Справа № 11- 36/07 Головуючий в 1 інстанції Ющук О.С.
ст. 186 ч. 2 КК України Доповідач Бешта Г.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 19 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Бешти Г.В., суддів Опейди В.О., Матата О.В. з участю прокурора Смолюка Б.С., засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора міста Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 16 листопада 2006 року , яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого:
1) 09.12.2003 року Луцьким районним судом за ч. 2 ст. 187, ст. 69
КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, звільнений 17.03.2006 року по постанові Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2006 року і невідбуту частину покарання замінено на 240 годин громадських робіт,
- засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Постановлено строк відбуття покарання засудженому рахувати з моменту затримання, тобто з 27.08.2006 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Вирішено долю речових доказів.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати ,-
ВСТАНОВИЛА:
2
Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 29.07.2006 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у барі «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому на АДРЕСА_3 відкрито викрав, шляхом виривання із рук ОСОБА_3, належний останньому мобільний телефон «Сажем S330», вартістю 250 гривень, в якому знаходилась сім-карта «Київстар», вартістю 50 гривень, на рахунку якої'знаходилось 27 гривень. Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 327 гривень.
Він же, повторно, 18.08.2006 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на зупинці АДРЕСА_4, вирвавши з рук, відкрито викрав у ОСОБА_4, належний йому мобільний телефон «Соні Еріксон Д 750 і», вартістю 1700 гривень. В даному телефоні знаходилась сім-карта «Ді-Джус», вартістю 50 гривень, на рахунку якої було 280 гривень, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2030 гривень.
Помічник прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи і кваліфікації дій засудженого, в своїй апеляції посилається на незаконність вироку в частиш призначеного покарання внаслідок його м'якості, прохає вирок в цій частині скасувати та постановити свій вирок.
Апеляцію обґрунтував тим, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість, повторно вчинив корисливий злочин, який відноситься до категорії тяжких, характеризується негативно.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_1, який не погоджуючись з апеляцією прохає її відхилити, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Винність засудженого ОСОБА_1 у повторному відкритому викраденні чужого майна та правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 186 КК України стверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, яким суд дав відповідну оцінку, і в апеляційній скарзі не оспорюються.
Зокрема, сам ОСОБА_1 визнав, що у вказаному вироком місці та часі вчинив відкрите викрадення, належного потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, майна.
Крім визнавальних показань ОСОБА_1, його винність підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколами: відтворення обстановки та обставин події (а.с. 25-26, 58), вилучення та огляду викрадених речей (а.с. 10,27-29).
3
Згідно вимог ст. ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_1 враховано тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу, а також пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини. Покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
У відповідності з вимогами п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд першої інстанції обґрунтовано і підставно застосував при призначенні покарання засудженому ст. 69 КК України, визнавши такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину сукупність обставин, зокрема: щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданих збитків. Тому підстав для скасування вироку в частині призначеного покарання і постановления свого вироку колегія суддів судової палати не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора м. Луцька залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 16 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий: /-/ Бешта Г.Б.
Судді: /-/ /-/ Опейда В.О., Матат О.В.
Оригіналу відповідає:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області Бешта Г.Б.