Справа 2-3383\08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2008 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі судді Сидорука Є.І. при секретарі ЩудлоМ. О. з участю: представника позивача ОСОБА_1,
представників Рівненського міськвиконкому - ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання членом сім»ї наймача жилого приміщення та визнання права користування ним та зустрічним позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_4 про виселення без надання іншого жилого приміщення, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_4 та просить суд визнати її членом сім»ї наймача жилого приміщення квартири № 1 в будинку 36 на вул. Відінській в м. Рівному Міхна ОСОБА_5, визнати за нею право на жиле приміщення цієї квартири та зобов»язати виконавчий комітет Рівненської міської ради укласти з нею договір найму жилого приміщення цієї квартири. В зустрічному позові виконавчому комітету Рівненської міської ради до неї про виселення без надання іншого жилого приміщення просить суд відмовити. В обґрунтування позовних вимог та на заперечення зустрічного позову представник позивача суду пояснив, що з ОСОБА_6 ОСОБА_7 В.В. познайомилась в 1999 році. Час від часу вона проживала в його квартирі. Після смерті батька- Міхна ОСОБА_8 13.04.2005, ОСОБА_6 запропонував позивачці перейти до нього жити. Влітку 2005 року ОСОБА_4 поселилась в двокімнатну квартиру 1 будинку 36 на вул. Відінській в місті Рівному до ОСОБА_6 як дружина, так рахували вони обоє. 17 листопада 2007 ОСОБА_6 помер. Шлюб вони не реєстрували, оскільки вважали це не обов»язковим. В квартирі ОСОБА_4 проживала без реєстрації, щоб не нести лишніх витрат за житлово-комунальні послуги, хоч ОСОБА_6 наполягав. Більше як два роки вони прожили разом як сім»я. ОСОБА_4 торгувала на ринку, а ОСОБА_6 працював на ринку кур»єром, писав статті в газети та журнали на спортивну тематику, грав в букмекерських конторах. Зароблені кошти вони витрачали спільно як на ведення господарства так і на навчання у вузі доньки ОСОБА_4 від першого шлюбу. Разом харчувались, купували предмети першої необхідності, побутову техніку. Влітку 2005 року разом зробили ремонт квартири. Коли ОСОБА_6 хворів, ОСОБА_4 за ним доглядала, купувала ліки. Після смерті ОСОБА_6 позивачка продовжує жити в квартирі. Вона замовила надмогильну споруду для ОСОБА_6, зробила поминальний обід. Вважає, що є членом сім»ї наймача ОСОБА_6, а тому набула право користування жилим приміщенням у спірній квартирі. Іншого житла ні в місті Рівному, ні в іншому населеному пункті у неї немає.
Представник виконавчого комітету Рівненської міської ради ОСОБА_3 . в судовому засіданні позов ОСОБА_4 не визнала, вважає його безпідставним і просить суд в позові ОСОБА_4 відмовити. Зустрічний позов підтримала і просить суд виселити ОСОБА_4 з квартири 1 в будинку 36 на вул. Відінській в м. Рівному без надання іншого жилого приміщення. На заперечення позовних вимог та в обґрунтування зустрічного позову суду пояснила, що в спірній квартирі мешкав ОСОБА_6 - основний квартиронаймач, який помер 17 листопада 2007 року. Окрім нього в квартирі нікого зареєстровано більше не було. У зв»язку з цим спірна квартира мала
розподілятись громадянам, які перебувають на квартирному обліку при міськвиконкомі, або закріплятись як службове житло для ЖКП «Галицьке». При перевірці працівниками ЖКП «Галицьке», на балансі якого знаходиться будинок, спірної квартири та її опломбуванні паперовими смужками, встановлено, що смужки зірвані. ОСОБА_4 запропоновано звільнити займане житлове приміщення в добровільному порядку, оскільки вона в квартирі не зареєстрована і, як тимчасовий мешканець, ніякого права на квартиру не має. Поховання ОСОБА_6 здійснювали сусіди, ОСОБА_4 на похоронах не була. По квартирній платі існує борг в сумі 600 гривень. Тому ОСОБА_4 підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими та доведеними, а тому її позов підлягає задоволенню повністю. Зустрічний позов суд визнає безпідставним та недоведеним, а тому від задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що відповідно до розпорядження міського голови від 13.12.2005 № 2226-р основним квартиронаймачем квартири № 1 в будинку 36 на вул. Відінській в м. Рівному був ОСОБА_6, який помер 17 листопада 2007 року, що стверджується довідкою про смерть відділу реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції № 754-02.15 від 03.04.08 року.
ОСОБА_9 того, судом встановлено, що влітку 2005 року у згадану квартиру поселилась позивачка ОСОБА_4 як член сім»ї наймача ОСОБА_6 на його прохання та згодою останнього. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 більше двох років проживали разом як чоловік та дружина, фактично - у незареєстрованому шлюбі.
Факт постійного спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в квартирі 1 в будинку 36 на вул. Відінській в м. Рівному підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12, які показали, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 більше двох років проживали разом як чоловік та дружина.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що знав ОСОБА_6, оскільки разом з ним робили ставки в букмекерских конторах, зокрема в «Марафоні». Зі слів ОСОБА_6 та від дочки позивачки, з якою він зустрічався, він чув, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 проживають як подружжя. Неодноразово свідок проводив до дому дочку позивачки -ОСОБА_10, а саме в квартиру 1 будинку 36 на вул. Відінській, в якій вона залишалась час від часу ночувати.
Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_12 суду показали, що познайомились з ОСОБА_6 на його ювілеї 28 січня . ОСОБА_6 представився їм чоловіком ОСОБА_4 З розмов із ОСОБА_6 вбачалось, що останній пропонував ОСОБА_4 офіційно одружитись та зареєструватись в квартирі. Вони разом вели спільне господарство, їздили в село допомагати матері позивачки, робили ремонт в квартирі, мали спільний бюджет.
Вказане, в сукупності з іншими дослідженими судом доказами, підтверджує ту обставину, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 фактично існували сімейні стосунки. При цьому суд враховує такі об»активні обставини, як те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 особи приблизно одного віку, обоє одинокі, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 08.05.1990 (ОСОБА_4В.).
Згідно ст. 64 ЖК України - члени сімї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сімї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сімї' наймача належать дружина наймача, їх діти ібатьки. Членами сімї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сімї наймача, але продовжують проживати в
займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до ст. 65 ЖК України - наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
ОСОБА_9 того, суд оцінює критично, показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_4 не була членом сім»ї ОСОБА_6, і не бере їх до уваги, оскільки вони є не конкретизовані, та не узгоджуються з зібраними по справі іншими доказами. З показань вказаних свідків слідує, що ОСОБА_13 в спірній квартирі до 2005 року був один раз, а з 2005 по моменту смерті основного квартиронаймача не був взагалі. Його показання ґрунтуються лише на припущеннях. Свідок ОСОБА_14 заходила в квартиру декілька разів за які жодного разу не бачила сторонніх осіб, однак ці відвідини мали короткотермінових характер, тісних, дружніх стосунків з ОСОБА_6 в неї не було, враховуючи їх вік. Свідок ОСОБА_15, яка є майстром ЖКП «Галицьке», обслуговує дільницю, на якій знаходиться будинок. Вона показала, що в квартирі була декілька разів, за які нікого окрім ОСОБА_6 та його батька не бачила. Після смерті ОСОБА_6 вона заходила в квартиру, оскільки там відбулась пожежа, квартира була в жахливому стані. Акт від 05.03.2008 про те, що в квартирі протягом останніх десяти років ніхто не проживав, окрім ОСОБА_6 та його батька, був складений зі слів сусідів, які його підписали.
Таким чином, судом встановлено, що влітку 2005 року ОСОБА_4 поселилась в двокімнатну квартиру 1 будинку 36 на вул. Відінській в місті Рівному на прохання та за згодою ОСОБА_6 як дружина. Це приміщення протягом тривалого часу - більше двох років і було постійним місцем її проживання. Протягом цього ж часу ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_6 у фактичних шлюбних відносинах, вела з ним спільне господарство. За таких обставин, відповідно до ст. ст. 64, 65, 106 ЖК України, суд вважає, що є достатні підстави для визнання ОСОБА_4 членом сім»ї наймача жилого приміщення квартири 1 будинку 36 на вул. Відінській в місті Рівному ОСОБА_6 та визнати за нею право на жиле приміщення у цій квартирі. Відповідно, обґрунтованими та доведеними суд визнає і вимоги щодо зобов'язання виконавчого комітету Рівненської міської ради укласти з нею договір найму жилого приміщення цієї квартири.
Як слідує з 106 ЖК України - повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі
смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сімї наймача.
У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Правила, встановлені частиною першої цієї статті, не поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ, організацій найважливіших галузей народного господарства (частина перша статті 114), крім випадків, коли наймач одержав жиле приміщення не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також на приміщення в будинках колгоспів.
Оскільки вимоги зустрічного позову ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 була тимчасовим мешканцем, а судом встановлено, що ОСОБА_4 є членом сім»ї наймача, зустрічний позов задоволенню не піддягає.
На підставі ст. ст. 64, 65, 106 ЖК України, , керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 до виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання членом сім»ї наймача жилого приміщення та визнання права на жиле приміщення задоволити повністю.
Визнати ОСОБА_4 членом сім»ї наймача жилого приміщення квартири № 1 в будинку 36 на вул. Відінській в м. Рівному - ОСОБА_6.
Визнати за ОСОБА_4 право на жиле приміщення квартири 1 будинку 36 на вул. Відінській в місті Рівному.
Зобов»язати виконавчий комітет Рівненської міської ради укласти з ОСОБА_4 договір найму жилого приміщення квартири № 1 в будинку 36 на вул. Відінській в м. Рівному.
В зустрічному позові виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_4
ОСОБА_16 про виселення без надання іншого жилого приміщення відмовити за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно подається особою, яка її подає, до апеляційного суду Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом Рівненської області.