ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.06.06 № 4/288/06-АП
суддя Зінченко Н.Г.
13:00 –13:10 години
За позовною заявою Управління Пенсійного фонду України Комунарському районі м. Запоріжжя, (69104, м. Запоріжжя, вул..Чумаченка, 13-А)
До відповідача Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, (69000, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 3)
Про стягнення 605,55 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Скиба О.Б.
У засіданні приймали участь представники:
Від позивача –не з’явився
Від відповідача –Оксещенко Ю.М. –довіреність № 35 від 01.02.2006 р.
СУТЬ СПОРУ:
22.05.2006 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя з позовною заявою до ЗДП “Радіоприлад” про стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя 605,55 грн. заборгованості за період з квітня по листопад 2005 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах громадянці Чечель Л.І.
23.05.2006 р. ухвалою господарського суду Запорізької області відкрито провадження у адміністративній справі № 4/288/06-АП, справа призначена до судового розгляду та призначено судове засідання на 08.06.2006 р., у сторін витребувані документи та докази необхідні для розгляду справи.
Засідання суду відкрито 08.06.2006 р.
За клопотання представника відповідача судове засідання 08.06.2006 р. проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 08.06.2006 р. на підставі ст. 160 КАС України справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Представнику відповідача повідомлено час виготовлення постанови у повному обсязі.
Позивача в судове засідання 08.06.2006 р. не з’явився, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про причини можливої неявки свого представника суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином ухвалою суду по справі.
Згідно із приписами статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності в судовому засіданні представника позивача.
З тексту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги позивач обґрунтовує положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і посилається на наступне. Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону відповідач, як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, повинен був відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя витрати на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, а саме: громадянці Чечель Л.І. Згідно розрахунку позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної громадянці Чечель Л.І., за період з квітня по листопад 2005 року становить 605,55 грн. Позивач розмір сум для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах розмір громадянці Чечель Л.І. у встановлений законодавством строк відповідачу довів. У зв’язку із несплатою відповідачем вказаної суми витрат, позивач просить суд стягнути з відповідача 605,55 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Відповідач позовні вимоги про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянці Чечель Л.І, в сумі 6205,55 грн. визнав у повному обсязі.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
ЗДП “Радіоприлад” –відповідач у справі є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.
Згідно ст., ст. 1, 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи зобов’язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” –“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та абзацу 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до досягнення працівником пенсійного віку.
Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підприємства з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до підпунктів “б” - “з” цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону та абзацу 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається управлінням Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го числа січня поточного року, та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій.
Згідно з п.6.8 зазначеної Інструкції підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Абзацом 8 пункту 3 статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Не сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Матеріалами справи встановлено, що громадянці Чечель Людмилі Іванівні –працівнику ЗДП “Радіоприлад” з 27.04.2004 р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до абзацу 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідач, в порушення вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, не відшкодував у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії громадянці Чечель Л.І., нарахованих і виплачених Управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя за квітень –листопад 2005 року.
Згідно розрахунку позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної громадянці Чечель Л.І., за вказаний період становить 605,55 грн.
Позивач розмір сум до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах розмір громадянці Чечель Л.І. у встановлений законодавством строк відповідачу довів, що підтверджується Повідомленнями підприємствам про виплату пенсії пенсіонерам, що одержали право на пільгову пенсію по списку 1, працюючи на даному підприємстві, які щомісяця за спірний період направлялися відповідачу.
Відповідачем плата на покриття витрат на вказану суму не здійснена.
Таким чином, заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах громадянці Чечель Л.І., становить 605,55 грн.
Відповідач позовні вимоги про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянці Чечель Л.І, в сумі 6205,55 грн. визнав у повному обсязі.
Згідно зі ч. 3, 4 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать Закону чи порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Статтею 136 КАС України передбачено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши про це усну заяву. Судове рішення у зв’язку з визнанням відповідачем адміністративного позову ухвалюється за правилами встановленими ст., ст.112, 113 цього Кодексу.
Визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання адміністративного позову до початку дослідження доказів по справі, у зв’язку з чим винести постанову про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до приписів п.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 94, 112, 113, 128, 136, 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, (69000, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 3, код ЄДРПОУ 14313317, р/р № 26000130431 в ФАБ “АвтоЗАЗбанк”, МФО 313407) на користь Управління Пенсійного фонду України Комунарському районі м. Запоріжжя, (69104, м. Запоріжжя, вул..Чумаченка, 13-А, код ЄДРПОУ 20508410, р/р № 25603301301078 в ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) 605 грн. 55 коп. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Видати виконавчий документ.
Суддя Н.Г.Зінченко
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст.. 160 КАС України оформлена і підписана 26 червня 2006 р.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.