ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.06 Справа № 9/116/06
Суддя Нечипуренко О.М.
За позовом Комунального сільськогосподарського підприємства “Запоріжзеленгосп” (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 9)
до Приватного підприємства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 47 435,40 грн.
Суддя Нечипуренко О.М.
Представники сторін:
від позивача - Верлата О.М., доручення НОМЕР_289/06 від 16.05.2006 р.;
від відповідача - ОСОБА_2, доручення № НОМЕР_1.
СУТЬ СПОРУ:
КСП “Запоріжзеленгосп” звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з ПП ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди окремого індивідуально визначеного майна № НОМЕР_2 в розмірі 47 435,40 грн., що складається з 39 529,50 грн. - заборгованості з орендної плати, 37,00 грн. - витрат по оплаті електроенергії та 7 905,90 грн. - ПДВ.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2006 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/116/06 з призначенням судового засідання на 17.04.2006. В судовому засіданні 17.04.2006 за клопотанням сторін судом оголошено перерву до 31.05.2006; за клопотанням сторін строк розгляду спору у справі продовжено до 30.06.2006. В судовому засіданні 31.05.2006 також оголошувалась перерва до 07.06.2006 для надання додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 07.06.2006 розгляд справи судом закінчено, слухання справи відкладене на 29.06.2006 для підготовки повного тексту судового рішення.
За клопотанням представників сторін судові засідання проводились без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позовні вимоги засновані позивачем на умовах договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № НОМЕР_2, ст. ст. 11, 16, 509, 628, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” і викладаються в наступному: у відповідності до умов укладеного між сторонами договору оренди відповідач, як орендар, прийняв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати орендну плату за користування тимчасовим збірно-розбірним модулем блочної теплиці НОМЕР_2 корпусу 2 за адресою: АДРЕСА_2, який знаходиться на балансі позивача. Пунктом 3.1 договору встановлено розмір орендної плати за серпень 2005 року в сумі 19 666,67 грн.; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Відповідач в порушення умов договору не сплатив орендну плату за серпень-вересень 2005 року, а також не оплатив користування електричною енергією та водою у вказаний період. Згідно розрахунку позивача, за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за спірний період в сумі 39 412,00 грн., по оплаті за електроенергію в сумі 37,00 грн., по оплаті за воду -в сумі 80,50 грн., а також нараховано ПДВ в розмірі 7 905,90 грн. У зв'язку із викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальній сумі 47 435,40 грн.
Відповідач позов визнав частково, в сумі 156,40 грн. На обґрунтування заперечень пояснив суду, що орендна плата, нарахована позивачем за серпень-вересень 2005 року, не відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема, суперечить ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, якою передбачено, що річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У зв'язку із тим, що оціночна вартість переданого в оренду майна склала 61 160 грн., за розрахунком відповідача щомісячна орендна плата повинна складати 509,70 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по орендній платі за спірний період повинна становити 1019,40 грн., а у зв'язку із оплатою 900,00 грн. - заборгованість фактично складає 119,40 грн. У зв'язку із викладеним, відповідач вказує на те, що підписання ним договору оренди з позивачем є помилковим, оскільки вказаний у договорі розмір орендної плати за перший місяць в сумі 19 666,67 грн. суперечить положенням Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Відповідач також звернув увагу суду на те, що він звертався до позивача із листами від 13.12.2005 р., від 22.12.2005 р. та від 05.01.2005 р. з вимогою переглянути та змінити розмір орендної плати, яку позивач залишив без задоволення. Крім того, відповідач вважає, що при підписанні договору оренди № НОМЕР_2 позивачем було порушено встановлений законодавством порядок складання договору оренди. У зв'язку із викладеним, відповідач вважає укладений з позивачем договір оренди таким, що винен бути визнаний судом недійсним.
