справа № 2-313/200

9

 Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

      06 квітня 2009  року                                                м. Запоріжжя

    Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ «Запоріжвогнетрив» до ОСОБА_3 , ОСОБА_5   про визнання осіб такими, які втратили право користування житлом, -

В С Т А Н О В И В:

    23.12.08 ВАТ «Запоріжвогнетрив» звернулось до суду з позовом до відповідачів про визнання ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . такими, які втратили право користування житлом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалось на те, що рішенням дирекції та профкому комбінату НОМЕР_1  від 15.11.88 ОСОБА_3 . було виділено кімнату АДРЕСА_1 , житловою площею 18,93 кв.м., який знаходиться на балансі та використовується ВАТ «Запоріжвогнетрив» як гуртожиток для малих сімей. Разом із ОСОБА_3 . у спірній кімнаті був зареєстрований її син – ОСОБА_4 .

    В ході проведення перевірки режиму проживання та дотримання правил паспортної системи, працівниками служби гуртожитків ВАТ «Запоріжвогнетрив» було виявлено, що у спірній квартирі  починаючи з жовтня 1997 року відповідачі не проживають, здають житлове приміщення в найом стороннім людям без згоди власника гуртожитку. Мають борг по оплаті за житло та комунальні послуги більше 8000 грн. Актами перевірки від 24.01.05 та 31.08.07 зафіксовано факт проживання сторонніх людей без реєстрації у спірній квартирі.

    Представник позивача у повному обсязі підтримав позовні вимоги, які обґрунтовував положеннями ст.ст. 71, 72 ЖК України.

    Відповідачі та їх представник позовні вимоги не визнали у повному обсязі, суду пояснили, що проживають та проживали у спірній кімнаті з моменту реєстрації  - з 1988 року. Борг, який виник за житло та комунальні послуги, пояснюють скрутним матеріальним становищем, який визнають та зобов’язуються сплатити. ОСОБА_3 . зазначила, що період з 2004-2007 років перебувала в переважній більшості у АДРЕСА_2 , де здійснювала нагляд за своєї хворою матір’ю. ОСОБА_4 . з 2003 по 2005 року перебував у виправній колонії, оскільки був засуджений до реальної міри покарання, влітку 2007 року  - знаходився на заробітках у м. Москва. Вважають, що їх тимчасова відсутність за місцем проживання є поважною. На час тимчасової їх відсутності за спірною кімнатою приглядала кума доньки ОСОБА_3 . – ОСОБА_6 ., яка, на період проведення ремонту у своєї оселі нетривалий час проживала у спірній кімнаті разом із своєю родиною.      

    Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи всі надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Порядок надання житлової площі у гуртожитках підприємств, установ, організацій, використання цих гуртожитків та їх утримання регламентуються нормами Житлового Кодексу України та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 № 208.

    Судом встановлено, що рішенням дирекції та профкому комбінату НОМЕР_1  від 15.11.88 ОСОБА_3 . було виділено кімнату АДРЕСА_1 , житловою площею 18,93 кв.м., який знаходиться на балансі та використовується ВАТ «Запоріжвогнетрив» як гуртожиток для малих сімей. Разом із ОСОБА_3 . у спірній кімнаті був зареєстрований її син – ОСОБА_4 .

    Представниками служби гуртожитків ВАТ «Запоріжвогнетрив» робились перевірки режиму проживання та дотримання правил паспортної системи в спірній кімнаті, під час яких, зокрема, 24.01.05 та 31.08.07 було встановлено перебування осіб, а саме парня на ім’я ОСОБА_12  (24.01.05) та родини, у складі ОСОБА_6 ., ОСОБА_7 . та малолітньої ОСОБА_9  (31.08.07). Ці дані підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_10 ., ОСОБА_8 . та ОСОБА_11 .

    Суд, вищевказані акти не бере до уваги, оскільки їх зміст носять формальний характер, дані зазначені у актах записані зі слів сусідів, підписи нібито сторонніх осіб, які проживали у спірній кімнаті без відповідної реєстрації – відсутні.

    Свідок ОСОБА_10 ., яка безпосередньо складала відповідні акти, не змогла пояснити судові, чому відсутні підписи ОСОБА_6 . та ОСОБА_7 . у акті від 31.08.07, оскільки як зазначила свідок вони були присутніми при складанні відповідного акту.

    Суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_11 . щодо тривалого не проживання відповідачів у спірній кімнаті, оскільки в суді було з’ясованою, що між свідком та відповідачами склались неприязливі стосунки та свідок має певну зацікавленість у задоволенні позовних вимог з подальшою метою поліпшення своїх житлових умов.

    Судом також було встановлено та підтверджено відповідними доказами факт тимчасового не проживання відповідачів у спірній кімнаті, а саме:

•   довідками виконавчого комітету Люцернянської сільської ради та депутата Люцернянської сільради ОСОБА_13 . про те, що ОСОБА_3 ., у період з 2004 по 2007 роки, перебувала у                 АДРЕСА_3 , де здійснювала нагляд за своєю хворою матір’ю;

•    довідкою державного департаменту України з питань виконання покарань за НОМЕР_1 , згідно якої, ОСОБА_4 . з 01.08.03 по 27.07.05 перебував у Херсонській виправній колонії № 61, де відбував покарання.

    Суд, виходячи з положень ст. 71 Житлового кодексу України визнає вищезазначені обставини тимчасової відсутності відповідачів за місцем реєстрації – поважними.

    Згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Аналізуючи зібранні та дослідженні докази у справі, суд приходить до висновку, що позивачем не надано переконливих доказів про те, що відповідачі з жовтня 1997  року не проживали за місцем своєї реєстрації, а тому вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

     На підставі викладеного та керуючись ст.71, 72 ЖК України, ст.ст.57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ВАТ «Запоріжвогнетрив» щодо визнання ОСОБА_3  та ОСОБА_5  особами, що втратили право користування житлом за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1  – залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя                                            О.С. Яцун