УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року Справа № 714/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Довга О.І.

судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 року по справі №2а-9291/11/1370 за позовом управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області до відділу Державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В:

19.08.2011 року управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції Львівської області, скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.03.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 року в задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області до відділу Державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції про визнання неправомірними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при ухваленні даної постанови судом неповністю з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що невиконання рішення суду у термін, визначений для добровільного виконання, зумовлене тривалістю процедурних питань, а також необхідністю звертатися до суду для роз'яснення судового рішення, так як його резолютивна частина була незрозуміла. Крім того, покликання маються на ст.46 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову,якою задоволити позов у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

З матеріалів справи встановлено, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції постановою від 03.11.2010 року ВП №22320969 відкрито виконавче провадження щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області провести нарахування та виплату Кондратюку Б.П. щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також нараховувати та виплачувати таку допомогу з 01.01.2009 року у розмірі визначеному ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Даною постановою боржнику надано термін для добровільного виконання рішення суду до 10.11.2010 року.

Положенням статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст.46 цього ж Закону передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Згідно з абзац.4 п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 року за №74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

В матеріалах справи мітиться постанова державного виконавця Державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції від 04.03.2011 року за ВП №22320969 про стягнення з боржника - Управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області виконавчого збору в розмірі 850 грн. 00 коп.

Судове рішення у вищезгаданому провадженні було фактично виконано лише в березні 2011 року, тобто після спливу строку наданого для добровільного виконання.

Згідно із ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до Конституції України, а саме ч.5 ст.124, рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій теритрії України.

Згідно із ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а відповідно до ст. 7 КАС України - принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах.

Згідно із статтею 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, постанова суду, на виконання якої видано виконавчий лист, набрала законної сили і повинна бути виконана боржником.

При цьому, не може вважатись поважними причинами для невиконання рішення суду покликання позивача на необхідність звертатись до суду із заявою про роз'яснення рішення суду та до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для погодження здійснення виплат присуджених виплат.

Апеляційний суд не погоджується із покликаннями апелянта на статтю 46 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), так як згідно із вказаною нормою, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього закону. Судовим рішенням не присуджувалось стягнення періодичних платежів, а зобов`язано позивача боржника провести нарахування та виплату на користь особи підвищення пенсії за чітко зазначені минулі періоди.

Таким чином,суд першої інстанції прийшов до провального висновку, що державним виконавцем правомірно прийнято рішення про стягнення з позивача виконавчого збору у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у строк, встановлений частиною другою статті 24 цього Закону, для самостійного його виконання.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського кружного адміністративного суду від 12.12.2013 року по справі №2а-9291/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції..

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.