Судове рішення #443341
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВИРОК ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 грудня 2006 року                                                                               м. Ужгород

Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Дорчинець С.Г., судді- СтанаІ.В.,

народних засідателів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі - Рогач IX, з участю прокурора - Фотченка С.І., адвоката - ОСОБА_4, та потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та її законного представника ОСОБА_9

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   кримінальну   справу   про обвинувачення

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 01. 04. 2000 р. Воловецьким районним судом за сукупністю ст. ст. 81 ч.З та 142 ч.2 КК України (1960р.) на 7 (сім) років позбавлення волі у ВТК суворого режиму з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч.2 п. п. 1, 5; 194 ч.2; 156 ч.2; 125 ч.2; 186 ч.2 та 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2006 року приблизно о 1-2 годині ОСОБА_10, будучи в стані алкогольного сп'яніння, умисно з мотивів особистої неприязності та помсти, з метою позбавлення життя ОСОБА_11 та ОСОБА_12 способом небезпечним для життя багатьох осіб, тобто шляхом підпалу бараку - помешкання, де проживало багато людей, вбив останніх та умисно знищив чуже майно.

Крім того 18 травня 2006 року приблизно 0.14-15 годині на ґрунті особистої неприязності на дворі біля помешкання за адресою АДРЕСА_1, умисно рукою вдарив по обличчю неповнолітню ОСОБА_8, причинивши їй легкі тілесні ушкодження.

Злочини вчиненні при таких обставинах.

1

18 травня 2006 року приблизно о 14-15 годині на дворі бараку помешкання за адресою АДРЕСА_1, де проживало багато сімей - осіб циганської народності, між підсудним ОСОБА_10 та його рідною сестрою ОСОБА_12 та ОСОБА_11 виник сімейний конфлікт, який переріс у бійку між ОСОБА_11 та ОСОБА_10, в ході якої ОСОБА_13 наніс декілька ударів руками затиснутими в кулак по голові ОСОБА_10, причинивши йому легкі тілесні ушкодження.

Це стало причиною виникнення умислу у ОСОБА_10 позбавити життя ОСОБА_11 та рідну сестру ОСОБА_12. З цією метою він 19 травня 2006 року приблизно о 1-2 годині, будучи в стані алкогольного сп'яніння підійшов до бараку-помешкання АДРЕСА_1, де проживали ОСОБА_12 з ОСОБА_11, а також багато інших сімей циганської народності. За допомогою газет та запальнички підпалив двері бараку, які вели до помешкання ОСОБА_12 та ОСОБА_11 При цьому усвідомлював, що інших виходів з цього помешкання немає, що в цьому бараці проживають інші сім'ї, що він діє способом, небезпечним для життя багатьох інших осіб циганської народності. Для досягнення своєї мети двері, які вели в помешкання ОСОБА_12 та ОСОБА_13, заблокував. Внаслідок пожежі ОСОБА_12 та ОСОБА_11 померли від гострого отруєння окисом вуглецю, а сім бараків, де проживало сім сімей - осіб ромської народності, знищенні..

18 травня 2006 року о 14-15 годині на дворі біля помешкання за адресою АДРЕСА_1 під час конфлікту з неповнолітньою ОСОБА_8, умисно рукою наніс їй удар по обличчю, причинивши їй легкі тілесні ушкодження здоров'я.

В судовому засіданні ОСОБА_10 винним себе в пред'явленому йому органом досудового слідства обвинуваченні не визнав, пояснив, що нікого не бив, не підпалював барак, не вбивав ОСОБА_12 та ОСОБА_11, ніяких розпусних дій щодо неповнолітньої ОСОБА_8 не вчиняв, а також не вчиняв ні крадіжки, ні пограбування. На досудовому слідстві вину визнавав тому, що його до цього примусили працівники міліції.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, апеляційний суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_10 в умисному вбивстві 2 (двох) осіб, вчиненим способом, небезпечним для життя багатьох осіб, умисному знищенні чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що спричинило загибель людей та інші тяжкі наслідки, а також в умисному причинені легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 - доведена.

