ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.06.06 № 4/241/06-АП
суддя Зінченко Н.Г.
За позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 18)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Науково-дослідний інститут “Перетворювач”, (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-А)
Про стягнення 226,22 грн. заборгованості з фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Скиба О.Б.
У засіданні приймали участь представники:
Від позивача: Єгорушкіна Т.П. –довіреність № 01/08-98 від 11.01.2006 р.
Від відповідача: Бородін А.О. –довіреність № 1-06 від 30.01.2006 р.
СУТЬ СПОРУ:
10.04.2006 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя з адміністративним позовом до ВАТ “НДІ “Перетворювач”, м. Запоріжжя про стягнення з відповідача заборгованості з фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії громадянці Савченко Н.О. за період з серпня 2005 року по січень 2006 року включно в сумі 226,22 грн.
11.04.2006 р. ухвалою господарського суду Запорізької області відкрито провадження у адміністративній справі № 4/241/06-АП, справа призначена до судового розгляду та призначено судове засідання на 29.05.2006 р., у сторін витребувані документи та докази необхідні для розгляду справи.
Засідання суду відкрито 29.05.2006 р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.06.2006 р.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 08.06.2006 р. на підставі ст. 160 КАС України справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Представникам сторін повідомлено час виготовлення постанови у повному обсязі.
Позивач про відмову від позову в судовому засіданні 08.06.2006 р. не заявив, позов підтримав з підстав, які викладені ним у позовній заяві, в обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне. Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” і полягають у наступному: різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право певна особа, фінансуються для наукових працівників бюджетних установ і організації за рахунок бюджету, а для наукових працівників недержавних підприємств та організації –за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порушуючи вимоги вказаних законодавчих актів відповідач не виконує наведеного зобов’язання. Зокрема, відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату різниці розміру суми пенсії призначеної громадянці Савченко Н.О. Згідно розрахунку позивача частка плати відповідача у фінансуванні витрат на виплату різниці розміру пенсій громадянці Савченко Н.О. за період з серпня 2005 року по січень 2006 року склала 226,22 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії громадянці Савченко Н.О. в сумі 226,22 грн.
Відповідач адміністративний позов не визнав, у Запереченнях на позов пояснив суду наступне. Дійсно, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” відповідач повинен здійснювати фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право певна особа. Проте, відповідач зазначає що науковим працівником, який працював на підприємстві відповідача був Савченко Станіслав Павлович, а компенсування різниці суми пенсії позивач просить щодо пенсії, яка виплачувалася Савченко Нині Олексіївні не на підставі Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, а на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Громадянка Савченко Н.О. не є суб’єктом наукової діяльності і отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника. Дія Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” не регламентує порядок, розміри фінансування пенсії у зв’язку із втратою годувальника, більш того мета й завдання цього закону носять інший характер. На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” № 1977 від 13.12.1991 р. різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій –за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника). До непрацездатних членів сім’ї померлого наукового працівника належать особи, зазначені в ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Таким чином, зі змісту цієї статті Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” вбачається, що метою зазначеного Закону є забезпечення і гарантування інтересів в сфері пенсійного забезпечення не лише наукових (науково-педагогічних) працівників, але й членів їх сімей в разі втрати годувальника –наукового (науково-педагогічного) працівника.
З огляду на викладене, заперечення відповідача, щодо того, що громадянка Савченко Н.О., компенсування різниці суми пенсії якої є предметом позову у даній справі, не є суб’єктом наукової діяльності і отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника, а отже не підпадає під дію Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, судом відхиляється.
Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій і вищих навчальних закладів III –IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 372 від 24.03.2004 р. (далі –Порядок фінансування різниці), підприємства, установи і організації щомісяця самостійно нараховують і до 25 числа вносять у Пенсійний фонд суму на виплату різниці в розмірі пенсій.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач вимоги зазначеного вище Порядку фінансування різниці не виконав.
Так, Савченко Станіслав Павлович працював у ВАТ “Науково –дослідний інститут “Перетворювач” на посаді наукового працівника і займався науково-технічною діяльністю, та має стаж наукової роботи 31 рік 09 місяців та 22 дня, в тому числі на даному підприємстві 19 років 10 місяців та 25 днів, що дало йому право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.
У зв’язку із смертю 07.11.1999 р. Савченко С.П., з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого наукового працівника до органів Пенсійного фонду України звернулася дружина Савченко С.П. –Савченко Ніна Олексіївна. Розпорядженням про призначення пенсії № 150399 від 15.01.2005 р. Савченко Н.О. було призначена пенсія по втраті годувальника відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.
Вказане підтверджується матеріалами справи, зокрема: Довідкою відповідача № 14/17 від 02.06.2004 р., Розпорядженням про призначення пенсії № 150399 від 15.01.2005 р., обліковою карткою особового рахунку та іншими документами (зокрема: свідоцтво про укладення шлюбу серії І-ЖС № 467059 від 10.08.1981 р., свідоцтво про смерть серії І-ЖС № 137480 від 08.11.1999 р.).
Відповідно до п. 5 Порядку фінансування різниці, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III –IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Позивачем для відповідача були своєчасно сформовані відповідні Повідомлення про розрахунок сум фінансування різниці щодо громадянки Савченко Н.О.
Різниця між сумою пенсії, призначеної у зв’язку із втратою годувальника –наукового працівника та сумою пенсії, нарахованої на загальних підставах Савченко Н.О. за період з серпня 2005 року по січень 2006 року склала 809,21 грн., про це вказує позивач в розрахунку суми позову.
Відповідно до змісту п. 2 Порядку фінансування різниці, 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників фінансується за рахунок коштів державного бюджету, інша частина (теж 50 %) –фінансується за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, де працювали ці наукові робітники.
З наведеного вище слідує, що частка підприємства відповідача у фінансуванні витрат на виплату різниці розміру пенсії Савченко Н.О. за період з серпня 2005 року по січень 2006 року включно складає 226,22 грн., що є 27,71 відсотки від суми 809,21 грн.
На момент проведення судового засіданні відповідач різницю у розмірі пенсії вказаного громадянина не сплатив, доказів належного виконання зобов’язань перед Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя по фінансуванню витрат на виплату різниці у розмірі пенсії громадянці Савченко Н.О. суду не довів.
Крім того, в судовому засіданні позивач пояснив суду, що фахівцями Пенсійного фонду був зроблений перерахунок розміру частки підприємства у фінансуванні витрат на виплату різниці розміру Савченко Н.О. за січень 2006 року, внаслідок чого підприємству була визначена до сплати за січень 2006 року сума 38,97 грн., яка складає 29,19 % від суми 133.51 грн.
Вивчивши обставини справи, суд дійшов висновку, що вказані дії позивача суперечать вимогам Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та Порядку фінансування різниці, якими чітко передбачено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина, т. т. 50 відсотків, що залишилися, фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Таким чином, позивачем безпідставно збільшено процент, який підлягає відшкодуванню відповідачем.
Згідно з п. 8 Порядку фінансування різниці, у випадку порушення строків сплати коштів, спрямованих на фінансування різниці у розмірі пенсій, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми в порядку, передбаченому законодавством.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії Савченко Н.О. за період з серпня 2005 року по січень 2006 року включно, слід визнати правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення суми 224,24 грн. В частині стягнення з відповідача суми 1,98 грн. слід відмовити.
Відповідно до приписів п.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 94, 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Науково –дослідний інститут “Перетворювач” (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-а, р/р № 26003001000309, банк: ЗТФ ВАТ “Біг Енергія” м. Запоріжжя, МФО 313708, код ЄДРПОУ 00216964) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 18, р/р № 25601301001079, філія –ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508404) різницю у розмірі пенсії в сумі 224 грн. 24 коп. Видати виконавчий документ .
3. В частині стягнення суми 1 грн. 98 коп. відмовити.
Суддя Н.Г.Зінченко
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст.. 160 КАС України оформлена і підписана 30 червня 2006 р.
.