки ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м.  Києва від 05 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  3-я особа товариство з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Кредо",  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши доповідь судді Жайворонок Т.Є.,  пояснення представників сторін,  вивчивши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів -

встановила :

05.09.2007 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги мотивував тим,  що 16.11.2006 року сталася дорожньо-транспортної пригоди на вулиці Богатирській у місті Києві: зіткнулися автомобілі Нісан Мікра під його керуванням та Шеврове Ланчеті під керуванням відповідачки ОСОБА_4 Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2007 року відповідачку було визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення за  ст.  124 КпАП України. В результаті аварії Його автомобілю завдано механічні пошкодження,  вартість відновлюваного ремонту становить 34 892 грн.43 коп.,  вартість експертизи - 442 грн.,  фотопослуги - 24 грн,  евакуація автомобіля -235 грн. Загальна вартість матеріальної шкоди - 35 593 грн.43 коп. Страховик відповідачки ТДВ СК „Кредо" сплатив йому страхове відшкодування в сумі 24 990 грн. з врахуванням встановленого ліміту. Таким чином,  не відшкодованою залишилося 10603 грн.43 коп. Через отримані травми був тимчасово звільнений від роботи з 17.11.2006 року по 23.11. 2006 року. Пережив фізичний біль,  не мав можливості тривалий час користуватися автомобілем.  Просив стягнути з відповідачки у відшкодування матеріальної шкоди 10603 грн.43 коп.,  у відшкодування моральної шкоди 5000 грн,  та судові витрати по справі.

Рішенням Оболонського районного суду м.  Києва від 05 лютого року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 10603, 43 грн. та судові витрати по справі. У відшкодуванні моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду,  позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу,  в якій посилається на те,  що в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження,  в результаті чого з 17.11.2006 року по 23.11. 2006 року перебував на лікуванні. Значний час був позбавлений можливості користуватися автомобілем.  Рішення суду в частині

2

відмови у відшкодуванні моральної шкоди вважає незаконним,  просить скасувати та ухвалити нове,  яким стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.

У поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_4 вказує,  що безпідставно відмовлено у її клопотанні про призначення товарознавчої експертизи. Протокол огляду транспортного засобу складено через місяць після пригоди. Не відображено,  які пошкодження за цей час отримав автомобіль. Протокол огляду складено в автоцентрі , , Голосіївський'',  де працював позивач. Нікого про кримінальну відповідальність не попереджували. Просить рішення скасувати.

В запереченнях на цю скаргу позивач ОСОБА_3 суду пояснив,  що позивачка не спростувала надані ним докази,  хоча для цього було достатньо часу. Суду надано акт спеціаліста-товарознавця,  який має кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця. Після пригоди автомобіль було евакуйовано на стоянку,  а тому він не міг отримати якісь додаткові пошкодження. На час складення акту позивач не працював в ТОВ „Автомобільний центр Голосіївський" . Вказаний акт повністю відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині,  колегія суддів приходить до наступного висновку.

За правилами  ст. 1166 ПК України майнова шкода,  завдана неправомірними діями майну фізичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Задовольняючи позов в частині відшкодування матеріальної шкоди,  суд вірно прийшов до висновку,  що відповідачка ОСОБА_4 порушила Правила дорожнього руху,  що призвело до дорожньо-транспортної пригоди,  в результаті якої автомобіль позивача ОСОБА_3 зазнав механічні пошкодження.

Визначаючи вартість відновлюваного ремонту,  суд виходив з акту спеціаліста автотоварознавця від 25.12.2006 року № 673 ТОВ „Автомобільний центр Голосіївський" (а.с. 9).

Заперечення позивачки щодо встановленої вартості відновлюваного ремонту за цим актом на доказах не грунтуються. А її припущення про можливість пошкодження автомобіля в період між пригодою та складенням акту - надумані,  так як з місця аварії автомобіль позивача було евакуйовано через значні механічні пошкодження (а.с. 9-23).

Рішення в цій частині відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам матеріального та процесуального права,  а тому апеляційну скаргу відповідачки слід відхилити.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди,  суд виходив з того,  що позивач не надав суду докази про перенесені моральні страждання,  які зазнав в результаті неправомірних дій відповідачки.

Висновок суду в цій частині не відповідає встановленим обставинам,  а тому рішення в цій частині слід скасувати і ухвалити нове.

За правилами частини 1  ст. 1167 ЦК України моральна шкода,  завдана фізичній особі неправомірними діями ,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини.

Вимоги в частині відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував тим,  що в результаті пригоди пережив душевні хвилювання і страждання,  з 17.11.2006 року по 23.11.2006 року був звільнений від службових обов'язків у зв'язку з пошкодженням здоров'я,  пережив біль,  пройшов курс лікування. Тривалий час,  який необхідний був для ремонту,  не мав змоги користуватися власним транспортним засобом.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 надав суду листок непрацездатності,  відповідно до якого з 17.11.2006 року до 22.11.2006 року перебував на амбулаторному лікуванні з приводу підозри на струс головного мозку. З доданих до справи адміністративних матеріалів вбачається,  що ОСОБА_3 на місці пригоди була надана медична допомога (а.с. 29).

Враховуючи наведене,  колегія суддів приходить до висновку,  що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення. А виходячи з

2

принципів справедливості,  розумності та об'єктивності,  на користь позивача слід стягнути компенсацію за моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Керуючись  ст.  ст.  1166, 1167 ЦК України,   ст.  ст. 303, 307, 309,  316 ЦПК України,  колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Оболоиського районного суду м.  Києва від 05 лютого 2008 року по даній справі в частині відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити нове наступного змісту:

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення патрає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох

місяців.