УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
МСП - 01601, м.Київ-601, вул. Володимирська, 15
№ 22-к-1047 Головуючий 1 інстанції - Мельник І.Г.
Доповідач- Чобіток А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
10 січня 2008 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі -
Матвєєвої О.А., Українець Л.Д., Чобіток А.О.
Розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційними скаргами прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя, подану в інтересах ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського району м. Маріуполя від 15 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2005 року в справі за позовом прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя, подану в інтересах ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації , 3-і особи - Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Управління праці і соціального захисту населення Орджонікідзевської районної державної адміністрації м. Маріуполя про встановлення права на статут потерпілого внаслідок радіаційного випромінювання ,
встановила
У липні 2004 року прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя звернувся до суду з зазначеним позовом , посилаючись на те, що у 1992 році сім»я ОСОБА_1 проживалаАДРЕСА_1 , де на прилеглій території, згідно комісійного акту від 13 листопада 1992 року, було виявлено і обстежено джерело радіаційного випромінювання, викрадене з Рубіжанського промислового об»єднання «Краситель». Вважає, що Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації неправомірно відмовляє ОСОБА_1 та його неповнолітнім дітям у встановленні статуту потерпілих внаслідок радіаційного опромінення, оскільки факт радіаційної аварії був зафіксований компетентною комісією зазначеним актом від 13 листопада 1992 року, а з історій хвороб членів цієї сім»ї вбачається причинно-наслідковий зв'язок із захворювань з нещасним випадком - радіаційною аварією. Просили суд встановити за ОСОБА_1 та його неповнолітніми синами право на статус потерпілих від радіаційного опромінення.
Рішенням Орджонікідзевського району м. Маріуполя від 15 грудня 2004 року в задоволенні позовних вимог позивачів відмовлено в повному обсязі.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2005 року рішення зазначене рішення залишено без змін.
В касаційних скаргах позивачі просять скасувати рішення Орджонікідзевського району м. Маріуполя від 15 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2005 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають , виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційних скаргах доводи висновків суду не спростовують, касаційні скарги підлягають відхиленню з залишенням судових рішень без змін.
Керуючись ст., ст. 332,335-337 ЦПК України та Законом України « Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V та глави 2 розділу V ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя, подану в інтересах ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відхилити , рішення Орджонікідзевського району м. Маріуполя від 15 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.