РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2007 року                                      м. Малин                                      справа № 2-930/2006

№ 2-41/2007

Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Тарасенка М.П., з секретарем Василенко І.А., за участю позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: орган опіки і піклування відділу освіти виконкому Малинської міської ради про заборону відчуження майна,-

Встановив

Позивач просив заборонити відповідачу проводити відчуження частини будинку, яка знаходиться АДРЕСА_1, зобов"язати відповідача укласти з ним угоду про припинення права на аліменти на утримання ОСОБА_5 та надати право на нерухоме майно частину будинку, що належить їй на праві приватної власності АДРЕСА_1, в наступному змінив позовні вимоги, просить заборонити відповідачу проводити відчуження частини будинку, яка знаходиться АДРЕСА_1, посилаючись на те, що сторони перебували у шлюбі з 1986 по 2001 рік, від шлюбу мають дочку ОСОБА_5. В період шлюбу вони побудували будинок АДРЕСА_1, який при розірванні шлюбу поділили його порівно. В даний час відповідачка має намір продати свою частину будинку аби позбавити дитину спадщини, але такий правочин здійснюється з дозволу органу опіки і піклування, при цьому посилається на норми ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 17 Закону України „Про охорону дитинства".

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, вважає, що відповідачка не має право відчужувати будинок, без дозволу органу опіки і піклування, оскільки є неповнолітня дитина, а тому будуть порушені її права, позов ним заявлений в інтересах дитини.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву, просить справу розглядати без її участі, позов не визнає, її інтереси будуть представляти представники.

Представники відповідача пояснили, що позов пред"явлений не тією особою, яка має право подати заяву до суду, правочин не укладений, а є тільки наміри, а тому позов безпідставний.

Представник органу опіки і піклування позов вважає безпідставним, оскільки неповнолітня дитини має житло, проживала з батьком, правочин не вчинений а є тільки наміри відчужити частину будинку, яка належить відповідачу на праві власності.

Вислухавши позивача, представників відповідача, органу опіки і піклування та дослідивши докази в межах заявлених вимог позов задоволенню не підлягає з таких підстав:

Встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 1986 року, розірвали шлюб 15 листопада 2001 року /а.с.7/, мають дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_5, що підтверджується випискою з паспорта позивача /а.с.6/, в період шлюбу побудували будинок АДРЕСА_1, який після розірванні шлюбу був поділений. Позивач є власником 45/100 частини домоволодіння, відповідач - власником 55/100 домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухому майно /а.с. 46/. Згідно рішення Малійського районного суду від 9 квітня 2003 року відповідачка зобов"язана до сплати аліментів на користь позивача на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно /а.с. 10/.

Згідно ст. 215 вказаного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п"ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 17 ч.З Закону України „Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх заміняють не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов"язання.

Оскільки правочин про відчуження житла не вчинявся, вимоги позивача про заборону відповідачу відчужувати частину будинку з посиланням на ці норми Закону є безпідставними.

Посилання позивача на те, що відповідач має бажання продати частину свого будинку про що відповідачка повідомила позивача заявою через нотаріуса суд до уваги не приймає, оскільки відповідно ст. 4 Закону України „Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, допитана в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_5, пояснила, що після закінчення навчання збирається проживати у батька, а тому суд не вправі їй забороняти вчиняти дії щодо свого майна на свій розсуд в порядку визначеному ст. 17 ч.З Закону України „Про охорону дитинства" у майбутньому.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 179, 213, 218 ЦПК України, ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 4 Закону України „Про власність", ст. 17 Закону України „Про охорону дитинства",-

Вирішив

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: орган опіки і піклування відділу освіти виконкому Малинської міської ради про заборону відчуження майна відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня виготовлення повного рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження судового рішення. Заява та апеляційна скарга подаються до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд.

головуючий