ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.06 Справа № 9/124д/06
Суддя Нечипуренко О.М.
За позовом: Прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206), Управління у справах приватизації Запорізької міської ради (69000, м. Запоріжжя, бульв. Центральний, 25) до відповідача: Приватного малого підприємства фірми “Ефес” ( 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 100/20) |
Суддя Нечипуренко О.М. |
Представники: |
Від позивача | Не з’явився |
Від відповідача Прокурор | Не з’явився Не з’явився |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Розглядається позовна заява прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, пред’явлена в інтересах Запорізької міської ради, Управління у справах приватизації Запорізької міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 59 від 01.09.2004 р., укладеного між Управлінням у справах приватизації і Приватним малим підприємством фірмою “Ефес”, та зобов’язання відповідача повернути об’єкт –нежитлове приміщення (літ.А-15) загальною площею 761,5 кв. м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 52-а, - у комунальну власність м. Запоріжжя.
Провадження по справі № 9/124Д/06 порушене ухвалою суду від 27.03.2006, судове засідання призначено на 19.04.2006. У зв’язку із неявкою позивача слухання справи відкладалось на 29.05.2006, про що сторони та прокурор повідомлялись відповідною ухвалою суду. В судовому засіданні 29.05.2006 оголошено перерву до 14.06.2006; за клопотанням представників сторін строк вирішення спору у даній справі продовжено до 30.06.2006.
14.06.2006 року спір розглянуто, оголошено перерву до 29.06.2006 для підготовки повного тексту рішення суду.
За клопотанням сторін в судових засіданнях не здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
Позовні вимоги засновані прокурором на ст. 230 Цивільного кодексу України і викладаються в наступному: прокурор просить визнати недійсним договір купівлі-продажу об’єкту права комунальної власності № 59 від 01.09.2004, укладений між Управлінням у справах приватизації і ПМПФ “Ефес”, та повернути приватизоване приміщення у комунальну власність м. Запоріжжя, вказуючи на те, що згаданий договір був укладений на підставі наданих відповідачем неправдивих відомостей стосовно суми невід’ємниих поліпшень приміщення при його приватизації. Прокурор вказує також на те, що особи, які подали до органу приватизації підроблені документи фінансово-бухгалтерської документації –директор фірми Міньков В.В., бухгалтер Болотна В.В. та оцінювач Гавриленко О.Ю. –були притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 366 ч. 1 КК України, однак постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2005 провадження у кримінальній справі було припинено, підсудні звільнені від кримінальної відповідальності на підставі положень Закону України “Про амністію”.
В судових засіданнях прокурор підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідач позов не визнав, вважає його таким, що не підлягає задоволенню. На обґрунтування заперечень пояснив суду, що документи, які були підроблені –це документи первинного бухгалтерського обліку, а саме видаткові касові ордери на суму 214 579,20 грн., які не є додатком чи невід’ємною частиною спірного договору купівлі-продажу, отже вони не мають істотного значення для цього договору у розумінні ст. 229 ч. 1 та ст. 230 ЦК України. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що п.6.5 додаткової угоди до спірного договору було передбачене зменшення вартості об’єкту при його приватизації у випадку здійснення орендарем невід’ємних поліпшень орендованого майна на суму коштів, витрачених на ці поліпшення. Дійсна вартість здійснених поліпшень згідно висновку № 274-30-05-б комплексної судової будівельно-економічної експертизи у кримінальній справі № 1-403/05 складає 839 419 грн. Отже, у даному випадку відповідач лише використав передбачене умовами договору право на зменшення вартості об’єкту приватизації на суму 214 579,20 грн. Також відповідач зазначив, що спірний договір купівлі-продажу містить всі необхідні для даного виду договорів умови, які були погоджені сторонами при його укладенні, отже твердження прокурора про введення ПМП фірмою “Ефес” в оману Запорізької міської ради щодо обставин, які мають істотне значення, не відповідають дійсності.
Не погоджуючись із відзивом відповідача, прокурор представив суду письмові заперечення ( вих. № 02-02-06 від 29.05.2006), в яких пояснив, що при укладенні договору купівлі-продажу об’єкту права комунальної власності № 59 відповідачем був використаний акт прийому-передачі робіт з незалежної оцінки суб’єкта оціночної діяльності –ТОВ “Оцінка Плюс”, який був складений на підставі підроблених витратних касових ордерів за договорами № 1 від 15.01.00 р. та № 2 від 10.02.00 р. про виконання робіт між ПМП фірмою “Ефес” та Латієм В.П. Згідно із висновком ТОВ “Оцінка Плюс” відповідач здійснив невід’ємні поліпшення орендованого приміщення на суму 214 579,20 грн., у зв’язку із чим на цю суму було зменшено ціну об’єкту приватизації при укладенні спірного договору. Вказуючи на те, що одна з сторін навмисно ввела в оману іншу сторону щодо обставин, які мають істотне значення, прокурор вважає, що договір купівлі-продажу об’єкту права комунальної власності № 59 від 01.09.2004 повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.. 230 ЦК України.
