ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.06.06 № 4/287/06-АП
суддя Зінченко Н.Г.
За позовною заявою Підприємства “Наша справа” громадської організації офіцерів Запорізької області, м. Запоріжжя
До відповідача Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
Про скасування припису № 14/06 від 16.03.2006р. виданого Головним управлінням архітектури та містобудування
Суддя Зінченко Н.Г.
Секретар судового засідання Скиба О.Б.
У засіданні приймали участь представники:
Від позивача – Немерюк О.А. –довіреність № 27 від 30.05.2006р.
Від відповідача – Гошко А.С. –довіреність № 01-17/702 від 18.05.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
16.05.2006 р. до господарського суду Запорізької області звернулось підприємство “Наша справа” громадської організації офіцерів Запорізької області, м. Запоріжжя до Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської Ради, м. Запоріжжя, з вимогами про скасування припису № 14\16 від 16.03.2006р.
Ухвалою від 17.05.2006р. відкрито провадження у адміністративній справі № 4/287/06-АП та призначене судове засідання на 13.06.2006 р., витребувані документи та докази необхідні для розгляду справи. В залученні до участі у справі у якості третьої особи , без самостійних вимог на предмет спору , Запорізької міської ради, відмовлено, оскільки позивач не обґрунтував, яким чином рішення з цієї справи вплине на її права та обов’язки.
В судовому засіданні 13.06.2006р. оголошено перерву до 20.06.2006р.
В судовому засіданні 20.06.2006р. представником позивача надана письмова заява, якою уточнені позовні вимоги, позивач просить суд скасувати припис № 14\06 від 16.03.2006р., виданий Головним управлінням Архітектури та містобудування Запорізької міської ради. Заява мотивована тим, що при підготовці адміністративного позову позивачем була допущена описка , а саме невірно вказаний номер оскаржуваного припису, замість номеру припису 14\06, вказано №14\16.
Фактично судом встановлено, що оскаржуваний припис має № 14\06 від 16.03.2006р.
Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом , розглядаються позовні вимоги про скасування припису Головного управління архітектури та містобудування № 14\06 від 16.03.2006р.
В судовому засіданні 20.06.2006р. представником позивача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 4\287\06 –АП до набрання законної сили рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням підприємства „Наша справа” громадської організації офіцерів Запорізької області щодо офіційного тлумачення положень ст.1 та п.1 ст.18 Закону України „Про рекламу”. В обґрунтування клопотання позивач надав суду конституційне звернення від 19.06.2006р. № 6\5 та опис вкладень в цінний лист від 20.06.2006р., направлений на адресу Конституційного суду України.
Суд, розглянувши заявлене клопотання про зупинення провадження у справі, ухвалив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки підставою для зупинення провадження у справі є прийняття до розгляду Конституційним судом звернення позивача, а таких документів суду надано не було.
Судовий розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.
20.06.2006р. справу розглянуто, прийнято постанову, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Сторонам повідомлено , що постанова в повному обсязі буде виготовлена 27 червня 2006р.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі Зазначає , що основним видом діяльності підприємства позивача є здійснення послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом, а тому позивач відповідно до вимог Закону України „Про транспорт” є підприємством транспорту. У зв’язку з цим , позивач має право розміщення реклами на об’єктах (майні), що йому належать (знаходяться в користуванні), у спрощений спосіб, а саме, у відповідності до ст.18 Закону України „Про рекламу”, лише за погодженням з власником об’єкту транспорту. 16.03.2006р. відповідач видав припис № 14\06 про демонтаж двох розміщених позивачем на фасаді будинку № 8 по вул.Сталеварів м.Запоріжжя рекламних конструкцій форматом 3,0*6,0, як розміщених без отримання відповідного дозволу. Позивач вважає, що вказаний припис видано відповідачем незаконно, оскільки він не має повноважень регулювати правовідносини щодо розміщення реклами на транспорті. Розміщена реклама не є об’єктом зовнішньої реклами, для якої потрібно одержання дозволу органів місцевого самоврядування, а є рекламою на транспорті, так як розміщена на фрагменті стіни, що знаходиться в користуванні підприємства транспорту. Таким чином, відповідач порушує права та законні інтереси підприємства позивача, оскільки створює перешкоди у здійсненні ним підприємницької діяльності, впливаючи на ділову репутацію підприємства „Наша справа”. На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав та пояснив, що оспорюваний припис ним було видано у відповідності до вимог законодавства України про рекламу та в межах наданих повноважень, оскільки позивач розмістив рекламні конструкції з порушенням Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м.Запоріжжі, затвердженого рішенням виконкому Запорізької міської ради від 22.04.04р. № 149, без отримання відповідного дозволу, який видається виконкомом і є підставою для розміщення зовнішньої реклами. Тому, відповідач, керуючись п.2.1.1. розділу 2 та п.4.2. р.4 „Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами” , затвердженого рішенням виконкому Запорізької міської ради № 149 від 22.04.2004р., видав припис на демонтаж цих конструкцій з вказівкою терміну демонтажу. Посилання позивача на ст.1,ст.18 Закону України „Про рекламу” відповідач вважає безпідставними, оскільки будинок №8 по вул.Сталеварів, на стіні якого позивач розмістив рекламу, є гуртожитком, що перебуває на балансі ВАТ „Запорізький алюмінієвий комбінат” , яке не є підприємством транспорту, а тому ніяких підстав застосовувати спрощений порядок розміщення реклами у позивача не було. Просить суд відмовити в задоволені позову.
Cудом були також досліджені письмові докази, які залучені до матеріалів справи.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом , 16.03.2006р. начальником Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради, на підставі Закону України „Про рекламу”, Постанови КМУ №2067 від 29.12.2003р., згідно проведеної перевірки, видано припис № 14\06 директору підприємства „Наша справа” Громадської організації офіцерів Запорізької області та завідуючій гуртожитком № 1 ВАТ „ЗАЛК” про демонтаж двох самовільно розміщених рекламних конструкцій форматом 3,0 * 6,0, що розташовані на фасаді будинку № 8 по вул.Сталеварів в м.Запоріжжі.
Так, статтею 1 Закону України „Про рекламу” визначені поняття реклами та реклами на транспорті.
Так, рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи або товару.
Реклама на транспорті –реклама , що розміщується на території підприємств загального користування , метрополітену, зовнішній на внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.
Відповідно до п.1 ст.16 Закону України „Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 статті 18 Закону України “Про рекламу” розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об’єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму і зміст реклами забороняється.
Порядок розміщення зовнішньої реклами, врегульований Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003р. (далі –Типові правила).
Відповідно до п.5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватись установа , організація (далі –робочий орган).
Згідно з п.6 Типових правил до повноважень робочого органу належить, зокрема, приймання, реєстрація та розгляд заявок від розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволів, прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу або про відмову у встановлені такого пріоритету, підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу або про відмову у його наданні, видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради та ін..
Керуючись зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, виконавчий комітет Запорізької міської ради затвердив рішенням № 149 від 22.04.2004р. Порядок розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м.Запоріжжі.
Згідно з п.3.1. розділу 3 Порядку зовнішня реклама розміщується згідно дозволів, які видаються на підставі рішень виконкому міської ради, у порядку встановленому розд.6 рішення № 149.
Відповідно до п.3.2. Порядку розміщення зовнішньої реклами в м.Запоріжжі регулювання діяльності по розміщенню зовнішньої реклами в м.Запоріжжі виконує Головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради (далі –робочий орган). Як передбачено п. 9 Типових Правил розповсюджувач зовнішньої реклами (заявник) подає робочому органу заяву затвердженої форми, фотокартку або комп’ютерний макет місця на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням. Копію свідоцтва про державну реєстрацію заявника.
За наявності всіх документів , передбачених пунктом 9 Правил , заява протягом трьох днів з дати її надходження реєструється робочим органом в журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами затвердженої форми (далі—журнал реєстрації). Робочий орган протягом п’яти днів перевіряє місце розташування рекламного засобу, на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого дозволу, та приймає рішення про встановлення пріоритету або про відмову у встановленні пріоритету . Після цього заявнику видається для оформлення два примірники дозволу та визначається коло осіб, з якими необхідно їх погодити Після отримання належним чином оформлених двох примірників дозволу готується відповідне рішення виконкому на видачу дозволу. Виконком розглядає подані документи та приймає рішення про надання дозволу або відмову в його наданні..
Аналогічний порядок , передбачений п. 6 рішення міськвиконкому № 149 від 20.04.04р.
Позивач, проти факту того, що вказані рекламні конструкції розміщені ним не заперечує, однак вважає, що оскільки підприємство позивача є підприємством транспорту, то розміщення реклами на об’єкті транспорту ( а саме фрагменті стіни будівлі, розташованої за адресою Сталеварів 8, що знаходиться в користуванні позивача за договором оренди) відбувається у спрощений спосіб , лише за згодою власника об’єкту, на якому розташована реклама, та не потребує узгодження з жодним державним органом (ст..18 Закону України „Про рекламу”).
Суд не погоджується з такими доводами позивача, та вважає їх такими, що суперечать вимогам законодавства про рекламу, про транспорт, виходячи з наступного.
Будинок № 8 по вул.Сталеварів в м.Запоріжжі є гуртожитком ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, яке не є підприємством транспорту. Тому суд вважає, що позивач безпідставно вважає розміщену ним рекламу на фасаді зазначеного будинку, рекламою на транспорті.
Посилання позивача на договір оренди фрагменту стіни за адресою вул.Сталеварів 8 , укладеного між ВАТ „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” № 8\1\43Д(2006) від 17.01.2006р., судом не приймаються.
Не даючи правової оцінки укладеному договору, оскільки згідно зі ст.11 КАСУ адміністративні справи розглядаються судом в межах заявлених вимог, суд вважає, що укладення такого договору не надає об’єкту оренди статусу майна підприємства транспорту, оскільки орендар є підприємством транспорту.
Законодавець чітко визначив в ст.9 Закону України „Про транспорт”, яке майно є майном підприємств транспорту. Позивач не надав доказів, що об’єкт на якому він розмістив рекламні конструкції є майном підприємства транспорту, а тому застосування до розміщеної реклами ст.18 Закону України „Про рекламу” є необґрунтованими.
Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що рекламні конструкції розміщені позивачем є об’єктами зовнішньої реклами , а тому позивач розмістив їх в порушення Порядку розміщення зовнішньої реклами , без отримання відповідного дозволу виконкому Запорізької міської ради.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 149 від 22.04.2004р. був затверджений Порядок демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами.
Пунктом 2.1.1. передбачено, що Контроль за встановленою зовнішньою рекламою, згідно наданих повноважень, виконує Головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради—робочий орган з питань зовнішньої реклами.
Розділом 4 цього Порядку передбачений порядок дій у випадку виявлення порушень при розміщенні рекламних конструкцій розміром більше 3,0кв.м., а саме п.4.2. передбачені повноваження ГУАтаМ видавати приписи порушникам на демонтаж рекламних конструкцій з вказівкою терміну демонтажу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що припис № 14\06 від 16.03.2006р., про демонтаж двох самовільно розміщених рекламних конструкцій на адресу позивача, виданий ГУАтаМ Запорізької міської ради у відповідності до вимог законодавства про рекламу та в межах наданих повноважень. Позивач не довів суду законності підстав для розміщення двох рекламних конструкції по вул.Сталеварів 8 в м.Запоріжжі, а тому позовні вимоги про скасування припису відповідача від 16.03.2006р. № 14\06 не підлягають задоволенню.
Судовий збір сплачений позивачем до відшкодування не присуджується.
Керуючись ст., ст. 94, 158 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні прозову відмовити повністю
Суддя Н.Г.Зінченко
Сторонам повідомлено, що постанова у повному обсязі буде виготовлена 27.06.2006 р.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.