Представник позивача в судове засідання 07.06.2006 не прибув. Після закінчення судового засідання 07.06.2006 до канцелярії господарського суду від позивача надішли письмові пояснення до позову (вих. № НОМЕР_3) та заява про збільшення позовних вимог (вих. № НОМЕР_4). Суд не приймає до розгляду вказані документи, оскільки вони надійшли після закінчення судового розгляду спору, тобто після дослідження судом всіх фактичних обставин справи і представлених сторонами доказів, в період підготовки судом повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами в судових засіданнях додаткові документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 01 серпня 2005 року між КСП “Запоріжзеленгосп” Запорізької обласної ради (Орендодавець) і Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі Комунального сільськогосподарського підприємства “Запоріжзеленгосп” Запорізької обласної ради НОМЕР_2 (надалі -Договір).
За змістом пункту 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування для вирощування овочевих культур об'єкт спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області -тимчасовий збірно-розбірний модуль блочної теплиці НОМЕР_2 корпусу № 2, загальною площею 5 900 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2, яке знаходиться на балансі КСП “Запоріжзеленгосп”. Вартість об'єкту станом на 01.08.2005 р. відповідно до Акту оцінки вартості майна становить 61 160,00 грн.
Згідно із п.3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням сесії Запорізької обласної ради від 31.03.2005 НОМЕР_5. Місячна орендна плата за перший місяць оренди -серпень 2005 року -складає за згодою сторін 19 666,67 грн.; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Проаналізувавши умови вищевказаного Договору, суд дійшов висновку що п.3.1 Договору в частині визначення розміру місячної орендної плати суперечить діючому законодавству. Доводи господарського суду ґрунтуються на наступному:
Предметом оренди за умовами укладеного між сторонами Договору є майно, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області.
Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами на підставі даного Договору регулюються нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Пунктом 1 статті 19 згаданого закону встановлено, що річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.
З пояснень, наданих представниками сторін в судових засіданнях, слідує, що конкурс на оренду тимчасового збірно-розбірного модулю блочної теплиці НОМЕР_2 орендодавцем не проводився. Договір був укладений після усного звернення відповідача до позивача з пропозицією укласти договір оренди. Таким чином, у даному випадку визначення розміру орендної плати за користування об'єктом повинно проводитись, виходячи з меж, встановлених законом.
У відповідності до п.1.1 Договору, вартість об'єкту оренди станом на 01.08.2005, відповідно до Акту оцінки вартості майна становить 61 160,00 грн.
Виходячи з викладеного, річна вартість вказаного майна повинна складати 6 116,00 грн. (61 160, 00 грн. * 10%); відповідно, щомісячний розмір орендної плати складає 509,70 грн. (6 116,00 грн. / 12 місяців).
Методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності (п. 2 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).
В п.3.1 Договору зазначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням сесії Запорізької обласної ради від 31.03.2005 НОМЕР_5. Пунктом 6 вказаної Методики передбачено, що розмір річної орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна встановлюється за згодою сторін, але не менш ніж 5 відсотків залишкової вартості орендованого майна (вартості, визначеної незалежною оцінкою), а у разі, коли орендарем є суб'єкт малого підприємництва -не менш ніж 4 відсотки залишкової вартості орендованого майна.
Якщо визначати розмір орендної плати за п. 6 згаданої Методики, то розмір річної орендної плати за оренду тимчасового збірно-розбірного модулю блочної теплиці НОМЕР_2 не може перевищувати 2 446,40 грн. (61 160, 00 грн. * 4 %), а відповідно і щомісячний розмір орендної плати повинен складати 203,87 грн. (2 446,40 грн. / 12 місяців).
В судових засіданнях відповідач пояснив суду, що розмір орендної плати позивач із ним не погоджував, у зв'язку із чим, він підписав запропоновану позивачем редакцію договору із вже визначеним розміром орендної плати. Після підписання Договору, відповідач, не погоджуючись із розміром орендних платежів, неодноразово звертався до позивача із пропозицією переглянути та змінити розмір орендної плати, про що свідчать надані суду листи від 31.12.2005, від 22.12.2005, від 05.01.2006.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що встановлений позивачем в п.3.1 Договору місячний розмір орендної плати -19 666,67 грн. при вартої об'єкту оренди 61 160 грн. - значно перевищує її розмір, передбачений ст.. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п.6 Методики розрахунку орендної плати, а відтак, суперечить приведеним вище нормам.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Підставою недійсності право чину, відповідно до ч. 1 ст. 215 цього ж кодексу, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Згідно із п.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 (зі змінами, внесеними пізніше), якщо вирішуючи господарський спір господарський суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись частиною 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.
