ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2009 року Справа№ 17/112
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Вовченко О.В.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1, довіреність № б/н від 19.01.09;
відповідача –ОСОБА_8, нотаріально засвідчена довіреність ВМС № 488177 від 23.03.09;
відповідача – ОСОБА_9, нотаріально засвідчена довіреність ВМС № 488177 від 23.03.09;
третьої особи –не з’явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м.Олександрія Кіровоградської області
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2009 року
у справі № 17/112
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АСТІКА” , м.Харків
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, Кіровоградська область, м.Олександрія
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю “Світловодськмолсервіс”, Кіровоградська область, м.Світловодськ
про стягнення 22010 грн. 00 коп.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, була оголошена вступна та резолютивна частина постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2009р. (суддя Таран С.В.) по справі № 17/112 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АСТІКА” м.Харків (далі –ТОВ “АСТІКА”) до фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м.Олександрія Кіровоградської області (далі –ПП ОСОБА_4.), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю “Світловодськмолсервіс”, м.Світловодськ Кіровоградської області (далі – ТОВ “Світловодськмолсервіс”) про стягнення 22 010 грн. 00 коп. позов було задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача 22 010 грн. 00 коп. боргу, 220 грн. 10 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду Кіровоградської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань по повній та своєчасній оплаті наданих замовлених послуг по перевезенню вантажу; в якості норм матеріального права рішення господарського суду мотивовано ст.ст.207, 526, 530, 625, 909 ЦК України, ст.ст.193, 307 Господарського кодексу України.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі –СПД ОСОБА_4, м.Олександрія Кіровоградської області, посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставин та матеріалам справи, зокрема:
- господарським судом порушено вимоги ст.27 ГПК України, ст.ст.638-640, 207, 530, 909, 929, 930 ЦК України, ст.316 Господарського кодексу України;
- господарським судом не надано належної правової оцінки тим обставинам, що рішення господарського суду по цій справі може вплинути на права та обов’язки третіх осіб –ТОВ “Консерваторія” та ТОВ “Хай Вей Логістікс”;
- господарським судом не надано належної правової оцінки тому, що позивачем укладено договір перевезення з ТОВ “Світловодськмолсервіс”, а не з відповідачем згідно міжнародної товарно-транспортної накладної серії А № 0441870, та саме третя особа по справі і зобов’язана сплатити вартість послуг по перевезенню вантажу згідно зі ст.909 ЦК України;
- господарським судом не взято до уваги, що договір перевезення укладений між позивачем та третьою особою по справі за допомогою низки попередників-експедиторів, зокрема, і відповідача, і ТОВ “Хай Вей Логістікс”, і ТОВ “Консерваторія”;
- господарським судом порушено вимоги ст.929 ЦК України, ст.316 Господарського кодексу України відповідно до яких за договором транспортного експедирування експедитор зобов’язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу; отже, виходячи із вищенаведених норм відповідач повинен здійснити оплату послуг з перевезення лише після надходження цих коштів від вантажовідправника, який в свою чергу зобов’язаний оплатити цю послугу; факт перерахування ТОВ “Консерваторія” відповідачеві повної вартості послуг не досліджувався господарським судом;
- господарським судом необґрунтовано визнано разовий договір-заяву від 22.05.2008р., як договір, який є підставою виникнення зобов’язань відповідача по оплаті послуг, оскільки зазначений договір укладено з порушенням вимог ст.ст.207, 638, 639, 640 ЦК України та з урахуванням того, що оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної не надавався ні вантажовідправнику, ні відповідачеві.
Позивач по справі –ТОВ “АСТІКА” м.Харків –у відзиві на апеляційну скаргу, в своїх поясненнях, наданих представником в судовому засіданні 26.03.2009р., проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення господарського суду матеріалам, обставинам справи, вимогам закону.
Третя особа по справі –ТОВ “Світловодськмолсервіс” м.Світловодськ –правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась (ст.96 ГПК України), як не скористалась право участі в судовому засіданні, передбаченому ст.22 ГПК України, про час та місце судового засідання повідомлялась двічі судом апеляційної інстанції, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (поштове повідомлення про вручення ухвали (а.с.124, 131). Враховуючи викладене, а також те, що неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи за апеляційною скаргою в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами справи (ст.ст.75, 99 ГПК України), то колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу по суті можливо розглянути за відсутності представника третьої особи в судовому засіданні 26.03.2009р.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників позивача, відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
28.05.2008р. за допомогою факсимільного зв’язку між приватним підприємцем ОСОБА_4, м.Олександрія Кіровоградської області (“замовник” за договором, відповідач по справі, скаржник) та ТОВ “АСТІКА” м.Харків (“перевізник” за договором, позивач по справі) було укладено договір на транспортне обслуговування, за умовами якого “перевізник” зобов’язався здійснити перевезення вантажу (масло в кількості 20 тон) по маршруту м.Бобровиця, Україна –м.Астана, Казахстан автомобілем марки “Мерседес” (номер –НОМЕР_2 номер причепу –НОМЕР_3), водій ОСОБА_6, а відповідач зобов’язався “сплатити за перевезення вантажу плату в сумі еквівалентній 6600 доларів США за курсом НБУ (а.с.12, 79).
Як вбачається із зазначеного договору (а.с.12) “перевізник” (позивач) зобов’язався за цим договором здійснити перевезення вантажу до місця призначення –м.Астана для ТОВ “Альянс-Групп”; згідно з договором-заявкою (а.с.12) відповідальність за виконання відправником та отримувачем умов договору повністю покладена на “замовника”, тобто відповідача.
Договором-заявкою від 28.05.2008р. передбачено проведення попередньої оплати відповідачем за перевезення вантажу в сумі еквівалентній 3000 доларам США за курсом НБУ (а.с.12). Станом на 28.05.2008р. Національним банком України було встановлено офіційний курс гривні –4,85 грн. за 1 долар США, що не спростовується жодною із сторін будь-якими доказами відповідно до ст.33 ГПК України.
05.06.2008р. приватний підприємець ОСОБА_4 перерахував на розрахунковий рахунок позивача 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ “АСТІКА” (а.с.14) та платіжним дорученням № 1 від 05.06.2008р. (а.с.99), із змісту яких вбачається, що кошти були перераховані згідно рахунку НОМЕР_2 від 02.06.2008р. Рахунок-фактура НОМЕР_2 від 02.06.2008р., на підставі якого було проведено відповідачем часткову оплату за надані послуги з перевезення, підтверджує узгодженість між сторонами вартості послуг з перевезення вантажу та виникнення саме між позивачем та відповідачем по справі зобов’язань з перевезення (а.с.20).
Договором від 28.05.2008р. не був визначений строк проведення кінцевого терміну розрахунку замовника з перевізником.
Частиною 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки форму такої вимоги чинним законодавством не регламентовано, то кредитор може звернутись з вимогою про оплату в порядку ч.2 ст.530 ЦК України в будь-який спосіб, як-то: шляхом надіслання листа, рахунку, зокрема, і претензії.
Факт отримання рахунку НОМЕР_2 від 02.06.2008р. не спростовується відповідачем жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджується посиланням відповідача саме на рахунок № 0000103 від 02.06.2008р. в цільовому призначенні платежу при частковій оплаті 10 000 грн. (а.с.14, 20).
Крім цього, 01.10.2008р. листом № б/н позивач направив відповідачеві претензію з вимогою провести розрахунки за договором на транспортне обслуговування від 28.05.2008р. (а.с.17-18), докази направлення якої містяться в матеріалах справи (а.с.22).
В якості додатку до претензії було, зокрема, надано ксерокопію міжнародної товарно-транспортної накладної № 0441870 з відмітками кінцевого вантажоотримувача та в одно сторонньому порядку оформлений та підписаний позивачем акт виконаних робіт № 07-0000103 (а.с.17-19, 22).
Наданою до справи належним чином завіреною ксерокопією міжнародної товарно-транспортної накладної серії А № 0441870 (а.с.13) підтверджується, що вантаж в кількості 19,475 тон ТОВ “Світловодськмолсервіс” м.Світловодськ було доставлено ТОВ “АСТІКА” м.Харків автомобілем НОМЕР_1 до кінцевого вантажоотримувача –ТОВ “Группа Альянс” м.Астана Республіка Казахстан, що підтверджується як печатками ТОВ “Группа Альянс”, так і штампами контролю митниці Кустанайської області від 11.06.2008р., контрактом № 54 від 04.03.2008р. (а.с.61-64), митною декларацією (а.с.72).
Жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України не підтверджено те, що позивачем неналежним чином, неякісно, несвоєчасно виконано послуги по перевезенню вантажу, такі докази відсутні в матеріалах справи, не надавались відповідачем, третьою особою в ході розгляду справи відповідно до ст.33 ГПК України. Також про це не зазначено було й в письмових поясненнях ТОВ “Світловодськмолсервіс” (а.с.35), тобто, матеріали справи підтверджують факт надання послуг позивачем належним чином. При цьому ТОВ “Світловодськмолсервіс” в своїх поясненнях (а.с.35) зазначало, що не знаходиться в будь-яких правовідносинах з відповідачем.
Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги стосовно застосування до правовідносин, які виникли між сторонами ч.3 ст.207 ЦК України, оскільки, оцінюючи матеріли, обставини справи, подані докази в їх сукупності, керуючись законом, суд апеляційної інстанції вважає, що договірні відносини виникли в наслідок дій обох сторін в силу ст.638, ч.2 ст.642 ЦК України.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, факт обміну договором-заявкою (а.с.12), оформлення та направлення відповідачеві рахунку (а.с.20), факт здійснення часткової передоплати послуг відповідачем на підставі вищевказаного рахунку (а.с.14), зміст договору-заявки щодо узгодження всіх умов договору свідчать про наявність між сторонами по справі договірних правовідносин з надання послуг по перевезенню.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст.6, 627, ч.2 ст.628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та мають право укласти договір в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Отже, зазначені правовідносини між сторонами слід визнати як такі, що мають ознаки договору з надання послуг по перевезенню та послуг по експедируванню, які регламентовано главами 64, 65 Цивільного кодексу України.
Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1, 3 ст.929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Доводи скаржника щодо віднесення цих правовідносин до лише договору експедирування між третьою особою по справі та відповідачем, посилання на те, що обов’язок оплати у відповідача за договором від 28.05.2008р. перед позивачем виникає лише після отримання грошових коштів від відправника, не приймаються, оскільки не підтверджено жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України наявність у третьої особи –ТОВ “Світловодськмолсервіс” –обов’язку по оплаті позивачеві послуг експедирування, докази протилежного відсутні, відсутні докази, підтверджуючи наявність між третьою особою по справі та відповідачем саме договірних відносин по експедируванню, про що зазначено в письмових поясненнях третьої особи (а.с.35), а також доводи скаржника спростовуються змістом самого договору-заявки (а.с.12), відповідно до якої весь обсяг відповідальності згідно з цією заявкою покладено саме на відповідача, що не суперечить ч.3 ст.6 ЦК України.
За цих обставин не приймаються доводи скаржника про відсутність обов’язку оплати послуг позивачеві через неотримання коштів від ТОВ “Консерваторія” та ТОВ “Хай Вей Логістікс”, а також через відсутність доказів, підтверджуючих наявність договірних відносин між цими особами з відповідачем, а надання в якості додатку при митному оформленні договору ТОВ “Хай Вей Логістікс” з ТОВ “Клуб сиру” (а.с.51-55), заявки № 23/1 (а.с.810 не спростовує факт наявності між сторонами певних договірних відносин як шляхом вчинення дій (оформлення рахунку, його часткова оплата), так і шляхом обміну договором-заявкою від 28.05.2008р. (а.с.12-14, 20).
Крім цього, із договору від 09.04.2008р., заявки № 23/1 (а.с.81, 51-55) не вбачається, що в межах договору від 09.04.2008р. ТОВ “Хай Вей Логістікс” має право залучати третіх осіб (ст.932 ЦК України), зокрема, СПД ОСОБА_7, а заявку № 23/1 складено саме в межах договору від 09.04.2008р.
Отже, ні згідно з договором від 28.05.2008р., ні у відповідності до вимог закону виконання обов’язку відповідача перед позивачем не знаходиться в залежності від виконання своїх обов’язків відповідача перед позивачем.
Враховуючи викладене, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення господарського суд Кіровоградської області відсутні, а доводи скаржника щодо порушення господарським судом норм процесуального права (ст.27 ГПК України) не приймаються в силу ч.2 ст.104 ГПК України, оскільки доведеність невиконання обов’язку по оплаті послуг з транспортування в певній сумі не впливає на права та обов’язки зазначених скаржником осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2009р. по справі № 17/112 –залишити без змін; апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м.Олександрія Кіровоградської області –залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.
Головуючий О.М Виноградник
Судді О.В Джихур
О.М.Лисенко
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.О.Головіна
30.03.2009