Представник позивача в судове засідання 14.06.2006 не прибув. 20.06.2006 на адресу господарського суду від позивача - Управління у справах приватизації Запорізької міської ради - надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 1779/01-12 від 14.06.06 р.) Суд не приймає до розгляду вказаний документ, оскільки він поданий до суду після закінчення судового розгляду спору, тобто після дослідження судом всіх фактичних обставин справи і представлених сторонами доказів, в період підготовки судом повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами в судовому засіданні додаткові документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені прокурором вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 28 травня 1999 року між ДКП “ВРЕЖО № 1” (Орендодавець) і ПМПФ “Ефес” (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 240/01, за умовами якого орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування під кафе нежитлове приміщення загальною площею 671,7 кв. м, розташоване за адресою: вул. Перемоги, 52-а.
Під час оренди вказаного приміщення орендарем були здійснені роботи щодо поліпшення цього приміщення. Так, згідно акту № 61 прийому-передачі робіт з незалежної оцінки нежитлового приміщення ІІ (літ. А-15), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 52-а, ринкова вартість невід’ємних поліпшень орендованого нерухомого майна становить 249 888,00 грн., а ринкова вартість об’єкта оцінки (разом з поліпшеннями) становить 857 389,00 грн., без врахування ПДВ.
01.09.2004 року, на підставі рішення Запорізької міської ради від 31.03.2004 № 34, Управління у справах приватизації Запорізької міської ради (Орган приватизації) уклало з ПМПФ “Ефес” (Покупець) договір купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 59 (надалі –Договір).
За умовами згадного Договору Орган приватизації зобов’язався передати у власність Покупця об’єкт приватизації - нежитлове приміщення ІІ (літ. А-15), загальною площею 761,5 кв. м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 52-а, а останній зобов’язався прийняти об’єкт та сплатити ціну відповідно до умов Договору.
Ціна продажу об’єкту, згідно п.1.7 Договору, складає 731 581,20 грн. з урахуванням ПДВ.
Як зазначено в п.1.5 Договору, право власності на об’єкт приватизації переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення Договору.
08.09.2004 Договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В., зареєстрований у реєстрі за № 2019, а 10.09.2004 р. вищевказане нежитлове приміщення було передане Покупцю за актом прийому-передачі № 58.
Мотивуючи позов, прокурор вказує на те, що вищевказаний Договір був укладений на підставі наданих ПМП “Ефес” неправдивих відомостей стосовно суми невід’ємних поліпшень приміщення, у зв’язку із чим ціна об’єкту при його продажу була зменшена на 214 579,20 грн. Прокурор вважає, що такий правочин має бути визнаний недійсним на підставі ст.. 230 ЦК України.
Суд вважає доводи прокурора необґрунтованими і не підтвердженими фактичними обставинами справи з огляду на наступне:
Згідно із ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Обґрунтовуючи позов, прокурор посилається на ст.. 230 Цивільного кодексу України, згідно із приписами якої, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.
Частина 1 ст. 229 цього ж Кодексу встановлює, що істотне значення має обман щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей та якостей речі які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
У відповідності до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом статті 29 ГПК України, прокурор, який приймає участь у справі, несе обов’язки і користується всіма правами сторони.
Таким чином, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві повинен зазначити, у чому полягає порушення інтересів держави і обґрунтувати необхідність їх захисту.
Зокрема, пред’явивши даний позов, прокурор повинен був довести, що оспорюваний договір купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності укладений саме під впливом обману у розумінні ст.. 230 ЦК України. При цьому обставини, щодо яких помилявся позивач при укладенні договору, повинні мати істотне значення для цього правочину відповідно до ч.1 ст.. 229 ЦК України. Встановлення судом саме вказаних фактів є підставою для визнання договору недійсним в порядку ст.. 230 ЦК України.
Однак, з представлених суду доказів, суд не вбачає, яким саме чином ПМП фірма “Ефес” при укладенні спірного Договору ввела в оману Управління у справах приватизації щодо обставин, що мають істотне значення для даного договору.
Так, при розгляді даного спору, на підставі запиту до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.03.2006), господарським судом були досліджені матеріали кримінальної справи № 440407 пр відносно обвинувачених гр.-н Болотної В.В., Мінькова В.В., Гавриленко О.Ю. у скоєнні злочинів, передбачених ст.. 354 ч. 2, ст.. 366 ч. 2, ст.. 233 ч. 2 Кримінального кодексу України.
В матеріалах згаданої кримінальної справи міститься укладена між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, КП “ВРЕЖО № 1” та ПМП фірмою “Ефес” додаткова угода від 01.06.2004 року до договору оренди нежитлового приміщення № 240/01 від 01.06.1999 р., відповідно до якої в п.6.5 договору оренди внесено наступне: “якщо Орендар за рахунок власних коштів за згодою Орендодавця здійснив поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, витрати Орендаря компенсуються при приватизації об’єкту оренди –за рахунок зменшення вартості майна, визначеної експертним шляхом, на суму коштів, фактично витрачених Орендарем для здійснення невід’ємних поліпшень...”.
З викладеного слідує, що вже при укладенні договору купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 59 покупець –ПМП фірма “Ефес” - мав право на компенсацію здійснених ним невід’ємних поліпшень орендованого приміщення шляхом зменшення ціни продажу на суму цих поліпшень.
Згідно Висновку № 274-30-05-б комплексної судової будівельно-економічної експертизи, що міститься в матеріалах вищезгаданої кримінальної справи, фактична вартість виконаних робіт по ремонту і реконструкції нежитлового приміщення по вул.. Перемоги, 52-а в м. Запоріжжя становить 839 419 грн. При цьому у Висновку зазначено, що вказані витрати підтверджені наявними у матеріалах кримінальної справи договорами на виконання робіт, актами виконаних робіт, накладними на придбання будівельних матеріалів, платіжними дорученнями та іншими документами (копія Висновку залучена до матеріалів даної справи).
Як слідує з акту № 61 прийому-передачі робіт з незалежної оцінки об’єкта приватизації від 27.08.2004 р., що передував продажу нежитлового приміщення, ринкова вартість об’єкта до виконання орендарем невід’ємних поліпшень на дату оцінки становить 607 501 грн. без урахування ПДВ, ринкова вартість з поліпшеннями –857 389 грн. (відповідно вартість невід’ємних поліпшень майна складає 249 888 грн.).
За умовами спірного Договору ціна продажу приміщення становила 731 581,20 грн., у т.ч. ПДВ – 121 930,20 грн. Таким чином, орендоване приміщення фактично було придбане відповідачем по ринковій вартості об’єкта оцінки у відповідності із фізичним станом, яким він характеризувався до здійснення ПМП фірмою “Ефес” невід’ємних поліпшень.
З викладеного слідує, що в результаті приватизації нежитлового приміщення по вул.. Перемоги, 52-а в м. Запоріжжя будь-якої матеріальної шкоди інтересам територіальної спільноти м. Запоріжжя, зокрема, в її особі –Запорізькій міській раді, заподіяно не було.
Більш того, досудовим слідством під час обвинувачення гр.-н Болотної В.В., Мінькова В.В., Гавриленко О.Ю. у скоєнні злочинів, передбачених ст.. 354 ч. 2, ст.. 366 ч. 2, ст.. 233 ч. 2 Кримінального кодексу України було встановлено, що підроблення та використання зазначеними особами видаткових касових ордерів на суму 214 579,20 грн. не призвело до зміни вартості об’єкта приватизації, враховуючи вартість фактично виконаних ПМП “Ефес” робіт по ремонту і реконструкції орендованого приміщення –839 419 грн.
Вищевикладені доводи підтверджуються також постановами прокурора від 14.10.2005 про зміну обвинувачення, що містяться в матеріалах кримінальної справи № 440407 пр ( копію постанови про зміну обвинувачення залучено до матеріалів даної справи).
Слід також звернути увагу на те, що за замістом ст. 230 ЦК України, обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Суд вважає, що здійснення працівниками ПМП фірми “Ефес” підроблення документів бухгалтерського обліку не є тією обставиною, яка б перешкодила укладенню спірного договору купівлі-продажу, оскільки, по-перше, ці документи не є додатком чи невід’ємною частиною договору, а по-друге, як вже встановлено, їх використання не призвело до зміни вартості об’єкта приватизації.
Таким чином, доводи прокурора про навмисне введення ПМП фірмою “Ефес” в оману Управління у справах приватизації Запорізької міської ради при укладенні спірного Договору спростовані обставинами, що наведені вище.
З огляду на те, що прокурором не доведено і судом не встановлено підстав для визнання договору купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 59 від 01.09.2004 р. недійсним, суд знаходить заявлені прокурором позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись ст..ст.. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя О.М.Нечипуренко