Згідно із приписами ст.. 217 ЦК України, недійсність окремої частини право чину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин, був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Судом встановлено, що не відповідаючою вимогам закону є умова Договору, якою встановлено розмір орендної плати (п.3.1), і ця умова Договору є істотною для договорів оренди відповідно до приписів п. 1 ст. 284 Господарського кодексу України. Таким чином, треба зазначити, що без включення до Договору зазначеного вище пункту цей Договір взагалі не був би укладений. Саме з приводу розміру орендної плати за Договором у сторін виник спір, що розглядається судом у межах даної справи.
У зв'язку із викладеним, суд вважає, що Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі Комунального сільськогосподарського підприємства “Запоріжзеленгосп” Запорізької обласної ради НОМЕР_2 від 01.08.2005 має бути визнано недійсним повністю з моменту його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З огляду на вищевикладене, підстави для нарахування орендної плати та стягнення з відповідача заборгованості по ній (в сумі 39 412,00 грн. та ПДВ в сумі 7 905,90 грн. ) за Договором оренди окремого індивідуально визначеного майна № НОМЕР_2 у позивача відсутні. У задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє у зв'язку із викладеним вище.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за електроенергію в сумі 37,00 грн., та заборгованості по оплаті за воду -в сумі 80,50 грн.
Як слідує зі змісту п.3.6 Договору, до суми орендної плати не входить відшкодування витрат Орендодавця за надані Орендареві комунальні послуги. Відшкодування зазначених витрат відбувається відповідно до укладених угод між Орендодавцем та Орендарем та чинного законодавства України.
Як свідчать матеріали справи, договір на відшкодування комунальних послуг між сторонами укладений не був.
Згідно положень статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. За змістом ст.. 14 цього ж Кодексу, цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Таким чином, оскільки з Договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № НОМЕР_2 не випливає обов'язок орендаря сплачувати орендодавцю за спожити комунальні витрати, а окремий договір на відшкодування таких витрат між сторонами укладений не був, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за електроенергію в сумі 37,00 грн., та заборгованості по оплаті за воду - в сумі 80,50 грн. відсутні.
За таких обставин, заявлені позивачем в цій частині вимоги судом не задовольняються.
У разі недійсності правочину кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього право чину (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
З представлених суду доказів та пояснень сторін слідує, що умови Договору фактично не виконувались: хоча майно і було передане відповідачу за актом прийому-передачі від 01.08.2005, останній не використовував орендоване майно за призначенням (вирощування овочів в закритому грунті) у зв'язку із непридатністю об'єкту для вказаних цілей і необхідністю відновлення його технічного стану, не отримував доходів від здійснення своєї господарської діяльності, і відповідно не сплачував позивачу орендні платежі у зв'язку із завищеним розміром орендної плати. Як слідує з пояснень позивача, викладених у письмовій заяві від 31.05.2006, з 01.11.2005 р. відповідач не користувався орендованим майном. Таким чином, на даний момент об'єкт оренди перебуває у володінні і користуванні КСП “Запоріжзеленгосп”.
При таких обставинах, застосування наслідків недійсності правочину у даному випадку суд вважає недоцільним, оскільки на сьогоднішній день сторони фактично перебувають у стані, який передував укладенню договору оренди.
Судові витрати у справі згідно із положеннями статті 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 83 п.1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
1. В позові відмовити.
2. Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди окремого індивідуально визначеного майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі Комунального сільськогосподарського підприємства “Запоріжзеленгосп” Запорізької обласної ради НОМЕР_2, укладений 01.08.2005 року між Комунальним сільськогосподарським підприємством “Запоріжзеленгосп” і Приватним підприємцем ОСОБА_1.
Суддя О.М.Нечипуренко