Підсудний ОСОБА_10 на досудовому слідстві у присутності захисника підтвердив, що саме він, будучи ображеним на потерпілого ОСОБА_11, який побив його 18 травня 2006 року за те, що він виховував неповнолітню ОСОБА_8 та.вдарив її по обличчю, вирішив помститися. Знаючи, що ОСОБА_13 проживає сумісно з його рідною сестрою ОСОБА_12 в бараці. де ще проживає багато сімей осіб ромської народності, 19 травня 2006 р. взяв газети, запальничку, заблокував вхідні двері в помешкання ОСОБА_12 та ОСОБА_11, скориставшись, що у вхідних дверях була дірка, засунув туди газету та підпалив запальничкою. Пожежа виникла дуже швидко, бо двері у бараці та й сам барак

2

був з сухих дошок, фанери та картону. Він вважав, що ОСОБА_11 в приміщенні був сам, а його сестра ОСОБА_12 ночувала у тітки ОСОБА_14, яка також проживала в цьому ж бараці. Він знав, що в бараці жили інші особи ромської національності, що пожежею буде знищено весь барак, тобто знищене їх житло, майно. Після того як підпалив двері в приміщенні сестри та її співмешканця ОСОБА_11, то пішов у приміщення цього ж бараку, де жила його тітка ОСОБА_14 і став дивитися телевізор. Через деякий час почув на подвір'ї крики, плач циган про те, що все горить. У тітки спали 5 дітей. Він став їх виносити на подвір'я , став виносити її майно. Тоді почув, що його сестри та ОСОБА_11 немає, що вони залишилися у вогні та став кричати та просити пробачення у сестри за те, що зробив. Пояснив також, що попереджав ОСОБА_13, що йому буде погано, що він йому помститься за те, що той його побив. Крім того визнав, що знав, що підпаливши барак, позбавить багатьох циган житла, їх майна, що може причинити шкоду "їх здоров'ю чи життю, але бажав цього.

В явці з повинною визнав свою вину, вказав, що явку написав сам добровільно, що ніякого тиску на нього ніхто не чинив (а.с.32 т.1), що підтвердив при захиснику та добровільно видав запальничку, якою підпалив барак.

В ході відтворення обстановки і обставин подій від 19 травня 2006 року (а.с.75 т.1) в присутності понятих та захисника, підсудний ОСОБА_10 добровільно розповів та детально показав коли, яким чином вчинив підпал, вказав причину вчинення підпалу бараку - вбивства потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Зауваження, доповнення, заяви до вчинення слідчої дії від ОСОБА_10 та його захисника, понятих не поступили.

Потерпіла ОСОБА_8 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підтвердила, що 18 травня 2006 року приблизно в обід її дядько ОСОБА_10 недалеко від їх помешкання зустрів її, вдарив рукою по потилиці, просив закурити, а коли вона відмовила йому, то підняв майку на ній, стягнув спідницю та сильно щипнув її в районі грудей, а коли вона стала скаржитися матері, то він рукою вдарив її по обличчю, розбив верхню губу, від чого у неї потекла кров. За неї заступився ОСОБА_11, який вдарив ОСОБА_10 і той впав на землю. Трохи пізніше ОСОБА_10 зайшов до хати її матері та ОСОБА_11, став вимагати , щоб вони звільнили його хату, що це його хата, а якщо негайно не звільнять приміщення, то все підпалить, що купить бензин і все запалить. Мати його вигнала, а її вечором відправила спати до тітки ОСОБА_14. Вечором до тітки прийшов ОСОБА_10, приніс пляшку горілки, яку вони з тіткою стали пити. Вночі вона прокинулась від вибухів шиферу та побачила, що горить весь барак. ОСОБА_10 плакав. Працівникам міліції добровільно, сам розповів, що підпал вчинив він, каявся, що не хотів смерті нікого. Його ніхто не бив, не примушував щось говорити.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що його син ОСОБА_11 співмешкав з сестрою підсудного ОСОБА_12. Вночі 19.05.2006 року прокинувся від того, що горіло помешкання, де жило багато людей, в тому числі і його син з ОСОБА_12. Коли приїхали працівники міліції, то підсудний ОСОБА_10 сам добровільно їм розповів, що підпал вчинив він, показав яким чином заблокував двері приміщення, де жили Його син ОСОБА_11 та ОСОБА_12, як   підпалив   двері.   Крім   того,   ОСОБА_10   плакав -та   каявся,   що   вчинив. Матеріальних претензій до ОСОБА_10 не має.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердив, що 18^05.2006 року прийшов з роботи і чув як підсудний ОСОБА_10. Сварився з своєю сестрою ОСОБА_12 та її співмешканцем, а його братом ОСОБА_11, погрожував, що запалить їх. А вночі прокинувся від того, що все горіло. Коли ж приїхали працівники міліції, то підсудний ОСОБА_10 визнав, що підпал вчинив він, що це він вбив і сестру ОСОБА_12 і ОСОБА_11, сам добровільно показав як це зробив. ОСОБА_10 забрали в міліцію, аде там його ніхто не бив, він добровільно розповів, що вчинив підпал, плакав.

Свідок ОСОБА_16 підтвердила в судовому засіданні, що 18.05.2006 року після обіду чула, що підсудний ОСОБА_10 сварився зі своєю сестрою ОСОБА_12 та її співмешканцем ОСОБА_11.та погрожував їм підпалом. Перед цим бачила як плакала ОСОБА_8, яка розповіла, що її побив підсудний ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_17 підтвердила, що 18.05.2006 року після обіду побачила, що підсудний ОСОБА_10 побив ОСОБА_8, а її став захищати ОСОБА_11. На це ОСОБА_10 став виганяти ОСОБА_11 і свою сестру ОСОБА_12 з хати-бараку, став погрожувати, що якщо негайно не підуть геть, то підпалить їх.

Свідок ОСОБА_18 підтвердив у судовому засіданні, що 18.05.2006 року після обіду чув, що підсудний ОСОБА_10 виганяв з хати-бараку свою сестру ОСОБА_12 та її співмешканця ОСОБА_11, а якщо вони негайно не вийдуть, то підпалить їх. Вночі так і сталося, згорів весь барак і згоріли в пожежі ОСОБА_12 та ОСОБА_11.

При огляді місця події від 19.05.2006 року (т.1 а.с.5-12) на згарищі за адресою АДРЕСА_1, виявленні два обвуглених трупи.

Згідно висновку спеціаліста по дослідженню пожежі від 25.05.2006 року (т.1 а.с.27-28) споруда дерев'яного типу "барак" за адресою АДРЕСА_1, з дерев'яними стінами, перегородками, перекриттям, покриттям повністю знищено разом з речами домашнього вжитку. Горіння виникло внаслідок дії стороннього джерела запалювання.

Згідно висновків судово-медичних експертиз № 18 від 29.05.2006 року та №17 від 13.16.2006 року (т:5 а.с. 55, 57-59) причинами смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 явилась інтоксикація, яка розвилась внаслідок гострого отруєння окисом вуглецю.

У відповідності з висновком судово-медичної експертизи № 644 від 30.05.2006 року потерпілій ОСОБА_8 причинені тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах правої молочної залози, рвано-забійної рани та синця на слизовій верхньої губи. Тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах правої молочної залози виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму здавлення, якими могли бути пальці рук сторонньої людини по механізму здавлення (щипка). Інші тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізмі дії, якими могли

4

бути руки  сторонньої людини  затиснуті в  кулак- і   є  легкими  тілесними ушкодженнями (т.5 а.с.61-63).

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що підсудний ОСОБА_10 є його рідним сином, який в дитинстві мав травму голови, в зв'язку з чим став інвалідом II групи. Йому не можна вживати спиртні напої, оскільки він стає нестерпним, агресивним, брутальним. Ще з дитинства мав нахил на підпалювання. Матеріальних претензій до нього не має.

Відповідно з висновком судово-психіатричної експертизи підсудний ОСОБА_10 в момент злочину психічними захворюваннями не страждав і не страждає ними в теперішній час, хоча виявляє ознаки розумового недорозвитку у вигляді олігофренії, помірної степені дебільності з психопатизацією особистості, про що свідчать затримка в розвитку в дитинстві, навчання в допоміжній школі, неодноразові обстеження в стаціонарі, а також клінічні ознаки - низький рівень знань, помірне зниження інтелекту. Психопатизація особистості проявляється в підвищенні дратівливості, конфліктності, спалаху гніву, схильність до правопорушень, асоціальної поведінки. Даний стан не обмежував його можливості, правильно розуміти значення своїх дій, керувати ними, розуміти їх протизаконність та наказуємість. Ознак тимчасового розладу душевної діяльності в момент скоєння злочину не виявляв, психотичних розладів не відмічалось. Дії його були цілеспрямованими, із збереженням орієнтування. Може постати перед слідством і судом, є осудним. Застосування примусових мір медичного характеру не потребує. ОСОБА_10 не має недоліків, які б позбавляли його здатності правильно розуміти факти, що мають значення для справи і давати про них правильні покази, (т.5 а.с.44-48).

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що підсудний ОСОБА_10 на досудовому слідстві показання щодо фактів вбивства двох осіб, вчинених способом, небезпечним для життя багатьох осіб, умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу та умисне причинения легких тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_8, давав правдиві, об'єктивні. Його показання підтвердженні вищевказаними доказами, а тому суд їх приймає та відхиляє його показання у судовому засіданні. Твердження підсудного ОСОБА_10 про те, що до нього застосовувалися недозволені методи слідства, повністю спростовані вищевказаними доказами, а також матеріалами перевірки його заяви про вчинення щодо нього злочин працівниками міліції.

Сукупність приведених доказів дає підстави суду зробити висновок, що підсудний ОСОБА_10 діяв умисно з метою позбавити життя ОСОБА_12 та ОСОБА_11 і зробив це, підпаливши їх житло-барак, де вони спали, попередньо заблокувавши вхідні двері, щоб вони не змогли вибратися з палаючого бараку, в якому проживали ще багато осіб ромської національності, тобто умисно вбив 2 осіб, способом, небезпечним для життя багатьох людей. Кваліфікація дій ОСОБА_10 за ст.115 ч.2 п.п. 1,5 КК України є правильною.

Судом. встановлено, що підсудний ОСОБА_10 знав і йому добре було відомо, що в бараці АДРЕСА_1, де проживали потерпші ОСОБА_12 та ОСОБА_11, проживало ще сім сімей осіб ромської національності, а тому підпаливши барак, знав, що можуть бути від пожежі

5

тяжкі наслідки, жертви, буде знищено їх майно та бажав настання таких наслідків. Тому його дії за ст. 194 ч. 2 КК України , як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що спричинило загибель людей та інші тяжкі наслідки, кваліфіковані правильно.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні достовірно встановлено, що визнав у судовому засіданні і підсудний ОСОБА_10, він умисно причинив малолітній потерпілій ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження. А тому його дії необхідно кваліфікувати, за ч.І ст. 125 КК України, а не за ч.2 ст. 125 КК України.

Потерпіла ОСОБА_8 просить притягнути підсудного ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності.

Органом досудового слідства підсудному ОСОБА_10. Також пред'явлено обвинувачення в тому, що він 05.11.2005 року приблизно о 19.00 годині біля будинку АДРЕСА_2 умисно вирвав з рук потерпілої ОСОБА_19, до якої підбіг ззаду, жіночу сумочку, де знаходились мобільний телефон "Самсунг С-100" вартістю 700 грн. та 50 грн., причинивши їй матеріальну шкоду в розмірі 750 грн.

26.02.2006 року приблизно об 11.00 год. у дворі між будинками ІНФОРМАЦІЯ_2, умисно відкрито, раптово підбігши до потерпілої ОСОБА_7 вирвав з її рук жіночу сумочку, в якій знаходились гаманець "AVON" вартістю 20 грн., 208 грн. готівкою та пластикова картка банку "Промінвест", на рахунку якої знаходилось 105 грн., а всього заволодів майном на суму 333 грн.

04.12.2005 року приблизно об 11 год. 15 хв. на ринку "Радванка" по вул. Тельмана в м. Ужгороді непомітно для потерпілої та інших людей з жіночої сумочки ОСОБА_20 витягнув гаманець, в якому знаходило 650 грн., причинивши її матеріальну шкоду.

Тобто ОСОБА_10 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2 та 185 ч.2 КК України.

Крім того ОСОБА_10 пред'явлено обвинувачення у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи ОСОБА_8 за ст. 156 ч.2 КК України.

Дослідивши зібранні щодо вказаних обвинувачень доказів, апеляційний суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 156 ч.2, 185 ч.2 та 186ч.2 КК України, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що після затримання 19.05.2006 року підсудного ОСОБА_10 за вчинення вбивства двох осіб та знищення чужого майна шляхом підпалу, останній став робити явку з повинною про вчинення грабежів та крадіжки, зокрема 25.05.2006 року (т.4 а.с.29), 24.05.2006 року (т2. а.с.27). та 29.05.2006 року (т.З а.с.31), від яких вході досудового " слідства відмовився, посилаючись на те, що таких злочинів не

6

вчиняв, а визнання зробив тому, що його умовили це зробити працівники міліції, бо хотіли розкрити злочини.

Апеляційний суд відмічає в тому, що крім явок з повинною, від яких відмовився підсудний, інших доказів, які б підтвердили вину ОСОБА_10 у вчиненні пограбувань та крадіжки в матеріалах справи не має і такі суду не представленні.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні, а потерпілі ОСОБА_20 та ОСОБА_19 на досудовому слідстві, показання яких перевіренні в судовому засіданні, підтвердили, що описати особу, яка вкрала у них майно, впізнати не можуть. В підсудному впізнати викрадача не можуть, бо той був високого зросту, а підсудний нижчий.

Речових доказів не виявлено. Тобто обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України є сумнівним. Оскільки згідно вимог ст.62 Конституції України та ст.327 ч.2 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, то апеляційний суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України є недоведеною.

Згідно ст. 156 КК України розпусні дії можуть мати вигляд фізичних дій (оголення статевих органів, мацання їх, вчинення в присутності неповнолітньої статевого акту тощо) або інтелектуального розбещення (оповідання цинічних сексуальних випадків та анекдотів, демонстрування порнографічних зображень, магнітофонних записів такого ж змісту тощо). З матеріалів справи, з показань підсудного ОСОБА_10, з показань малолітньої потерпілої ОСОБА_8 видно, що ОСОБА_10 намагавсь виховувати малолітню племінницю ОСОБА_8 на прохання її матері. Підсудний вказує, що умислу на вчинення розпусних дій щодо малолітньої потерпілої не мав, такі не вчиняв. Вказує, що ОСОБА_8 відповіла йому нецензурною лайкою.

Потерпіла ОСОБА_8 підтвердила, що підсудний її ущипнув за молочну залозу, стягнув з пояса-талії спідничку та схопив за майку, піднявши її.

При таких обставинах суд вважає, що вказані дії щодо малолітньої не є розпусними, а в судовому засіданні прямий умисел на вчинення розпусних дій щодо ОСОБА_8 не доведено. Суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст.15б ч.2 КК України, не доведена.

Призначаючи ОСОБА_10 покарання, суд враховує підвищену суспільну небезпеку вчинених злочинів, що вчиненні злочини є особливо тяжкі що ОСОБА_10 раніше судимий, злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, характеризується негативно.

Пом'якшуючих покарання обставин суд не знаходить. Тому суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_10 слід призначити покарання,

7

пов'язане з позбавленням волі, передбаченим ст.ст. 115 ч.2 п.п.1,5; 19.4 ч.2 КК України.       

Цивільний позов не заявлений. Судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, апеляційний суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.115ч.2п.п.1, 5; 194 ч.2; ст. 125 ч.І КК України та призначити йому:

· за ст. 115 ч.2 п. 1, 5 КК України - довічне позбавлення волі,

· за ст. 194 4.2 КК України - 10 років позбавлення волі,

· за ст. 125 ч. 1 КК України -  1 рік виправних робіт.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і остаточно до відбуття ОСОБА_10 призначити - довічне позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинання не відбутого покарання за вироком Воловецького районного суду від 10.04.2000 року покаранням призначеним за цим вироком і остаточно до відбуття ОСОБА_10 призначити довічне позбавлення волі.

За ст.ст. 185 ч.2; 186 ч.2. та 156 ч.2 КК України ОСОБА_10 - виправдати.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_10 залишити  попередній -тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 рахувати з 19 травня 2006 року з дня його затримання.        

Вирок оголошений і на нього можуть бути подані касаційні подання та скарги протягом одного місяця до Верховного Суду України з дня його оголошення через апеляційний суд Закарпатської області, а засудженому в той же строк і в тому ж порядку з дня отримання копії вироку.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація