АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 26 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
Головуючого судді: Моісеєнко Т.І.
Суддів: Полянської В.О.
Іщенка В.І.
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим про донарахування пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим про донарахування пенсії. Позовні вимоги мотивує тим, що вона дружина військовослужбовця ОСОБА_2, який прослужив у Збройних силах 27 календарних років 2 місяці. З 05.06.1972 року був звільнений в запас і йому була призначена пенсія за вислугу років, а 10.02.1992 року чоловік помер і з 01.07.2000 року їй призначена пенсія як такій, що втратила годувальника.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» пенсія повинна перераховуватись відповідно підвищеному грошовому забезпеченню відповідних категорій військовослужбовців, після його звільнення неодноразово підвищувалось грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, однак розмір пенсії на підставі ст.63 зазначеного Закону не перераховувався. Просить зобов'язати відповідача провести донарахування раніше призначеної пенсії за вислугу років з обліком: 40 % надбавки посадового окладу за службу в Збройних Силах, встановленої Указом Президента України № 847/99 від 14 липня 1999р. з 01 вересня 1999 року до ЗО червня 2002р., 100% щомісячної надбавки, встановленої Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року з 01 липня 2002 року, 90 % надбавки за безперервну службу, встановленої Указом Президента № 389/2003 року від 05 травня 2003 року з 01 травня 2003 року, 33,3% премії, яка передбачена п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 і наказом Міністра оборони України від 01 березня 2001 року № 75 з 01 березня 2001 року. Визнати її право на доплату пенсії за 2005 рік та зобов'язати Республіканський комісаріат АР Крим зробити доплату 50% не донарахованої пенсії за 2005 рік без обмеження відсоткових надбавок,
Справа №22-а-2347-Ф/06
Головуючий першої інстанції Самойлова О.В.
Суддя - доповідач Іщенко В.І.
визнати її право на доплату надбавки за безперервну службу за 2005 рік та зобов'язати РВК АР Крим з 01.01.2005 року по 22.03.2005 року зробити доплату в розмірі 50 % недорахованої надбавки, виходячи з її максимального розміру, встановленого законодавством України для військовослужбовців, що мають безперервну службу понад 25 календарних років.
Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2006 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Республіканського військового комісаріату АР Крим про донарахування пенсії відмовлено.
На вказану постанову позивачем подана апеляційна скарга в якій вона просить скасувати постанову, прийняти нову постанову, якою зобов'язати Республіканський військовий комісаріат АР Крим провести перерахунок раніше призначеної пенсії та виплату недоплаченої пенсії за минулий час у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт вважає, що суд не зробив розмежування між обчисленням пенсії і перерахуванням пенсії, що призвело до неправильного вирішення справи, порушив вимоги ст.24 Конституції України, яка проголошує рівність громадян перед законом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що чоловік позивача під час проходження служби не одержував надбавку за вислугу років та інші додаткові види грошового забезпечення, дії зазначених указів на нього не поширюються, тому відсутні підстави для перерахування раніше призначеної пенсії. Колегія судців вважає такі висновки суду обґрунтованими.
Згідно роз'яснень, які містить п. 8 постанови № 4 Пленуму Верховного суду України „Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб" від 15.04.2005 року видно, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року, не була передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб, які мають право на пенсію у відповідності до Закону України № 2262-ХП „ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб", нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій.
Закон № 1769-IY „ Про внесення змін до статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб", який набрав чинність з 01 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.2 розділ 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769 «Про внесення змін до ст.43 закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» особи, яким раніше було призначено пенсію згідно із Законом № 2262, з 01 січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50% від суми перерахованої пенсії, а з 01 січня 2006 року 100% цієї суми. У разі, якщо внаслідок перерахунку за нормами Закону № 1769 розмір пенсії виплачуваної в період з 01 січня 2005 року до 01 січня 2006 року її частина зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що чоловік позивача був звільнений з військової служби з 04.06.1972 року і отримував пенсію як військовий пенсіонер до дня смерті 10.02.1992 року. У відповідності до ст. 63 Закону України № 2262-ХП розмір призначеної пенсії підлягає перерахунку з кожним підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Підвищення раніше призначених пенсій особам даної категорії* проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 року № 1576 „ Про заходи про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та від 27.08.2003 року № 1350 „ Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб"
Відповідно до ст. 63 Закону України „ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб" і п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняних до них особам проводиться у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, що було зроблено після звільнення зі служби.
При цьому слід мати на увазі, що при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення ( посадового окладу і окладу за воїнське спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років, так і другі додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення ( за класність, роботу з секретними документами, умовами служби тощо)
Таким чином, з приведених обставин виходить, що місячна 100 % надбавка, встановлена Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173 і надбавка за безперервну службу, яка встановлена Указом Призедента № 389 від 05.05.2003 року , та виплата премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, яка передбачена п.3 Постанови Кабінету Міністрів України відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при обчисленні пенсії особам, які одержували їх під час проходження служби і звільнені після їх встановлення.
Судом встановлено, що під час проходження служби ОСОБА_2 100% надбавку, встановлену Указом Президента України № 173/2002 від 23.02.2002 року, премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, ні надбавку за безперервну службу, встановлену Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року не одержував. Тому дія Указів Президента України № 847/1999, № 173/2002 року, № 389/2003 року, а також постанова Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.2000 року на нього не може розповсюджуватися, оскільки встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби і які він не одержував під час служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
За таких обставин оскаржуване рішення є законним, так як ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і не підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи судом встановлені і дослідженні в повному обсязі.
Керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції: