ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 р. Справа № 876/6292/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача МенкушА.О., відповідача Петлюк Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у адміністративній справі №813/1893/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Маркет-Матс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000082204 від 19.03.2015р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс» судовий збір в сумі 1644,30 грн. до Державного бюджету України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема посилається на норми ст. 54, 57, 126, 200 Податкового кодексу України та зазначає, що проведена камеральна перевірка від 18.03.2015р. є протиправною та проведеною з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того зазначає, що попередньо проведеною позаплановою виїзною перевіркою не було встановлено завищення чи заниження задекларованого позивам податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість чи його несвоєчасній оплаті. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що порушення позивачем строків сплати податку на додану вартість встановлений актом від 18.03.2015р. №6/22-04/23275120, тому податкове - рішення винесено правомірно. Крім того, зазначив, що своєчасність сплати узгоджених сум грошового зобов'язання не охоплюється плановими чи позаплановими перевірками. Просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Головним державним ревізором-інспектором відділу з окремих питань та перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту Бойко М.Я. проведена перевірка дотримання вимог п.57.3 ст.57, ст.126 Податкового кодексу України ТзОВ «Маркет-Матс» (код ЄДРПОУ 23275120) за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. За результатами перевірки складено акт від 18.03.2015р. №6/22-04/23275120.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, а саме: із затримкою до 30 календарних днів у сумі 46615,96грн., чим порушено п.57.3 ст.57, ст.126 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 19.03.2015р. №0000082204, яким зобов'язано позивача сплатити штраф за платежем податок на додану вартість у сумі 4661,60грн.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивач погасив узгоджену суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість із затримкою до 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, тому оскаржене податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем правомірно. Щодо правомірності проведення перевірки, то предметом перевірки була своєчасність сплати сум грошового зобов'язання, яке виникло в платника, а не достовірність даних наведених в податковій декларації.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними та такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі і та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.46.1 ст.46 Податкова кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.152.1 ст.152 цього ж кодексу, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 вказаного Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 49 вказаного Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII вказаного Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з п.57.1 ст. 57 цього ж кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків (притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених зазначеним Кодексом та законами з питань митної справи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2010р. у справі №2а-7046/09/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012р. у справі №32674/10/9104 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 01.10.2012р. №К/9991/21407/12, позовні вимоги ТзОВ «Маркет-Матс» до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, відділення Державного казначейства України у Галицькому районі м. Львова, за участю прокурора Галицького району м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова №0000832321/0 від 28.02.2007 року задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000832321/0 від 28.02.2007 року, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Маркет-Матс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень, липень та листопад 2006 року в сумі 1054297грн.

На підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2010р. у справі №2а-7046/09/1370 відповідачем 10.10.2013р. здійснено відшкодування ТзОВ «Маркет-Матс» ПДВ у розмірі 1054297грн. Згідно з інформацією, що міститься в обліковій картці платника податків з податку на додану вартість ТзОВ «Маркет-Матс» станом на 09.10.2013р. за позивачем обліковувалась переплата у розмірі 1007681,02грн. Таким чином, заборгованість ТзОВ «Маркет-Матс» станом на 10.10.2013р. становила 46615,98грн. (сума переплати 1007681,02грн. - сума ПДВ відшкодована за рішенням суду 1054297грн.).

Вказана заборгованість оплачена позивачем 23.10.13р., що визнається сторонами.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач погасив узгоджену суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість із затримкою до 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 46615,96грн. (граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання - 10.10.2013р., дата сплати - 23.10.2013р., кількість протермінованих днів - 13), відповідно штраф у розмірі 10% становить 4661,60грн.

Що стосується доводів апелянта про те, що податковий орган не вправі був проводити камеральну перевірку, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з п. 200.10. ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Таким чином, оскільки предметом перевірки була своєчасність сплати сум грошового зобов'язання, яке виникло в платника, а не достовірність даних наведених в податковій декларації, вказана перевірка проведена правомірно.

Також апеляційним судом не беруться до уваги доводи апелянта про те, що висновки камеральної перевірки від 18.03.2015р. №6/22-04/23275120 суперечать висновкам вже проведеної позапланової виїзної перевірки, якою не було встановлено завищення чи заниження задекларованого позивам податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість чи його несвоєчасній оплаті з огляду на наступне.

Відповідно до п.75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

З урахуванням наведеного та виходячи з норм Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що камеральна перевірка проводилася щодо своєчасності сплати сум грошового зобов'язання, яке виникло в платника, а не щодо достовірності даних поданих в податковій декларації та, своєчасність сплати узгоджених сум грошового зобов'язання не охоплюється плановими чи позаплановими перевірками.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку проте, що відповідач правомірно нарахував позивачу штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4661,60грн., а тому податкове повідомлення - рішення №0000082204 від 19.03.2015р. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати, що рішення відповідача є протиправним, а натомість вказують на те, що останнє прийняте відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у адміністративній справі №813/1893/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 07.07.2015р.